Енергетичний ковзанок: Завод ім. В.І. Леніна унікально зупинив всі енергоблоки в режимі ‘холодного стану’ після початку війни

18 лютого 2026 року, міський голова Києва Віталій Кличко підписав розпорядження про звільнення Мирослави Смірнової з посади директорки Департаменту суспільних комунікацій Київської міської державної адміністрації (КМДА). Документ №60, що регулює це питання, засвідчує, що звільнення відбулося за угодою сторін. Згідно з розпорядженням, передбачено виплату матеріальної допомоги, що є частиною умов звільнення.

Цей крок став результатом взаємної домовленості між Смірновою та керівництвом КМДА. Рішення про звільнення має важливе значення для подальших змін в управлінні комунікаціями міста, адже в умовах постійних викликів в інформаційній сфері та потреби в оновленні стратегій комунікацій, це рішення відкриває шлях до нових підходів і кадрових змін.

Звільнення відбулося через два з половиною місяці після її підвищення у політичній структурі. 4 грудня 2025 року Мирослава Смірнова очолила фракцію УДАРу в Київраді, замінивши співголів Дмитра Білоцерковця та Валентина Мондриївського. Тоді це сприймалося як посилення її позицій у команді мера. Тепер одна з версій полягає у тому, що Кличко вирішив сконцентрувати її роботу саме на внутрішній партійній координації та балансуванні інтересів у фракції.

Втім, існують й інші припущення. У лютому Київ кілька днів потерпав від транспортного колапсу через неприбраний сніг і кригу на дорогах. Попри нічні відеозвернення Віталія Кличка з порожніх вулиць, місто фактично було паралізоване заторами. Частина експертів вважає, що інформаційний супровід цієї ситуації виявився слабким, а «сніговий кейс» став ударом по репутації міської влади.

Разом із тим, підстав для звільнення у вигляді кримінальних підозр наразі немає. У попередніх випадках керівників департаментів КМДА звільняли вже після вручення підозр правоохоронцями. У ситуації зі Смірновою такого розвитку подій не зафіксовано.

Кар’єрна траєкторія Мирослави Смірнової у міській владі виглядала стабільною. У листопаді 2024 року вона перебувала у відрядженні в Лондоні, де, окрім участі у міжнародному туристичному форумі, зустрічалася з послом України у Великій Британії Валерієм Залужним. Її позиції не похитнув і серпневий інцидент 2025 року, коли невідомі намагалися спровокувати скандал довкола її вечері у День жалоби.

Саме тому рішення про звільнення виглядає неочікуваним. Серед можливих причин називають переформатування комунікаційної стратегії столиці, внутрішні політичні домовленості або особисті обставини. Офіційних пояснень від КМДА наразі не оприлюднено.

Таким чином, Кличко фактично вивільнив посаду головного комунікаційного менеджера міста в момент, коли інформаційний фронт для столичної влади залишається одним із найчутливіших напрямків.

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

«Ми ризикуємо повернутися до жахливого франко-німецького «нормандського формату», який розглядав Росію та Україну як рівноправних співрозмовників у внутрішній сварці», – написав він у Х.

Джонсон вважає це «ганебною зрадою реальності» і пропонує замість переговорів із Росією «масштабно і швидко зміцнити позиції України».

Він також перепостив заяву Зеленського, який розкритикував дзвінок Шольца Путіну і назвав його «відкриттям скриньки Пандори».

«Боюся, Володимир Зеленський абсолютно правий», – прокоментував Джонсон.

Призначення Кирила Тимошенка на посаду радника міністра оборони Умерова викликало значну хвилю обговорень у громадськості. Звістки про повернення Тимошенка до корупційних схем в Офісі Президента викликали серйозні сумніви щодо його придатності для нової посади. Нагадаємо, що раніше НАЗК повідомляло про чотири підозри в корупційних діяннях в адресу Тимошенка, зокрема, про використання службового становища у власних інтересах та отримання подарунків.

Хоча офіційні представники Міністерства оборони наголошують на тому, що головним напрямком діяльності Тимошенка буде координація інформаційної політики та побудова єдиного інформаційного порядку денного в Силах оборони України, а також відповідальність за медіа та комунікації, проте багато хто висловлює сумніви щодо його можливості забезпечити об'єктивну та ефективну роботу у важливій сфері національної безпеки.

Звернемо увагу на те, що згідно з відомостями, отриманими від пресслужби Міністерства оборони, Тимошенко буде відповідати за побудову єдиного інформаційного простору в умовах воєнного стану. Це вимагатиме від нього значних зусиль та високого професіоналізму, адже ефективне керівництво інформаційною політикою в оборонній сфері є критично важливим для забезпечення безпеки та захисту інтересів України.

Ураховуючи попередні обвинувачення в корупційних схемах, над якими стоїть Кирило Тимошенко, ситуація вимагатиме від нього особливої уваги до дотримання прозорості та чесності в своїй діяльності. Від його дій у цій новій посаді буде залежати не лише інформаційний обмін в оборонній сфері, а й загальна довіра громадськості до державних інституцій.

Висновки зазначеної статті засвідчують важливість та напруженість у сфері назначень у владних структурах, зокрема в оборонному секторі. Повернення Кирила Тимошенка на посаду радника міністра оборони, попри попередні обвинувачення у корупційних схемах, викликало значну критику та сумніви у громадськості. Насамперед, це підкреслює необхідність прозорості, чесності та високого професіоналізму у керівництві державними інституціями, особливо в такій важливій галузі, як оборона.

Хоча офіційні представники Міністерства оборони вказують на головний напрямок діяльності Тимошенка у координації інформаційної політики та побудові єдиного інформаційного простору для Збройних Сил України, важливо підкреслити необхідність високого ступеня відповідальності та дотримання найвищих стандартів етики та законності.

Ця ситуація також нагадує про необхідність системних реформ та змін у процесах призначень у владних структурах, щоб забезпечити ефективне управління та дотримання принципів прозорості, а також збереження довіри громадськості до державних органів.

Більшість людей уявляють сон лише як коротку «паузу», під час якої організм зупиняє активність і відновлює сили. Насправді нічний відпочинок — це складний і високорегульований процес, без якого неможливе повноцінне функціонування жодної системи тіла. Під час сну організм проводить детоксикацію, відновлює тканини, стабілізує гормональний фон і підтримує роботу імунної системи. Саме тому недооцінка важливості сну може мати серйозні наслідки для здоров’я.

Наукові дослідження підтверджують, що недосипання та поверхневе ставлення до сну є однією з головних причин хронічної втоми, зниження когнітивних функцій, депресивних станів і розладів концентрації. Крім того, систематичний дефіцит нічного відпочинку підвищує ризик серцево-судинних захворювань, порушень метаболізму та ослаблення імунної відповіді. Під час глибоких фаз сну мозок очищує себе від токсинів, накопичених протягом дня, що є критично важливим для профілактики нейродегенеративних процесів у майбутньому.

Під час нічного відпочинку активується глімфатична система — «сміттєпровід» мозку. Саме вона виводить токсини, зокрема бета-амілоїд, надлишок якого пов’язують з розвитком хвороби Альцгеймера. Якщо людина недосипає, мозок просто не встигає очиститися, і це напряму впливає на когнітивні функції.

У глибокій фазі сну формуються довготривалі спогади, інформація структурується та переноситься з короткочасної пам’яті. У фазі REM мозок «програє» емоції дня, нормалізує реакції на стрес, зменшує надмірні нейронні зв’язки. Саме тому після якісного сну ми мислимо чіткіше, легше навчаємося та реагуємо спокійніше.

До 90% гормону росту виділяється саме під час нічного відпочинку. У дорослих він відповідає за регенерацію тканин, тому спортсмени та люди після операцій одужують швидше, якщо сплять не менше 8–9 годин.

Уві сні регулюються гормони голоду й ситості — лептин і грелін. Недосип порушує баланс і часто веде до переїдання та набору ваги. Також змінюється чутливість до інсуліну, що збільшує ризик діабету 2 типу.

Імунна система працює активніше саме вночі: у цей період виробляється більшість Т-клітин і цитокінів. Доведено, що люди, які сплять менше ніж шість годин, у 4–5 разів частіше хворіють на застуди після контакту з вірусом.

Тиск і частота серцевих скорочень уночі природно зменшуються на 10–20%. Це необхідний «перепочинок» для серцево-судинної системи. Хронічний недосип порушує цей механізм і протягом років збільшує ймовірність гіпертонії, інфарктів та інсультів.

Недостатня кількість сну має не лише видимі наслідки — втому, погіршення концентрації чи дратівливість. Ризики значно глибші:

• після однієї ночі недосипання в мозку накопичується бета-амілоїд — ключовий фактор розвитку хвороби Альцгеймера;• люди, які сплять менше семи годин, частіше страждають на ожиріння;• короткий сон підвищує ризик серцевих нападів на 20%;• порушення сну — один із факторів інсультів;• недосип збільшує ризик травм, аварій та помилок на роботі.

Недостатній сон — це системна проблема, а не дрібниця, яку можна «надолужити кавою».

Фахівці наголошують: якість сну визначають щоденні звички. Найпоширеніші помилки:

• використання смартфонів і ноутбуків перед сном — яскраве світло екрана збиває вироблення мелатоніну;• робочі думки, новини й стреси активізують мозок та заважають засинанню;• кофеїн після обіду зміщує цикл сну на години;• нестача балансу між роботою й особистим життям сприяє підвищеному напруженню.

Дедалі частіше проблеми зі сном виникають у дітей та підлітків, що вже стало приводом для дискусій про зміну часу початку занять у школах.

Потреба у сні залежить від віку:

• немовлята: 12–16 годин;• дошкільнята: 10–13 годин;• діти шкільного віку: 9–12 годин;• підлітки: 8–10 годин;• дорослі: щонайменше 7 годин.

У новонароджених окрема норма не визначена, але зазвичай це 14–17 годин на добу.

Експерти радять орієнтуватися не тільки на стандарти, а й на власне самопочуття. Стабільний режим допомагає тілу визначити ідеальну тривалість відпочинку і підтримувати оптимальну роботу всіх систем.