Ексзаступнику Нафтогазу Кацубі суд відмовив у знятті судимості за розкрадання 450 млн

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

ЕНЕРГЕТИЧНА ПОЛІТИКА З ДУШКОМ КОМУНІЗМУ

В української енергетичної політики є одна хронічна хвороба протягом десятиліть — прагнення щось урівняти, дозволити комусь не платити, перекласти платежі на інших. Постійно відбуваються намагання залатати боргові дірки, перекладаючи відповідальність з одних гравців на інших. Мотиви при цьому можуть бути різними: чи то популізм і удавана турбота про споживача, чи то прагнення покращити становище компанії, яка ближча до душі тим, хто приймає рішення.

Протягувати такі рішення вдавалось відносно легко до початку повномасштабної війни. Попри те, що справи в енергетиці були далекими від ідеалу, все ж завжди можна було нашкребти фінансового ресурсу, щоб протягнути такого плану рішення. Проте повномасштабна війна і пов’язане з нею економічне падіння, скорочення споживання енергоносіїв, втрата енергетичних активів як через окупацію, так і через постійні обстріли значно скоротили ліквідність і грошові потоки в енергосекторі. В результаті, протягом повномасштабної війни уряд двічі вдавався до підвищення тарифу на електроенергію для населення. Такого радикального підвищення тарифів годі було уявити до 2022 року. І вже навіть здавалось, що здорова економічна логіка почне перемагати логіку комунізму: поділити, урівняти, не заплатити. Але “ніт”…

Всередині липня в енергетичному регуляторі почали поговорювати про зрівнювання ставок тарифу на розподіл, незалежно від обсягів споживання та підключеної напруги — це рішення збентежило як енергетиків, так і ключових споживачів електроенергії.

Про це тоді я написав окремий текст, роз’яснюючи, чому це рішення неправильне і навіть шкідливе. Зокрема, це повернення до крос-субсидування, коли одна категорія споживачів не повністю покриває витрати й втрати, а компенсація відбувається за рахунок інших. Окрім цього, такий підхід суперечить принципам європейського енергетичного регулювання, а також може суттєво вдарити по стимулах розвитку великих підприємств, які споживають значні обсяги електроенергії, а відтак, це прямий удар по економіці країни. Тут вже навіть не варто згадувати, що великі промислові споживачі і без того страждають від зростання цін, то їм хочуть бонусом ще трішки підвищити.

Тоді ж я писав, що ключовими бенефіціарами стануть ті компанії, які дотують нижчий тариф електроенергії для населення (механізм ПСО) — “Укргідроенерго”, а передусім — “Енергоатом”. У цих компаніях залишиться більше коштів: в середньому 38 коп. на кожну 1 кВт·год. Отак з миру по нитці — гіганту капітал. І це на додачу до того, що ці компанії акумулюватимуть більший ресурс після підвищення тарифу з 2,64 до 4,32 грн/кВт·год.

І от коли, здавалось, регулятор відмовився від цієї ідеї після хвилі критики, в медіа з’явилась інформація, що оновлений склад регулятора збирається повернутись до цього питання. Зрівняйлівка. Але у нашому колгоспі хоч всі й рівні, є деякі рівніші за інших.

От “Енергоатом” став об’єктом новин і минулого тижня. І знову ж таки про економіку в енергетиці. Так, у мережі з’явилась фотокопія наказу Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості, яким компанії буде дозволено не сплачувати за боргами. Цікаво, як можна збудувати нормальну енергетику, дозволяючи не платити за боргами? Які компанії будуть готові працювати зі стратегічним підприємством енергосектору, якщо вони розумітимуть, що їм цілком можуть законно не сплачувати за виконані роботи та надані послуги? Як це підвищить платіжну дисципліну в умовах того, що борги є однією із найбільших загроз для української енергетики у переддень дуже складної зими?

Минулого тижня з’явилась ще одна ідея такого ж штибу — було озвучено пропозиції залучити газові компанії до механізму ПСО на ринку електроенергії. Тобто газовики мають заплатити за електроенергію, бо в енергетиків вже грошей немає. Зрозуміло, що мотив — благородний: якщо електроенергетичні компанії не мають ресурсу для закупівлі імпортної електроенергії для покриття соціальних цілей, то є бажання знайти інших донорів для таких операцій. Але все ж виникає запитання: є ж компанії, які отримали додатковий фінансовий ресурс після підвищення тарифу для населення, чому не вони виступлять донором? А хто буде кінцевим бенефіціаром операцій після того, як газовики оплатять імпорт електроенергії, споживачі її отримають і за цю електроенергію розрахуються, оплачуючи електроенергетичним компаніям?

Ну і вишенька на торті — хабар у пів мільйона доларів, на отриманні якого затримали одного із заступників міністра. А хабар, як повідомляють медіа, дали за сприяння передачі обладнання з одного державного підприємства до іншого. От вона, ефективність державної власності в наших умовах і тої моделі економіки, яка стала невіддільним елементом енергетичної політики України в останні десятиліття.

Державне бюро розслідувань України (ДБР) взяло під свою увагу два важливих кримінальних провадження стосовно голови Центру протидії корупції (ЦПК) Віталія Шабуніна. Рішення про це було ухвалено відповідно до заяв, які надійшли про ймовірну підробку документів та ухилення від військової служби. Варто відзначити, що Віталій Шабунін, який стоїть на чолі Центру протидії корупції, має багато років активної громадської діяльності та є важливим учасником українського політичного життя. Проте останні події розкрили суттєві суперечності, які призвели до відкриття цих справ.

За інформацією, яку надав журналіст Володимир Бойко у соціальній мережі Facebook, справи проти Шабуніна порушені за ч. 4 ст. 409 КК (Кримінального кодексу) України, що стосується ухилення від військової служби, та за ч. 1 ст. 358 КК, яка стосується підроблення офіційних документів. Зокрема, одна з справ пов'язана з тим, що Шабунін подав кілька листів у військову частину, де він перебував на службі, з проханням прикомандирувати до нього солдата за підписами голови Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) Олександра Новікова та заступника голови НАЗК Артема Ситника.

Відзначається, що після розголосу цих фактів керівництво НАЗК відмовилося визнавати листи, які були підписані, заявляючи, що їх не було відправлено офіційно. Однак це не впливає на кваліфікацію дій командира військової частини, який незаконно відрядив солдата Шабуніна до НАЗК та навіть виплачував йому значні суми грошового забезпечення за виконання, за його словами, бойових завдань.

Віталій Шабунін підтвердив інформацію про відкриття кримінальних проваджень проти нього. У грудні слідчий суддя Шевченківського районного суду Києва видала рішення, що зобов’язало ДБР зареєструвати заяву про вчинення кримінального правопорушення щодо підроблення документів та ухилення від військової служби Віталієм Шабуніним на підставі звернення голови ГО “Громадська рада доброчесності” Ростислава Кравця.

Ці новини викликали значний резонанс у громадськості та в політичних колах, оскільки ставлення до подій, описаних у зверненні, варіюється від підтримки до обурення. Наразі справа перебуває у стадії розслідування, і подальший розвиток подій залишається невідомим.

У вищезгаданій статті зазначено, що Державне бюро розслідувань України ініціювало два кримінальних провадження стосовно голови Центру протидії корупції, Віталія Шабуніна, у зв'язку з підозрами у підробці документів та ухиленні від військової служби. Один з сценаріїв включає подання Шабуніном листів до військової частини з проханням призначити солдата за підписами посадових осіб Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК). Заяви про ці дії викликали значний резонанс, особливо у зв'язку з реакцією керівництва НАЗК та висловленими підозрами. Наразі, справа перебуває у стадії розслідування, але важливо відзначити, що ці події мають потенціал вплинути на громадську довіру до інституцій влади та на довіру до самого Шабуніна як відомої громадської фігури.

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Значущою перевагою Михайла Федорова є його прямий доступ до президента. За словами джерела, він залишився чи не єдиним високопосадовцем, який може напряму спілкуватися із Зеленським, не узгоджуючи своїх пропозицій із Єрмаком.

Ця ситуація значно послаблює позиції голови Офісу Президента, який раніше фактично контролював усі ключові рішення через узгодження дій із президентом.

Конфлікт загострився на тлі того, що глава Головного управління розвідки Кирило Буданов фактично втратив прямий канал комунікації із Зеленським після спроби його відставки. Це створило вакуум у системі прийняття рішень, який, як здається, Федоров намагається заповнити.

Згідно з інформацією джерела, віцепрем’єр відіграє ключову роль у розробці ініціатив із реформування оборонного сектора, зокрема пропозицій щодо впровадження нових цифрових систем у ЗСУ.