Ексначальниці відділу «Київміськсвітла» оголосили підозру через переплату 14,5 млн грн на ліхтарях

Постраждалі пишуть у соцмережах, що водій Mercedes заявив їм, що хотів «потягатися з іншою тачкою», але не впорався з керуванням.

Потім сказав, що він усе «порішає», бо працює в команді гурту «Океан Ельзи», і пропонував потерпілим гроші. На руці в нього дійсно був браслет «Команда Океану Ельзи».

За словами потерпілих, коли приїхав його адвокат, то кидався на людей, щоб вони не знімали.

На місце ДТП приїхав адвокат винуватця, який накинувся на постраждалих, коли вони намагалися зафіксувати події.

Власницею авто виявилася бізнесвумен Лідія Сметана, власниця бренду одягу «One by one». Вона виклала фото в Instagram із підписом «День ментального здоров’я у нас вийшло відсвяткувати на максимум».

Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг висловив вагому думку щодо складної обстановки в Україні, підкресливши важливість права України на самозахист, включаючи можливість відповідних ударів на території Російської Федерації. Ця заява є свідченням росту підтримки з боку союзників, які все більше усвідомлюють необхідність таких дій у контексті постійної агресії з боку Росії. Єнс Столтенберг наголосив на тому, що партнерство з Україною є важливим для всієї Європи, а рішучість у підтримці її територіальної цілісності і суверенітету не повинна залишати сумнівів у серцях жодного союзника.

Про це він заявив у Празі, де відбувається міністерська зустріч НАТО.

“Україна має право на самооборону і це включає удари по цілях на території Росії. Це стає ще більш нагальним, на фоні відкриття нового фронту”.

Столтенберг наголосив, що його переконання пов’язане із тим, що удари ЗСУ по Росії мають оборонний характер.

“Україна повинна мати право завдавати удари у відповідь, щоби захищатися”, – підкреслив генсек, окремо наголосивши, що для ефективного захисту Україна має використовувати новітню натівську зброю.

Він також нагадав, що дедалі більше держав-членів НАТО надають дозвіл Україні для використання своєї зброї, але не розповів, які умови висуваються при цьому для ЗСУ.

“Ми очікуємо, що це (удари по Росії, − Ред.) буде здійснюватися відповідально”, – підсумував Столтенберг.

Булінг залишається однією з найгостріших соціальних проблем сучасної школи. Незважаючи на активну роботу педагогів, психологів і державних інституцій, рівень цькування серед учнів залишається стабільно високим. Це явище має не лише емоційні, а й довготривалі психологічні наслідки для всіх його учасників — як для жертв, так і для свідків чи навіть самих агресорів.

Фахівці Міністерства юстиції України підкреслюють, що ефективна боротьба з булінгом можлива лише за умови системного підходу. Йдеться не лише про покарання кривдників, а насамперед про створення атмосфери довіри, поваги та взаєморозуміння в освітньому середовищі. Важливо підвищувати правову грамотність школярів і педагогів, формувати усвідомлення, що будь-яке приниження чи агресія — це порушення прав людини.

Форми булінгу різноманітні — від образ, шантажу й принижень до побиття чи кіберзалякування у соцмережах. Особливо небезпечним є кібербулінг, адже його важче виявити, а наслідки можуть бути не менш болючими, ніж від фізичного насильства.

Важливо розрізняти конфлікт і булінг. Конфлікт передбачає рівність сторін і взаємну участь, тоді як булінг — це насильство, спрямоване на приниження та підпорядкування, де одна зі сторін має перевагу.

За цькування в освітньому середовищі передбачено адміністративну відповідальність (стаття 173-4 КУпАП):– штрафи від 850 до 3400 гривень або громадські роботи до 60 годин;– якщо правопорушення вчинили неповнолітні віком від 14 до 16 років, відповідальність несуть їхні батьки;– неповідомлення керівництвом закладу освіти про випадки булінгу також карається штрафом.

У випадках, коли цькування призвело до тяжких наслідків або тілесних ушкоджень, можливе відкриття кримінального провадження.

Куди звертатися по допомогуЯкщо ваша дитина стала жертвою булінгу або ви стали свідком такого випадку, звертайтеся:– до поліції (102);– на гарячу лінію безоплатної правової допомоги (0 800 213 103);– на гарячу лінію з протидії насильству (116 123 або 0 800 500 335);– до Уповноваженого Верховної Ради з прав людини (0 800 50 17 20).

Кожна школа повинна мати чіткий алгоритм дій для запобігання та реагування на булінг, а педагогічні працівники — зобов’язані оперативно припиняти небезпечні дії, залучати медиків і повідомляти правоохоронців.

Пам’ятаймо: своєчасне втручання може врятувати не лише психіку дитини, а й життя.