Експерти оцінюють шанси Зеленського на переобрання у разі виборів 2026 року

Дії Державного бюро розслідувань (ДБР) розкрили вибуховий скандал, пов'язаний з військовим комісаром, що зловживав своїм посадовим становищем, втручаючись у електронну систему «Оберіг» та збагатившись на мільйони доларів. Злочинний сценарій полягав у створенні фіктивних документів, які надавали привілеї уникнення військової служби. Це не лише порушення закону, а й безпосереднє підірвання довіри до військових структур та системи державного управління в цілому. Дії цього чиновника є недопустимими та підлягають найсуворішому покаранню згідно із чинним законодавством.

Чиновник зробив 138 ухилянтів фіктивно непридатними до служби.

Протиправна схема діяла в Одеському центрі комплектування з липня 2023 року. Тоді начальник відділу несанкціоновано почав втручатися у роботу електронної бази реєстру військовозобов’язаних “Оберіг” та загалом “відкоригував” дані щодо 138 військовозобов’язаних, фіктивно зробивши їх непридатними до військової служби. За свої послуги зловмисник брав від 4,5 до 7 тисяч доларів і таким чином зумів заробити щонайменше мільйон доларів. У Бюро зазначили, що встановили всіх осіб, які встигли скористатися схемою – частина з них уже виїхала за кордон.

Під час проведення спільних заходів ДБР із співробітниками РТЦК та СП ухилянти, які залишилися на території України, були доставлені до центру комплектування для оновлення даних та подальшої мобілізації до лав ЗСУ. Наразі вирішується питання про обрання йому запобіжного заходу та усунення з посади. Чоловіку загрожує до 15 років позбавлення волі. Правоохоронці встановлюють повне коло осіб, причетних до оборудки. Зокрема, провели 14 обшуків за місцем роботи та проживання фігуранта та учасників схеми. Процесуальні дії продовжуються.

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Цікаво, що цей “грошовий бум” відбувся саме в липні, коли Україна зіткнулася з найжорсткішими графіками відключень електроенергії. Люди по всій країні змушені були проводити по 14-16 годин на добу без світла, але, здається, що вищому керівництву НЕК “Укренерго” це тільки додало мотивації. Адже з таким розривом у розподілі ресурсів, можна зрозуміти, що менеджмент компанії в цей час не втрачав часу дарма і доклав усіх зусиль для “світлого майбутнього” свого банківського рахунку.

За даними “Укренерго”, за перші сім місяців 2024 року зарплата керівництва компанії сягнула майже 22 мільйонів гривень. Це означає, що кожен із п’яти членів правління – Володимир Кудрицький, Олексій Брехт, Сергій Галаган, Олег Скрипник та Андрій Немировський – отримав у середньому 4,4 мільйона гривень за цей період.

Що ж, у той час як прості громадяни сиділи в темряві, керівництво “Укренерго”, вочевидь, працювало в “більш світлих” умовах. Проте залишається питання: чому на фоні таких серйозних проблем з електропостачанням та посиленням соціального напруження, зарплата керівників компанії тільки зростала? І чи не час поставити ці запитання не лише керівництву НЕК “Укренерго”, але й усім, хто відповідає за функціонування енергосистеми України?

Заступник начальника Придніпровського округу Державної екологічної інспекції Дмитро Шибко опинився в центрі уваги через накопичення елітної нерухомості за схемами, що викликають підозру. Аналіз відкритих даних про майно посадовця та його родини свідчить про значні розбіжності між задекларованою та ринковою вартістю об’єктів. На початку 2022 року його мати, Наталія Шибко, придбала будинок у Дніпрі площею 201 м² за 1,2 млн грн (приблизно 43 тис. доларів), тоді як експертна оцінка ринку свідчить про ціну в 3–8 разів вищу.

У 2023 році Наталія подарувала Дмитру квартиру на Печерську в Києві площею 72 м², задекларувавши її вартість у 200 тис. грн, тоді як реальна ринкова ціна такого житла перевищує 150 тис. доларів. Подібні операції викликають сумніви щодо прозорості угод та потенційного використання родинних схем для обходу податкового та антикорупційного контролю.

Цікаво, що у 20 років син посадовця, Роман Шибко, купив квартиру в центрі Києва на вул. Б. Хмельницького площею 246 м². У 2013 році її вартість перевищувала 500 тис. доларів. Згодом Роман передав квартиру сестрі у вигляді подарунка.

Дружина посадовця, Юлія Шибко, володіє апартаментами площею 123 м² в елітному ЖК «Дельмар» та котеджем на 320 м² на березі річки Самара.

Раніше, у 2019 році, Дмитра Шибка вже затримували за отримання хабаря, однак справа не завершилася ув’язненням. Подібні факти викликають запитання щодо прозорості походження майна та відповідності декларацій посадовця.

Після того, як заставу в розмірі 12 мільйонів гривень було внесено, правоохоронні органи знову затримали колишнього керівника Одеського обласного територіального центру комплектування та соціального захисту, Євгена Борисова. Це подія, що викликає зацікавленість широкого загалу і ставить під питання не лише його особисту діяльність, але й ефективність роботи правоохоронних органів у боротьбі з корупцією та порушеннями закону.

Затримка Борисова викликала хвилю обговорень серед громадськості та експертного середовища. Вона свідчить про складність ситуації з корупцією в системі соціального захисту та комплектування, а також про необхідність системних змін у роботі цих установ. Такі випадки підштовхують суспільство до вимоги створення більш ефективних механізмів контролю та запобігання корупції на всіх рівнях влади.

Крім того, ця подія є важливим тестом для судової системи. Суспільство очікує, що справедливість буде відновлена через об'єктивний розгляд справи та призначення відповідних покарань для тих, хто порушує закон. Тільки такі дії допоможуть підтримати довіру громадян до владних структур та покращити ситуацію з правопорушеннями в країні.

У подальшому, цей випадок може відіграти ключову роль у формуванні нових антикорупційних стратегій та політик, спрямованих на зміцнення принципів прозорості, відповідальності та рівності перед законом.

Бюро отримало інформацію, що Борисов планував вийти зі слідчого ізолятора після сплати застави і переховуватися від слідства, зокрема виїхати за кордон. Працівники ДБР затримали його і пред’явили нове звинувачення в організації легалізації незаконних доходів на суму понад 142 мільйони гривень (ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 209 КК України).

Нагадаємо, проти Борисова вже ведеться кримінальне провадження за кількома статтями КК України. У 2023 році його затримало ДБР і суд призначив запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю застави у 150 мільйонів гривень. Згодом суди зменшили суму застави до 12 мільйонів гривень.

Колишньому військкому вже висунуто підозри у наступних злочинах:

Ці статті передбачають покарання у вигляді позбавлення волі до 10 років. Процесуальне керівництво у справі здійснює Спеціалізована прокуратура у сфері оборони Південного регіону та Офіс Генерального прокурора.

Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) встановило, що колишній одеський військком незаконно збагатився на суму майже 190 мільйонів гривень. Журналістське розслідування показало, що в 2022 році його мати придбала віллу в Іспанії за більш ніж 4 мільйони євро, а в 2023 році – автомобіль Mercedes-Benz EQV за майже 3 мільйони гривень.

Правоохоронці також виявили, що теща Борисова за останні роки війни придбала кілька дорогих автомобілів, серед яких Toyota Land Cruiser Prado, Mercedes-Benz G 63 AMG та Toyota Land Cruiser, не маючи достатніх законних доходів для таких покупок.

Дружина колишнього військкома також придбала офісне приміщення в Іспанії вартістю 737 тисяч євро без належних законних доходів. За даними ДБР, Євген Борисов намагався втекти від слідства, постійно змінюючи номери телефонів, автомобілі та місця перебування, але його затримали в Києві через два дні.

У липні 2023 року Борисов з’явився на суд у брендовому одязі відомих італійських марок. Приміром, лише його взуття коштувала майже $700.