Елітний ремонт: Прокурор Андрій Андрєєв вклав 3 мільйони доларів у реконструкцію будинків у Конча-Заспі

Голова Вищої ради правосуддя (ВРП) Григорій Усик опинився у центрі резонансного скандалу, який обговорюють у юридичних колах та медіа. За даними Офісу очищення судової системи, посадовець нібито сприяє своєму сину Максиму Усику у спробі отримати суддівську посаду. Ця інформація викликала серйозне занепокоєння серед експертів з етики та антикорупційних організацій, оскільки конфлікт інтересів у такому випадку є очевидним.

Максим Усик, народжений 1986 року, розпочав професійну кар’єру у прокуратурі Дарницького району Києва. Там він три роки працював помічником прокурора, після чого протягом короткого періоду обіймав посаду прокурора. Згодом він перейшов у приватний сектор, де працював у кількох адвокатських об’єднаннях, серед яких “Александров і партнери”, “МГМ Лоу Груп” та “Дерев’янчук, Макаренко та партнери”. У цих компаніях він здобував досвід у представництві клієнтів, консультуванні та веденні юридичних справ, що, на думку деяких спостерігачів, могло б підготувати його до суддівської діяльності.

З початком мобілізації Усик-молодший влаштувався юрисконсультом до військової частини 3078 Національної гвардії України. Його посадовий оклад становить близько 20 тисяч гривень. Саме це рішення викликало підозри у громадськості: родину з двома дітьми на таку суму утримати складно, тож працевлаштування могло бути лише прикриттям для уникнення мобілізації.

За інформацією з неофіційних джерел, саме Григорій Усик міг посприяти тому, щоб його син отримав посаду у Нацгвардії, не потрапивши на передову. Таким чином, молодий юрист нібито отримав статус військовослужбовця без ризику опинитися на фронті.

Військова частина 3078, де працює Максим Усик, займається переважно господарською діяльністю — закупівлею консервів, овочів та інших продуктів для підрозділів Нацгвардії. Усик-молодший, за наявними даними, виконує юридичну роботу, готуючи претензії та позови про стягнення неустойок із постачальників.

Попри скромну офіційну зарплату, кар’єрні амбіції сина голови ВРП не обмежуються Нацгвардією. За інформацією антикорупційних активістів, він активно готується подати документи на конкурс до суддівського корпусу, користуючись підтримкою батька, який має ключовий вплив у системі правосуддя.

Якщо ці підозри підтвердяться, історія з “ухилянням” може перетворитися на ще один тест для прозорості судової реформи та незалежності Вищої ради правосуддя.

Гриби давно заслужено вважають одним із найуніверсальніших продуктів на кухні. Їх додають у супи, салати, гарніри, пасту, а інколи навіть у кавові напої, експериментуючи зі смаковими поєднаннями. Проте користь грибів виходить далеко за межі гастрономічного задоволення: у них містяться рідкісні мікроелементи, вітамін D та потужні антиоксиданти, які сприяють підтримці імунітету, здоров’я нервової системи та загальної життєвої енергії.

Сучасні наукові дослідження підтверджують, що регулярне вживання певних видів грибів пов’язане з покращенням стресостійкості та зниженням ризику розвитку депресії. Це пояснюється тим, що біологічно активні речовини в грибах здатні впливати на нейротрансмітери, які регулюють настрій, та зміцнювати природні механізми адаптації організму до стресових ситуацій. Деякі види грибів, зокрема шиїтаке, майтаке та рейші, у дослідженнях демонструють протизапальні властивості, підтримують роботу серцево-судинної системи і навіть покращують когнітивні функції.

Дієтолог Лаура Бурак пояснює: одна з ключових переваг грибів — їхня здатність допомагати організму краще адаптуватися до стресу і підтримувати гомеостаз, тобто внутрішній баланс фізіологічних процесів. За її словами, окремі види грибів сприяють тому, що організм легше переносить напруження, а емоційні “гойдалки” стають менш різкими.

Водночас фахівчиня застерігає: гриби не можна сприймати як “чарівну пігулку” від стресу. Вони працюють лише як частина загальної стратегії — збалансованого харчування, нормального сну, рухової активності та психологічної підтримки. Один продукт, яким би корисним він не був, не здатен самотужки компенсувати хронічне вигорання чи невирішені психологічні проблеми.

Серйозну увагу до грибів як до потенційного “антистресового” продукту привернуло дослідження, опубліковане в журналі Journal of Affective Disorders. Науковці проаналізували дані Національного опитування з питань здоров’я та харчування США за 2005–2016 роки, у якому брали участь 24 699 людей.

Учасників опитували про харчові звички за допомогою двох детальних 24-годинних харчових інтерв’ю, особливу увагу приділяючи вживанню грибів — зокрема білих печериць, шиїтаке та портобелло. Паралельно рівень депресивних симптомів оцінювали за стандартизованим опитувальником здоров’я пацієнта, коригуючи результати з урахуванням інших факторів.

Виявилося, що приблизно 5,9% респондентів мали ознаки депресії, тоді як 5,2% регулярно вживали гриби. Порівняльний аналіз показав: у групі любителів грибів частка людей із депресією була нижчою, ніж серед тих, хто їх майже не їсть. Хоча таке дослідження не доводить прямий причинно-наслідковий зв’язок, воно вказує на можливу захисну роль грибів у контексті психічного здоров’я.

Ще одна причина, чому фахівці радять частіше включати гриби до раціону, — їхній багатий нутрієнтний склад. Вони містять:

вітамін D, який підтримує імунітет, кістки та настрій;

вітаміни групи B, що беруть участь у виробленні енергії і роботі нервової системи;

селен і мідь, важливі для серцево-судинного здоров’я та антиоксидантного захисту;

харчові волокна, потрібні для нормальної роботи кишківника.

Окремої уваги заслуговують два антиоксиданти — ерготіонеїн і глутатіон. Саме їх пов’язують із уповільненням процесів старіння. Вони допомагають захищати клітини від ушкодження, підтримувати здоров’я мозку та когнітивні функції, а також опосередковано впливають на стан шкіри — менше зморшок, кращий тонус і пружність.

На хвилі популярності здорового харчування гриби стали справжнім трендом. Лаура Бурак відзначає: сьогодні на полицях супермаркетів і в соцмережах можна зустріти найрізноманітніші продукти на їх основі — від кави з грибними екстрактами та рослинних вершків до перекусів і альтернатив “м’ясу”.

Гриби мають щільну, “м’ясисту” текстуру, що нагадує яловичину, тому чудово працюють і для вегетаріанців, і для тих, хто просто хоче зменшити кількість червоного м’яса в раціоні, не жертвуючи відчуттям ситості. Вони швидко готуються, збільшують об’єм страви, додають їй поживності, але при цьому залишаються відносно низькокалорійними — отже, це продукт із дуже вигідним балансом “калорії проти користі”.

Для тих, хто не любить яскраво виражений грибний смак, дієтологи радять “маскувати” їх у знайомих стравах: дрібно нарізати і додавати до соусів, рагу, овочевих котлет, запіканок або змішувати з фаршем.

Експерти одностайні: гриби дійсно заслуговують на статус одного з найкорисніших продуктів у раціоні. Вони поєднують у собі вітаміни, мікроелементи, клітковину та антиоксиданти, здатні підтримувати і фізичне, і психічне здоров’я.

Водночас жодна порція печериць чи шиїтаке не замінить повноцінне лікування, якщо йдеться про клінічну депресію або тривожні розлади. Гриби — це розумне доповнення до здорового способу життя, а не альтернативна терапія замість консультації з лікарем чи психотерапевтом.

Проте як частина щоденного меню вони працюють на випередження: підтримують нервову систему, покращують живлення мозку, допомагають організму краще переносити стрес і старіти повільніше — і зсередини, і зовні.

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Інцидент стався у місті Копичинці, де 27 жовтня батько родини назбирав грибів і приготував з них страви для всієї сім’ї, окрім матері. Того ж вечора у дітей почало погіршуватися самопочуття, однак мати звернулася за медичною допомогою лише 30 жовтня. До лікарні потрапила майже вся родина, включаючи восьмеро дітей віком від трьох до тринадцяти років, серед яких семеро були рідними братами та сестрами, а також співмешканець матері.

Найбільш тяжкі випадки серед дітей були направлені до медичних закладів Львова. На жаль, 1 листопада помер батько сім’ї, а наступного дня – дівчинка, 2021 року народження. Незважаючи на проведену операцію, врятувати її життя не вдалося.

На даний момент семеро дітей все ще перебувають на лікуванні в Києві, їхній стан оцінюється як стабільно тяжкий.

Поліція відкрила кримінальне провадження за статтями 166 (злісне невиконання обов’язків по догляду за дитиною) та 115 з поміткою “нещасний випадок” Кримінального кодексу України. Трагедія стала гірким нагадуванням про небезпеки, пов’язані з вживанням диких грибів, та важливість обережності у таких питаннях.

Печерський районний суд столиці ухвалив рішення залишити без руху позов Світлани Чернишової щодо поділу спільного майна з чоловіком — колишнім віцепрем’єр-міністром України та ексміністром розвитку громад і територій Олексієм Чернишовим. Судова інстанція вказала на процесуальні недоліки заяви, які мають бути усунуті для подальшого розгляду справи по суті.

Суть позову полягала у прагненні юридично зафіксувати право власності на значний обсяг активів у період, коли Олексій Чернишов перебуває у фокусі антикорупційних перевірок та розслідувань. Така синхронність викликала підвищену увагу до справи як з боку правників, так і з боку громадськості, адже йдеться не лише про сімейний конфлікт, а й про можливі наслідки для державних антикорупційних процесів.

Поки дружина намагається формалізувати контроль над активами, сам Олексій Чернишов залишається центральною фігурою у справі про масштабні зловживання в Міністерстві розвитку громад і територій. Слідство вважає, що за його сприяння забудовникам держава втратила понад мільярд гривень. За версією правоохоронців, у межах земельної схеми посадовець отримував квартири за символічними цінами — від однієї до восьми тисяч гривень за квадратний метр.

Прізвище Чернишова також фігурує у розслідуваннях, пов’язаних із фінансовими потоками навколо державних компаній, зокрема «Енергоатома», а також у матеріалах щодо так званої «пральні» для легалізації коштів, яку пов’язують із бізнес-оточенням Тімура Міндіча. Сам ексвіцепрем’єр публічно заперечує участь у корупційних схемах, однак розміри застав, які дозволяють йому уникати СІЗО, викликають серйозні запитання.

Особливу увагу привертає історія саме із заставами. Останній транш у розмірі 51 мільйон гривень був внесений Андрієм Проциком та Іриною Федорович. До цього суд прийняв рекордну заставу у 120 мільйонів гривень, з яких 44 мільйони внесла Дарія Бедя — топменеджерка девелоперської групи DIM.

Група DIM належить бізнесменам Олександру Насіковському та Максиму Кріппі. Останній на початку 2025 року інвестував у групу близько 100 мільйонів доларів, істотно посиливши її позиції на ринку. Саме ці обставини породжують підозри, що застави за Чернишова могли сплачуватися структурами будівельного бізнесу, інтереси яких він потенційно лобіював, перебуваючи на високих державних посадах.

Попри це, НАБУ та САП досі не оприлюднили публічних результатів перевірки походження коштів, внесених як застава. Фактично це дозволяє фігуранту резонансної справи залишатися на волі за рахунок ресурсів можливих бенефіціарів його ж рішень.

На цьому тлі спроба Світлани Чернишової терміново поділити майно виглядає не як побутовий сімейний спір, а як спроба убезпечити активи від потенційної конфіскації. Судова пауза у розгляді позову лише підсилює підозри щодо походження цих статків і страху родини перед реальними наслідками кримінального провадження.