Вівторок, 21 Липня, 2026

Енергетична криза: чому Україну загрожує серйозний дефіцит палива і як це вплине на країну

Важливі новини

Наближається відставка генпрокурора Андрія Костіна: що чекати від майбутнього керівника прокуратури?

У цьому тижні політичні кола та ЗМІ в Україні активно пророкують значні зміни у кадровому складі, як у владному апараті, так і в Офісі генерального прокурора. За інформацією, отриманою від джерел прямо в Офісі генерального прокурора, очікується відставка самого генпрокурора, Андрія Костіна. Згідно з цими джерелами, головною причиною його відставки стали скандали, пов'язані з його частим перебуванням за кордоном, переважно в США, де мешкає його родина.

Парламентарі раніше зазначали, що генпрокурор витрачає багато часу на закордонні відрядження, що ставило під сумнів його ефективність на посаді. За даними, наразі ймовірним наступником Костіна є Олег Кіпер, колишній прокурор Києва та сучасний голова Одеської військової адміністрації. Кіпер у своїх інтерв'ю відзначав, що не отримував пропозицій на посаду генпрокурора.

Зазначено, що Кіпер і Костін обидва походять з Одеси, що може зіграти певну роль у виборі нового керівника прокуратури. Проте остаточне рішення про кандидатуру ще не ухвалено. Тому можливо, що після відставки Костіна тимчасово обов'язки генпрокурора виконуватиме його перший заступник, Олексій Хоменко.

Якщо на посаду генпрокурора буде призначено Кіпера або Хоменка, це стане історичним моментом, оскільки з 2016 року на цій посаді не було кадрового прокурора. Відтоді керівництво прокуратурою здійснювалося особами, які не мали прямого досвіду у системі прокуратури. Кіпер, працюючи у генеральній прокуратурі ще за часів Януковича, зазнав випробувань у вигляді закону про люстрацію. Однак у 2019 році Окружний адмінсуд скасував цю лустрацію як незаконну. Пізніше Кіпер очолив Київську міську прокуратуру.

У висновку можна зазначити, що в Україні очікуються значні кадрові зміни у владних структурах, зокрема в Офісі генерального прокурора. Очікується відставка генпрокурора Андрія Костіна через скандали, пов'язані з його частими відрядженнями за кордон, переважно до США. Ймовірними кандидатами на посаду генпрокурора є Олег Кіпер та Олексій Хоменко. Якщо один із них буде обраний, це стане першим випадком з 2016 року, коли на посаді генпрокурора буде кадровий прокурор. Такі зміни можуть вплинути на роботу прокуратури та зміцнення правової системи в країні.

Солдати КНДР будуть отримувати 2000 доларів за участь у війні в Україні

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Це значно перевищує середній дохід громадян Північної Кореї та може мотивувати деяких до участі у війні.

Також країна отримає близько 600 тисяч тонн рису, щоб частково покрити свій мільйонний дефіцит виробництва. І можливо передові космічні технології для запуску свого розвідувального супутника.

Але експерти вважають, що “найприємніша частина угоди”, яку може отримати Північна Корея, – це можливість змусити Росію битися на її боці у разі виникнення непередбачених обставин на Корейському півострові.

А Росія намагатиметься використати КНДР як “розмінну монету” на переговорах із США.

Україна без “торговельного безвізу”: що змінюється у торгівлі з ЄС з 6 червня

З 6 червня 2025 року завершилася дія режиму автономних торговельних преференцій, запроваджених Європейським Союзом для України після початку повномасштабного вторгнення Росії. Так званий “торговельний безвіз”, що дозволяв безмитний експорт значної частини українських товарів до ЄС, згортається, і сторони повертаються до довоєнної угоди про вільну торгівлю (ПВЗВТ). Щоправда, із модифікаціями. Що відбулося? Режим автономних торговельних заходів […]

Чому підвищення податків під час війни – це не просто питання фінансів

Фурса у своїй статті намагається розглянути проблему з різних аспектів, не уникаючи при цьому непопулярних, але важливих істин про роль оподаткування в економіці країни, що перебуває у стані війни.

На це є лише одна неприємна відповідь. Ні. Не можна.

Неприємна бо ніхто не любить платити податки. Це взагалі не природньо любити платити податки. А особливо ніхто не любить, коли податки зростають. Принаймні серед тих, хто їх дійсно платить. І це дійсно погано впливає на економіку. Підвищення податків шкодить економіці. Тому як не дивись, а підвищення податків – то річ неприємна і непопулярна.

В Україні з початку війни склалося унікальна ситуація. Досі не було підвищено податків. На початку війни навіть робилися податкові пільги. І це вперше трапилось у історії людства. Коли країна перебуває у війні, причому такий масштабній війні, яка зачіпає всю твою територію і потребує мобілізації, а в країні не підвищуються податки. Так не буває. Бо війна це дорого. Дуже дорого. І завжди супроводжується підвищенням податків. Навіть в Росії зараз спостерігається найбільше в історії зростання податків. Хоча ми всі звикли вірити, що у Росії є якись нескінчені ресурси.

Але в Україні сталося диво. Завдяки грошам наших західних партнерів. І удар по економіці був набагато менший. Він був амортизований. Була збережена макроекономічна стабільність. І люди стали сприймати це як даність. Що можна мати війну і низьку інфляцію. Що можна мати війну і економіку в тилу, яка майже не відрізняється від того, що було до війни. Що можна мати війну і не мати підвищення податків.

Аномалія стала сприйматися як норма. І тому коли настав час підвищувати податки, то суспільство виявилось до цього не готовим. Хоча, наприклад, якби такі кроки були зроблені в перші тижні війни, вони були б сприйняті з розумінням.

Чому цей час настав? Бо війна це дорого. І грошей для фінансування армії не вистачає. А наші західні партнери у своїй фінансовій підтримці мають одне просте правило. Їх гроші йдуть на все, окрім фінансування оборони. Вся соціалка, всі зарплати чиновникам – це все гроші наших партнерів. Тому, до речі, не можна забрати гроші у чиновника із зарплати і передати військовому. Не можна, навіть якби це мало сенс. Але не можна. На початку року, відчуваючи дефіцит боєприпасів, уряд витратив на імпорт озброєнь більше грошей, ніж закладав у бюджет. І тепер стикнувся з проблемою, що грошей може не вистачити навіть на зарплати військовим. Напряд чи країна, яка перебуває у стані війни, може собі це дозволити, аргументуючи це тим, що це зашкодить бізнесу в тилу. Кожного разу в такі моменти треба питати себе, а який там бізнес клімат у Маріуполі чи Бахмуті.

Чи можна уникнути підняття податків? Часто можна почути, що є ж тіньова економіка, є митниця, є багато зловживань при витратах державних грошей. І це правда. Це все є. А от чого немає, так це чарівної кнопки, натиснувши яку, можна з 1-го вересня зупинити корупцію чи отримати реформовану митницю. Будь-які зміни, які можуть привезти до збільшення доходів бюджету за рахунок зменшення корупції мають бути системними, а результат від них буде за 2-3 роки. Так це працює. Нажаль. Хоча дуже б хотілося.

Чи означає це, що не треба реформувати податкову чи митницю? Ні. Треба. Причому, для збільшення довіри між суспільством і владою, між бізнесом і чиновниками, неминуче підняття податків має супроводжуватись системними кроками по реформуванню податкової і митниці, по зменшенню тиску на бізнес. Проте треба розуміти, що ці кроки ніяк не відмінять необхідність знаходження коштів для фінансування армії тут і зараз. Просто треба демонструвати політичну волю для змін, треба демонструвати, що удар іде не тільки по бізнесу. І треба зробити вже зараз ті кроки, які зменшать потреби у додатковому підняттю податків за 2-3 роки. Причому нічого вигадувати не треба. Всі кроки вже давно прописані в програмі МВФ.

Але саме підняття податків є невідворотнім. І питання тут лише в тому, які саме податки мають бути підвищенні. Бізнес дуже здивувався, коли податковий тиск на нього був обраний як база для надходжень бюджету, коли побачили значне зростання військового збору і, фактично, податок на оборот, замість простого збільшення ПДВ. Що зачепило би всіх, але рівномірно. І не було б виключно тиском на світлий бізнес. Бо що сірі ділки, що люди зі світлої прозорої частини економіки, всі витрачають кошти. Всі споживають. І витрачаючи їх сплачують ПДВ. Пропорційно до власного споживання. І в результаті, чим більше ви витрачаєте, тим більше ви платите. Що є справедливим. А от військовий збір будуть платити більше ті, хто і так вже є чесним платником податків. Що є не дуже справедливим.

Коли держава просить затягнути пояси, то люди мають особливо звертати увагу на питання справедливості. І так, під час війни не можна уникнути затягування поясів. Але можна уникнути відвертої несправедливості. І синхронізація давно назрілих реформ, які потрібно було робити 2, 5 , 7, 15 років тому, і підняття податків може стати демонстрацією того, що влада розуміє важливість справедливості.

Собор Архістратига Михаїла та всіх небесних сил безтілесних: день небесного заступництва та духовної мужності

8 листопада за новим стилем православні українці відзначають величне свято — Собор Архістратига Михаїла та всіх небесних сил безтілесних. За старим юліанським календарем цей день припадає на 21 листопада. Це одне з найшанованіших християнських свят, присвячене головному небесному воєводі — Архістратигу Михаїлу, який у Святому Письмі названий “вождем воїнства Господнього”. Він є символом непохитної віри, сили духу та вірності Божій правді.

Архістратиг Михаїл очолює небесне воїнство, що стоїть на сторожі світла, справедливості та добра. У християнській традиції він вважається захисником людей від зла, покровителем воїнів, тих, хто бореться за правду, а також духовним охоронцем кожного, хто прагне жити по совісті. Образ Михаїла — це уособлення перемоги добра над темрявою, мужності над страхом, вірності над зрадою.

Ім’я Михаїл із давньоєврейської перекладається як “Хто як Бог?”, тобто — ніхто не рівний Всевишньому. Слово “ангел” означає “вісник”, а “архі” — вищий ступінь служіння. Звідси й титул “архістратиг” — головнокомандувач небесним військом. На іконах Михаїл зображений у воїнських обладунках, із мечем чи списом, яким перемагає диявола.

В Україні архангел Михаїл має особливу шану. Його ім’ям названо сотні храмів, а у Києві саме він є небесним покровителем міста. Михайлівський Золотоверхий монастир, герб столиці із зображенням архістратига та скульптура на Майдані Незалежності — символічні нагадування про його присутність в історії та духовному житті країни.

За старим стилем 8 листопада вшановують також священномученика Димитрія Солунського — учня апостола Павла, чудотворця і заступника воїнів. Попри перехід ПЦУ на новоюліанський календар, парафії та громади в Україні мають право самостійно обирати, за яким стилем жити літургійним життям.

За народною традицією на Михайла моляться про справедливість, зцілення та допомогу у складних справах. Вважається, що цього дня особливо сильними є молитви людей у судових процесах чи життєвих випробуваннях. Свято також знаменує завершення польових робіт, тому здавна українці накривали багатий стіл, запрошували гостей і вірили: чим більше друзів завітає — тим міцнішою буде підтримка увесь рік.

Серед побутових традицій — похід у лазню або купання як символ духовного очищення перед зимою. Також цей день вважається сприятливим для весілля: шлюб, укладений на Михайла, вважають благословенним.

Водночас існують і заборони. У цей день не можна сваритися, гніватися, заздрити, скаржитися чи бажати комусь зла. Не рекомендується братися за важку працю, особливо — користуватися гострими інструментами: сокирами, ножами, пилками. За народним повір’ям, рани, отримані цього дня, довго загоюються, тож хліб навіть не різали — його ламали руками.

Щодо погоди, народні прикмети говорять: від Михайла справжня зима вже поруч. Наші предки уважно стежили за знаками природи:

іній вранці — до суворих зимових морозів,туман — до відлиги,мокрий сніг — до щедрих весняних дощів,червона вранішня зоря — до довгих холодів.

За стародавніми віруваннями, якщо цього дня падає сніг — то й на Великдень буде сніжно. У народі кажуть: “Михаїл на білому коні зиму привіз”.

Інформація, що надійшла від нашого інформатора з Офісу Президента, свідчить про потенційну загрозу серйозного дефіциту палива в Україні, яка може виникнути внаслідок повітряних ударів на паливні сховища та блокування кордонів. Щоб запобігти різкому зростанню цін та дефіциту, Офіс Президента вже наказав Кабінету Міністрів розробити альтернативний план забезпечення країни паливом.

Нещодавні події, такі як відновлення податків, атаки на нафтобази та блокування кордонів, призвели до значного зростання дефіциту палива та цін. Нинішня блокада польського кордону ще більше ускладнила ситуацію, спонукуючи постачальників скрапленого газу знаходити альтернативні маршрути, що призвело до подальшого підвищення цін. Повернення податків лише загострило ситуацію.

З урахуванням ембарго на російську нафту в Європі, ситуація може ще більше погіршитися, а ціни на паливо продовжуватимуть зростати. Недостатній обсяг палива може негативно вплинути на посівну кампанію та призвести до нового зростання цін на продукти через брак робочої сили та невдалий посів. У цей непевний час важливо знаходити ефективні шляхи вирішення цієї проблеми та розробляти стратегії для мінімізації наслідків на економіку та життя громадян.

Висновки з цієї статті вказують на те, що Україна стикається з серйозною загрозою дефіциту палива, яка може мати серйозні наслідки для економіки та життя громадян. Повітряні удари на паливні сховища та блокування кордонів викликали зростання цін на пальне та спричинили значний дефіцит на ринку. Блокада польського кордону стала додатковим фактором, який ускладнив постачання скрапленого газу та підвищив ціни.

Повернення податків, атаки на нафтобази та ембарго на російську нафту ще більше загострили ситуацію. Нинішній дефіцит палива може вплинути на проведення посівної кампанії та призвести до подальшого підвищення цін на продукти через брак робочої сили та нестачу ресурсів для сільського господарства.

Для забезпечення стабільності економіки та життя громадян України необхідно швидко приймати заходи для забезпечення доступу до палива та розробляти стратегії для подолання цієї складної ситуації.

Останні новини