Середа, 16 Вересня, 2026

Ексміністерка Богатирьова судиться за пенсію

Важливі новини

В Часовому Яру ситуація змінилася

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

За словами командира, наразі не спостерігається посилення російських військових дій у цьому районі. “Більше піхотні дії в них. Застосування техніки теж не спостерігається. Загалом діють малими піхотними групами по 3-4 людини, інтенсивних штурмових дій не спостерігаємо”, – зазначив “Ацтек”. Він додав, що російські війська здійснюють постійні обстріли, намагаючись завдати шкоди українським логістичним шляхам, використовуючи FPV-дрони, які часто застосовуються вночі.

Командир пояснив, чому, на його думку, Росія зменшила використання військової техніки в районі Часового Яру. За його словами, це сталося через велику кількість втрат техніки, зокрема через ефективне використання FPV-дронів українськими силами. “Наприкінці весни – на початку літа вони намагалися активно штурмувати на техніці. Оскільки в нас було і є нормальне забезпечення FPV-дронами, їх на підходах дуже сильно порозбивали”, – пояснив “Ацтек”.

Він також зазначив, що російське забезпечення в цьому напрямку стало меншим, оскільки активні дії перемістилися на Покровський напрямок. Внаслідок цього, штурмові дії в районі Часового Яру стали менш інтенсивними, а основна увага Росії сконцентрована на забезпеченні особового складу та техніки в інших районах, зокрема в околицях Бахмута.

“Підвоз по Бахмуту, околицях особового складу здійснюється, а штурмові дії – ні”, – підсумував командир, вказавши на те, що ситуація в районі Часового Яру стабілізувалася і не має значних змін в інтенсивності бойових дій.

Дефіцит хрону в українських супермаркетах: у чому причина та чого чекати далі

Хрін — одна з найвідоміших і найпопулярніших приправ у традиційній українській кухні — останнім часом став справжнім дефіцитом у магазинах. Споживачі по всій країні, зокрема в Харкові та інших великих містах, звертають увагу на порожні полиці в супермаркетах, де раніше можна було легко знайти як класичний натертий хрін, так і соуси на його основі. У деяких торговельних мережах продукція повністю відсутня, як у фізичних магазинах, так і в онлайн-замовленнях. В інших випадках у продажу залишаються лише обмежені залишки з попередніх поставок.

Основними виробниками хрону на внутрішньому ринку залишаються Вінницька харчосмакова фабрика та торгова марка «Верес». Саме ці підприємства забезпечують значну частину асортименту у великих роздрібних мережах. Проте влітку 2025 року виробничий ланцюг зазнав серйозних труднощів. Причиною стали несприятливі погодні умови: тривала посуха у першій половині літа, затяжні дощі пізніше, а також загальний дефіцит робочої сили в сільській місцевості, який ускладнив збір врожаю. Через ці фактори українським виробникам не вдалося зібрати необхідну кількість якісної сировини.

АТБ у відповіді на запит зазначило, що проблема була сезонною й пов’язана з поганим врожаєм і зрушенням термінів збору; мережа запевнила, що продукція ТМ «Верес» вже є в наявності, а постачання з Вінниці відновлять після закінчення збору нового врожаю. У «ЕКО-маркеті» також повідомили, що очікують відновлення постачань орієнтовно з 15 жовтня.

Покупці скаржаться, що в різних крамницях навіть однієї мережі ситуація відрізняється, а нові партії хрону не надходять — якщо товар і є, то це старі запаси. Представники частини мереж не відповіли на запити журналістів.

Аграрні експерти відзначають, що хрін у державних статистичних розрахунках не є пріоритетною культурою, тому детальних оцінок врожаю немає. Водночас фактори, які вплинули на сезонний дефіцит — посуха, зміщення збору і нестача робочих рук у селі — типові для 2025 року й торкнулися не лише хріновиробників.

Паралельно експерти звертають увагу на інші галузі з ознаками дефіцитів або тиску на ціни. Зокрема, у тваринництві спостерігається зниження поголів’я свиней через руйнування ферм на прифронтових територіях, що вже призвело до суттєвого зростання імпорту м’яса і тиску на ціни. Аналітики УКАБ наголошують, що імпорт став альтернативним джерелом сировини і може залишатися значним, доки не наростить внутрішнє поголів’я.

Економічний аспект дефіциту хрону вказує на те, що у вільній ринковій економіці справжнього радянського дефіциту не буде — виробники за потреби вдаються до імпорту. Водночас це означає, що покупці тимчасово «годуватимуть» іноземних фермерів, а місцеві постачальники можуть втратити ринок.

Поточна оцінка: дефіцит хріну сезонний і тимчасовий; мережі очікують відновлення поставок із завершенням врожаю, орієнтовно з середини жовтня, але ризики збереження нестачі частково зумовлені загальними проблемами аграрного сектору — браком персоналу та наслідками бойових дій на сході, що впливають на постачання та виробництво.

Рустем Умеров заявив, що Росія планує відкрити другий фронт на півночі України

На березі Дніпра, у столиці України, зустрівся з журналістами Reuters Рустем Умеров. Він поділився своїми враженнями щодо останніх подій на воєнному фронті між Україною та Росією. Умеров зауважив, що Росія продовжує збільшувати свої військові сили, не оминайчи увагою навіть живу силу та військову техніку. Це стає вкрай тривожною тенденцією, особливо враховуючи, що від понад 27 місяців минуло з моменту їхнього останнього повномасштабного вторгнення. Український аналітик підкреслив, що така діяльність може мати серйозні наслідки для стабільності та безпеки не лише в регіоні, але й у всьому світі.

Військам Києва вдалося стабілізувати новий фронт на північному сході Харківської області, куди Росія атакувала на початку цього місяця. Але Умеров сказав, що Москва готується до нового поштовху.

“Їх мета – відкрити новий фронт на півночі, щоб почати використовувати всю свою живу силу, вогневу потужність проти нас, вони продовжують свою мету знищити націю”, – сказав він.

«Ми витримуємо, але, звісно, ​​нам потрібно більше зброї, нам потрібно більше вогневої потужності, нам потрібні ракети великої дальності, щоб не дозволити їм проникнути в нашу державу».

За його словами, Україна вдячна за надану партнерам військову допомогу та зброю, але лише половина обіцяних поставок надійшла вчасно. Кожна затримка йшла на користь значно більшому та краще оснащеному ворогу України, з лінією фронту, яка простягалася на 1200 км.

За словами міністра, Росія має близько 500 тис. військових в Україні та біля її кордонів і готується додати ще 200-300 тис.

В Україні 12 травня очікуються опади та температура до +14°

Понеділок, 12 травня, в Україні буде дощовим і прохолодним. За даними УНІАН, опади очікуються практично в усіх регіонах країни, окрім частини північних областей. Температура повітря вдень становитиме в середньому +12°…+14°, а найвища — до +20° — фіксуватиметься у Криму та на південному сході. Синоптики попереджають про найпрохолоднішу погоду в центральних регіонах: у Дніпропетровській, Кіровоградській і […]

Суд і арешт рахунків: як в Україні карають за комунальні борги

Тільки за 2023 рік в Україні суди винесли щонайменше 300 тисяч рішень щодо стягнення боргів за комунальні послуги. Йдеться не лише про тих, хто ігнорує платіжки, а й про пенсіонерів, переселенців, українців за кордоном та навіть тих, хто продає квартири з боргами. Судові процеси запускаються за спрощеною процедурою, без виклику відповідачів — і вже через […]

Раїса Богатирьова — колишня міністерка охорони здоров’я та одна з найвпливовіших соратниць Віктора Януковича — знову нагадала про себе. Уже четвертий рік вона намагається через суд домогтися перерахунку пенсії. Цього разу справу, яку не встиг розглянути скандально відомий ОАСК, перебрав на себе Волинський окружний адміністративний суд.

У позові, поданому ще у травні 2021 року, Богатирьова вимагає зобов’язати Пенсійний фонд України перерахувати їй пенсію за віком, виходячи з 90% заробітної плати чинного народного депутата станом на 1 січня 2021 року. За тодішніми розрахунками, це понад 20 тисяч гривень на місяць. Аргументи — її депутатський стаж і посилання на закон про статус народного депутата.

Після ліквідації ОАСК у грудні 2022 року, розгляд справи завис у повітрі. Але 3 березня 2025 року Волинський суд постановив розглядати справу в письмовому провадженні без виклику сторін.

За інформацією з декларацій, ще у 2012 році пенсія Богатирьової складала близько 16,5 тисяч гривень на місяць. Враховуючи загальний рівень життя та скандали навколо неї, навіть така сума вже викликала подив у суспільстві.

Втім, Пенсійний фонд відмовився надати будь-яку інформацію щодо пенсій таких осіб, як Янукович, Азаров, Табачник чи Богатирьова. Аргументація — це може створити для них “ворожий психологічний фон” та “поставити під загрозу їхнє здоров’я”.

Однак суспільний резонанс викликає не тільки сума пенсії. Богатирьова, яку звинувачували у розкраданні коштів на закупівлі ліків для МОЗ, ще у 2021 році через суд домоглася поновлення доступу до розкішного маєтку на держдачах у Конча-Заспі. Свого часу вона побудувала там будинок в рамках “інвестиційного проєкту”, але після Революції гідності її позбавили права користування нерухомістю. Судовий процес триває досі.

Раїса Богатирьова була фігурою не лише політичною, а й сімейно-бізнесовою. Її сини – Олександр і Ігор – ще за її міністерської каденції розгорнули масштабні схеми в енергетичному та фармацевтичному секторах. Один – отримував мільйонні держпідряди на поставки ліків, інший – на модернізацію ТЕС.

Після Революції гідності Богатирьова виїхала з України, а в 2019 році повернулася, де її одразу затримали. Але вже незабаром випустили під заставу. Пізніше Антикорупційний суд скасував і арешт, і запобіжний захід. З того часу про неї чутно мало, але судова тяганина за “депутатську” пенсію свідчить: боротьба за статус і привілеї триває.

The post Ексміністерка Богатирьова судиться за пенсію first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Останні новини