“Енергоатом” тільки зараз вирішив захистити енергооб’єкти

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Поєдинок відбудеться в суботу, 21 грудня, на арені Kongdom Arena в Ер-Ріяді, Саудівська Аравія. Початок бою орієнтовно запланований на 01:00 ночі за київським часом, уже в неділю, 22 грудня.

Це буде реванш після першої зустрічі боксерів, яка завершилася перемогою Усика роздільним рішенням суддів. Тоді українець не тільки захистив свої титули, але й став абсолютним чемпіоном світу.

На кін поєдинку винесено чемпіонські пояси:

Олександр Усик, як і раніше, прагне захистити свої титули, водночас Тайсон Ф’юрі має намір повернути собі звання найкращого боксера планети.

Аналітики та букмекери схиляються до того, що Усик має більше шансів на успіх:

У попередньому бою українець продемонстрував чудову техніку, а в певні моменти навіть мав шанс на нокаут. Тепер Олександр сподівається закріпити свій статус чемпіона.

Усик і Ф’юрі вже зустрічалися на публічних заходах після свого першого бою. Зокрема, на шоу в Лондоні 21 вересня, головною подією якого став бій Ентоні Джошуа з Даніелем Дюбуа. Українець навіть назвав Ф’юрі “своїм братом”, проте на рингу дружба поступиться місцем конкуренції.

Поєдинок Усика з Ф’юрі – це не лише реванш, але й можливість для українця ще раз довести, що він найкращий боксер сучасності. Тайсон Ф’юрі ж прагне реваншу, аби відновити свою репутацію.

Грудень 2024 року обіцяє стати гарячим для любителів боксу, а бій Усик – Ф’юрі 2 безперечно увійде до історії.

Міністерство культури та інформаційної політики України ухвалило рішення, яке стало справжнім добрим знаком для учасників телемарафону "Єдині новини". За цим рішенням, відомі телеканали, що приймають участь у телемарафоні, такі як "Ми-Україна", "1+1", ICTV, "Інтер", "Рада", та "Суспільні новини", отримали статус захищеності від мобілізації, який надає їм Мінкультури.

Серед отримувачів цього статусу також виявилися й інші медіаорганізації, серед яких ВВС, Укрінформ, "Новий канал", "Старлайн медіа", "СТБ", "Хмарочос медіа", "УНІАН ТБ", Deutsche Welle, "ТЕТ", "НБМ", Національна спілка журналістів України та інші. Це рішення розширило коло захищених учасників телемарафону, забезпечуючи їх працівників необхідними гарантіями в разі можливої мобілізації.

Також слід відзначити, що українські телеканали отримали фінансову підтримку для проведення телемарафону. Загальна сума контракту з компанією "Кінокіт" склала 104,9 млн гривень, а державне підприємство "Мультимедійна платформа іномовлення України" виділило 146,72 млн гривень на створення інформаційних програм та матеріалів.

Висловлюючи свою позицію, депутат Верховної Ради Ярослав Юрчишин відзначив, що в разі невдалого виступу телемарафону та відсутності фінансової підтримки, варто буде розглянути можливість його завершення. Ця позиція також стосується питань міжнародної фінансової допомоги та зменшення її обсягів, що наголошує на важливості ефективного та відповідального використання коштів у сфері медіа та інформаційної політики.

У висновку можна зазначити наступне:

• Рішення Міністерства культури та інформаційної політики України про забезпечення бронювання від мобілізації для учасників телемарафону "Єдині новини" та інших медіаорганізацій є кроком у напрямку захисту працівників медіа в разі можливої військової мобілізації.

• Фінансова підтримка українських телеканалів для проведення телемарафону свідчить про важливість цієї події для національної інформаційної політики та підтримки медіаіндустрії.

• Позиція депутата Верховної Ради Ярослава Юрчишина щодо можливого завершення телемарафону в разі невдачі та відсутності фінансової підтримки свідчить про потребу у ретельному аналізі ефективності та значущості події для суспільства та медіаіндустрії.

• Звернення уваги до питань міжнародної фінансової допомоги та необхідності оптимізації витрат підкреслює важливість стабільного та відповідального управління бюджетними ресурсами в сфері медіа.

Отже, стаття відображає актуальні питання забезпечення безпеки працівників медіа в умовах загострення військово-політичної ситуації, а також підкреслює важливість та значущість телемарафону як інструменту інформаційної політики та національного об'єднання.

За даними Міністерства охорони здоров'я, за січень і лютий 2024 року в Україні було зафіксовано 515 випадків захворювання на кашлюк, що становить значний приріст порівняно з минулим роком, коли за цей період було зареєстровано лише 27 випадків. З них 95,9% становили діти, основна маса яких належала до дошкільного чи раннього дошкільного віку. Підйом кількості випадків кашлюку спостерігався ще у 2023 році. Згідно з поясненнями МОЗ, основною причиною такого росту є значна кількість непривитих дітей.

Хвороба починається як звичайна гостра респіраторна вірусна інфекція (ГРВІ), проте через 5-8 днів вона проявляється як нападоподібний спазматичний кашель, який може супроводжуватися почервонінням обличчя, сльозотечею та характерним свистом. Напади кашлю найчастіше відбуваються вночі та можуть супроводжуватися гарячкою та іншими симптомами ГРВІ. Кашлюк дуже заразний, зокрема для немовлят, серед яких може викликати апное – тимчасову зупинку дихання, що проявляється посинінням обличчя.

МОЗ підкреслює особливу небезпеку для дітей молодшого віку, немовлят та осіб до одного року. Навіть у випадку легкого перебігу хвороби у старших дітей та дорослих, кашлюк виснажує організм і значно його ослаблює. Хворі починають одужувати через 4-8 тижнів, іноді кашлюк може тривати до півроку.

У світі щорічно фіксують більше 24 мільйонів випадків кашлюку, при цьому близько 160 тисяч дітей віком до 5 років померли. На жаль, в Україні також є випадки летального завершення внаслідок цієї хвороби, зокрема, минулого літа на Рівненщині від кашлюку померло тримісячне немовля.

Основним заходом профілактики кашлюку є вакцинація. Усі діти повинні отримати чотири щеплення від кашлюку у віці 2, 4, 6 і 18 місяців. Якщо за якоїсь причини щеплення було пропущено, його рекомендується провести якнайшвидше.

Педіатриня Лідія Бабич наголошує, що важливо, щоб про необхідність повторної вакцинації від кашлюку пам'ятали не лише батьки, але й лікарі. Часто батьки відмовляються від щеплень або не отримують від лікарів відповідної рекомендації. Вона зазначає, що кашлюк не є хворобою, після якої можна розраховувати на сталий імунітет, як у випадку з вітрянкою.

Світова Організація Охорони Здоров'я (ВООЗ) також рекомендує проводити повторні щеплення проти кашлюку до 6 років, а також у віці 11-12, 19 років та пізніше, оновлюючи щеплення кожні 10 років у дорослому віці. Також вагітним жінкам рекомендується отримати вакцинацію проти кашлюку у віці від 16 до 32 тижнів вагітності, незалежно від того, чи отримали вони вакцинацію раніше чи ні. Це дозволить захистити немовля від кашлюку у перші місяці життя до моменту, коли воно само може отримати вакцину.

Важливо зазначити, що лише вакцинація матері може захистити немовля від зупинки дихання, яка може виникнути внаслідок кашлюку до моменту, коли дитина отримає перше щеплення, згідно з висновками педіатрині Бабич.

Педіатриня Олена Луцька пояснює, що природа кашлюку така, що кількість захворювань зростає щоразу на 4-5 років, і це не залежить від пори року. Зараз, коли багато дитячих закладів працюють в офлайні, діти стикаються одне з одним частіше, що сприяє поширенню хвороби.

Головною причиною зростання захворюваності на кашлюк є велика кількість непривитих дітей. За словами педіатра Олени Луцької, з початком війни та переміщенням населення багато батьків пропустили планові вакцинації. Однак, проблема не обмежується лише війною. Вакцинація в Україні ніколи не досягала високого рівня, що підтверджується статистикою з 2018 року, коли лише 53,2% дітей досягли віку до року були вакциновані від кашлюку. Низький рівень вакцинації, зауважує Бабич, часто пов'язаний зі страхами перед вакцинацією, тому важливо активно інформувати громадськість щодо важливості щеплень.

Педіатриня підкреслює, що важливо захищати дітей від інфекцій, а не від вакцин, оскільки вакцина не представляє жодної загрози для здоров'я дитини. Вона наголошує на тому, що навіть тимчасовий дискомфорт у вигляді температури або болю від уколу є незначним у порівнянні зі збереженням життя та здоров'я від інфекційних хвороб.

Під час останніх років зафіксовано зростання випадків кашлюку по всьому світу. Найбільше випадків зафіксовано у Китаї, Філіппінах, Чехії та Нідерландах, а також спалахи в США та Великій Британії. Відзначається також зростання кількості випадків у сусідній Польщі. За даними Чеського МОЗ, країна стикається з найвищою кількістю випадків кашлюку за останні 60 років. Незважаючи на високий рівень вакцинації немовлят, недостатньо високий рівень повторних щеплень серед старших дітей може призвести до зростання захворюваності серед підлітків. Зараз третина хворих на кашлюк у Чехії — це люди від 15 до 19 років.

Важливо враховувати, що навіть якщо хвороба проявляється у легкій формі у підлітків, вони все ж можуть передавати інфекцію молодшим дітям та літнім членам сім'ї, які можуть переносити хворобу набагато важче. Це підтверджено випадками смерті від кашлюку серед літніх людей у Чехії.

Важливо зауважити, що поширені у соціальних мережах твердження про зв'язок між українськими біженцями та збільшенням захворюваності на кашлюк у Чехії були спростовані державним інститутом охорони здоров'я. Тільки дуже обмежена кількість випадків інфікування була пов'язана з біженцями з України, а інші випадки інфекції відбулися з імпортною інфекцією з інших країн.

Міністр охорони здоров'я Чехії підкреслив, що звинувачення українців у збільшенні захворюваності на кашлюк є результатом дезінформації та падіння інтересу до вакцинації серед населення. Тому важливо продовжувати інформувати громадськість про важливість вакцинації та боротьби з дезінформацією.

Ми всі пам'ятаємо, коли розпочався конфлікт в Україні. Якщо б хвороба мала прямий зв'язок з українськими біженцями, то в Чехії вона проявилася б набагато раніше.

У висновках можна зазначити наступне:

Вакцинація від кашлюку є важливим заходом для захисту дітей від цієї серйозної інфекційної хвороби.Наразі спостерігається зростання випадків кашлюку в різних країнах, включаючи Чехію, що потребує уваги та дій з боку медичних установ і громадськості.Деякі соціальні мережі поширюють дезінформацію про зв'язок між українськими біженцями та збільшенням захворюваності на кашлюк, що не має наукового обґрунтування.Потрібно продовжувати інформувати громадськість про важливість вакцинації та боротьби з дезінформацією, щоб забезпечити захист населення від цієї хвороби.