Екзотичний відпочинок Мішель Андраде на Балі: дегустація дуріану як новий виклик

Метеорологічне літо в Україні добігає свого завершення, і вже найближчим часом очікується поступове зниження середньодобових температур. Проте вдень ще зберігатиметься відносно тепла погода, яку синоптики вже називають періодом бабиного літа. За словами метеоролога Наталії Голені, після перших хвиль осіннього похолодання в країні може встановитися суха, ясна і сонячна погода, що традиційно вважається проявом цього природного явища.

Фахівчиня пояснила, що чітких метеорологічних критеріїв для визначення бабиного літа не існує. Зазвичай його вважають нетривалим відрізком часу на межі літа й осені, коли після зниження температури раптово повертається кілька днів теплої погоди. В Україні цей період може тривати від кількох днів до двох тижнів, однак точні терміни залежать від погодних умов у конкретному році.

За словами Голені, якщо середньодобова температура опускається нижче +15 градусів, то метеорологічне літо вважається завершеним. Якщо ж після цього тримається суха, ясна і тепла погода — це і є бабине літо. Втім, коли воно остаточно завершиться, поки спрогнозувати складно. Синоптик зазначає, що наступного тижня очікується помірне похолодання: нічні температури опускатимуться до заморозків, а вдень буде +10…+15, місцями до +17 градусів. Такий температурний режим є типовим для перехідного осіннього періоду. Своєю чергою, синоптикиня Наталія Птуха попередила про ймовірні перші заморозки на ґрунті й подекуди навіть у повітрі. За її словами, вторгнення арктичного повітря з північних регіонів спричинить нічні температури до -3 градусів. У північних областях можливе зниження температури повітря до нуля.

Проте денна температура залишатиметься стабільною. У найближчі дні прогнозується +12…+19 градусів, на півдні та в Закарпатті — до +19. Разом з цим в Україні очікуються помірні опади, без тривалих дощів.

Метеорологи не виключають, що бабине літо ще може повернутися після короткочасного похолодання. Традиційно в Україні такий період найчастіше настає вже у жовтні, коли після перших осінніх заморозків встановлюється кілька днів сухої, сонячної та теплої погоди.

Програма "Захист України" розроблена для учнів 10-11 класів і має на меті формування у підлітків комплексного розуміння питань національної безпеки, громадянської відповідальності та особистої готовності до дій у надзвичайних ситуаціях. Вона включає теоретичні та практичні компоненти, які охоплюють широкий спектр тем.

“Активісти приходять під будівлю мерії, мовляв, “Кличко зніс пам’ятку”. Але чому обурені демонстранти не йдуть і не ставлять питань парламенту, який вже понад п’ять років не ухвалив поданий містом законопроєкт, щоб столиця мала важелі впливу на недобросовісних власників старовинних будівель?” — заявив Кличко.

У свою чергу, в.о. міністра культури Ростислав Карандєєв звинуватив у всьому столичну владу, заявивши, що саме вона неналежно працює на цьому напрямку.

Однак знесення садиби Зеленських піднімає набагато ширшу проблему захисту культурної спадщини в Україні.

Захист культурної спадщини є однією зі складових національної безпеки і збереження національної ідентичності, особливо в умовах агресії з боку Росії. Ворог намагається знищити історію України, а тому захист пам’яток є важливою частиною цієї боротьби. Однак весною цього року з’явився наказ Мінкульту, який позбавив громадян права самостійно ініціювати захист культурної спадщини.

Раніше ключову роль у процесі захисту пам’яток відігравала громадськість. Наприклад, у випадку зі знесенням будівлі “Квіти України” кияни змогли оперативно захистити її, домігшись надання статусу пам’ятки. Це стало можливим завдяки старим правилам, які діяли на той момент.

Наразі ж, згідно з новим наказом, профільні громадські організації більше не можуть самостійно готувати документацію для внесення об’єкта до Переліку. Вони повинні звернутися до відповідного органу охорони культурної спадщини, що значно ускладнює процес. Також було встановлено 10 робочих днів для розгляду заявки, але підстави для відмови у внесенні до Переліку не визначені чітко, що дає можливість чиновникам блокувати ініціативи громадськості.

Нові процедури несуть значні корупційні ризики. Відтепер рішення про надання статусу об’єкта культурної спадщини приймається колегіальною Консультаційною радою, що позбавляє відповідальності окремих чиновників. Відсутність прозорості в роботі цих рад та можливість маніпулювання цінністю об’єктів підсилюють ризики корупції.

Крім того, новий Порядок був ухвалений з порушеннями процедур консультацій з громадськістю. Мінкульт не проводив обов’язкових консультацій перед виданням наказу, що є порушенням Державної антикорупційної програми.

Зміни в процедурі внесення об’єктів до Переліку значно ускладнили захист культурної спадщини. Відтепер, якщо на рівні державних адміністрацій буде заблоковано внесення будівлі до Переліку, звернутися до Мінкульту вже не можна. Це повертає нас до старих часів, коли подібні рішення приймалися закрито і без участі громадськості.

Такі зміни значно ускладнюють можливість захисту культурної спадщини і можуть призвести до її знищення. Єдиним шляхом вирішення цієї проблеми є забезпечення прозорості процесу та залучення незалежних експертів до оцінки цінності об’єктів культурної спадщини.