Державна митна служба України знову стала об’єктом пильної уваги суспільства у зв’язку з конкурсом на посаду її очільника. Попри численні заяви про реформування, перезавантаження інституції та виконання зобов’язань перед міжнародними партнерами, перебіг конкурсу викликає серйозні запитання. Серед кандидатів, яких експерти називають найбільш імовірними претендентами на перемогу, знову фігурують вихідці з так званої «старої» митниці — системи, що роками асоціюється з корупційними схемами та непрозорими рішеннями.
Аналітичні матеріали Національного агентства з питань запобігання корупції, а також дослідження профільних громадських організацій неодноразово вказували на високий рівень ризиків у митній сфері. Саме митниця традиційно входить до переліку найбільш проблемних галузей з точки зору зловживань владою та конфліктів інтересів. Типовими для неї залишаються маніпуляції з митною вартістю товарів, свідоме неправильне застосування кодів УКТ ЗЕД, а також вибірковий підхід до оформлення вантажів.
Опитування представників бізнесу, які безпосередньо взаємодіють з митними органами, демонструють стабільно високий рівень недовіри. За результатами дослідження (N = 105), від 27% до понад 32% респондентів у різні роки заявляли про зіткнення з корупційними проявами — неформальними вимогами, пропозиціями «вирішити питання» або використанням особистих зв’язків.
На цьому тлі Кабінет міністрів оголосив конкурс на посаду голови Державної митної служби. Згідно з інформацією Урядового порталу, заявки подали 38 кандидатів — серед них чинні та колишні митники, податківці, прикордонники, представники бізнесу, викладачі, а також співробітники НАБУ та НАЗК. Водночас, за даними журналістів «Української правди», до числа найбільш імовірних претендентів увійшли саме вихідці з системи, які вже тривалий час працювали на митниці.
Одним із таких кандидатів став колишній очільник Закарпатської митниці Станіслав Балуєв. Аналітики звернули увагу на його службову біографію, декларації та особисті обставини.
Станіслав Балуєв набув загальнонаціональної відомості у 2019 році після резонансної історії з нарадою у президента Володимира Зеленського, на яку він не з’явився через перебування у відпустці за кордоном. Після цієї зустрічі було звільнено низку керівників західних митниць, включно з Балуєвим, із негативною оцінкою їхньої роботи. Окремо СБУ зафіксувала порушення ним вимог щодо охорони державної таємниці, що було кваліфіковано як адміністративне правопорушення.
Нині Балуєв працює заступником начальника Служби відновлення інфраструктури Закарпатської області та відповідає за питання, пов’язані з пунктами пропуску через державний кордон.
У 2020 році він успадкував житловий будинок в Ужгороді площею 174 кв. м, а вже за рік офіційно розлучився з дружиною Наталією. Водночас публічні факти ставлять під сумнів реальність цього розлучення: колишня дружина регулярно публікує фото з того ж будинку, а у 2025 році подружжя щонайменше двічі разом подорожувало за кордон — до Іспанії та Словенії. Це може свідчити про збереження спільного побуту та потенційне уникнення декларування майна.
Додаткові запитання викликає і епізод із позбавленням Балуєва права керування транспортними засобами за водіння у стані алкогольного сп’яніння. Попри це, згодом він придбав Audi Q7 2017 року випуску, вартість якої у декларації була відображена лише через кілька років і на рівні, що не відповідає ринковому.
Згідно з поданою декларацією, Балуєв зберігає готівкою 4,5 млн грн та 20 тис. доларів США. Його річний дохід від заробітної плати склав 834 тис. грн, також задекларовані доходи від оренди та матеріальна допомога. Серед активів — квартира, гараж і нежитлові приміщення у Вінниці, будинок і земельні ділянки в Ужгороді та під Вінницею, а також спільна нерухомість із колишньою дружиною. Водночас автомобіль Audi Q7 у декларації оцінено у символічні 140 тис. грн.
Балуєв декларує двох дітей, однак не зазначає фактичне спільне проживання з колишньою дружиною, попри численні публічні ознаки збереження сімейних відносин.
Експерти зазначають, що історія Балуєва — не виняток, а радше ілюстрація системної проблеми. Серед інших кандидатів також фігурують фіктивні розлучення, оформлення активів на родичів, невідповідність доходів стилю життя та участь у гучних скандалах минулих років.
Перезапуск Державної митної служби через відкритий конкурс є одним із зобов’язань України перед міжнародними партнерами, зокрема МВФ. Втім, ризик політичного впливу та повернення старих кадрів із сумнівною репутацією залишається високим, що робить громадський контроль за конкурсом критично важливим.
Державне бюро розслідувань завершило досудове розслідування справи щодо правоохоронця із Запоріжжя, якого обвинувачують в умисному вбивстві колеги. Обвинувальний акт передано до суду. Про це 5 липня повідомила пресслужба ДБР. За даними слідства, обидва чоловіки раніше працювали в Пологівському районі, але через повномасштабне вторгнення росії переїхали до Запоріжжя, де продовжили службу в одному з правоохоронних органів. […]
До кінця 2025 року вартість хліба в Україні може зрости на 20%. Такий прогноз озвучив голова Всеукраїнської асоціації пекарів Олександр Тараненко в коментарі ЗМІ. «Не здивуюсь, якщо так станеться. Усе до цього йде», — зазначив Тараненко. За його словами, головними чинниками потенційного подорожчання є зростання цін на всі ключові компоненти хлібобулочних виробів: борошно, дріжджі, жири […]