П’ятниця, 17 Липня, 2026

Ердоган анонсує можливість компромісу між Україною та Росією

Важливі новини

Покидання Залужного: Загадки та причини відставки владарів

Війна на фронті та інтриги в Офісі Президента: Таємниці відставки Залужного

Останні тижні позначилися напруженим конфліктом між президентом Володимиром Зеленським та Головнокомандуючим Збройних Сил України Валерієм Залужним. Надійне джерело в Офісі Президента розкрило, що влада намагається свідомо вивести Залужного з військового керівництва, використовуючи кризову ситуацію в Авдіївці як привід. За звітами, на Банковій розглядають плани оточення міста під керівництвом нового головкома з метою зняття негативу зі Злетнього, виграшаючи час для реагування президента на фронті.

Також надійне джерело повідомило, що разом із відставкою Залужного, Офіс Президента має намір очистити всі військові посади, які мали його підтримку, залишаючи тільки відданих Зеленському генералів. Андрій Єрмак, за інсайдерською інформацією, бажає завершити ці перестановки до закінчення повноважень президента у травні 2024 року, щоб уникнути вакууму легітимності та утримати владу під контролем. Зазначимо, що згідно з Конституцією, проведення виборів під час воєнного стану забороняється.

Висновки з цієї статті свідчать про внутрішні турбулентності в українському політичному та військовому устрої. Конфлікт між президентом Зеленським та Головнокомандуючим ЗСУ Залужним розгортається в контексті складної ситуації в Авдіївці.

Стаття вказує на те, що можливе виведення Залужного з військового керівництва може бути спробою Офісу Президента зняти негатив із Зеленського, використовуючи кризову ситуацію на фронті. Плани оточення міста та очищення військового керівництва можуть свідчити про бажання Андрія Єрмака зміцнити контроль над владою та встановити вірних Зеленському генералів.

Зазначається, що ці дії спрямовані на завершення перестановок до завершення повноважень президента у травні 2024 року. Це може бути спробою уникнути вакууму легітимності в умовах заборони проведення виборів під час воєнного стану згідно з Конституцією.

Загалом, стаття вказує на складні внутрішні процеси та боротьбу за владу в Україні в умовах воєнного конфлікту та загостреної ситуації на сході країни.

Україна за Зеленського: не готова до нового великого російського наступу

За словами президента України Володимира Зеленського в інтерв’ю CBS News, країна не готова до захисту від можливого нового великого російського наступу, який очікується наприкінці травня або в червні. Зеленський наголошує, що Збройні Сили України змогли стримати попередні наступи Росії в найважчі зимові місяці і "стабілізувати ситуацію", але зазначає складнощі у війні з РФ через перевагу її артилерії, великий дефіцит артилерійських снарядів та боєприпасів українських військ. На думку Зеленського, Україна не готова до відповіді на інший великий наступ Росії, що передбачається найближчими місяцями.

Президент України зазначив, що російські війська активізувалися в Сумській області, де зросла кількість обстрілів та нападів на села. Він підкреслив необхідність готуватися до можливих атак та визнав, що перемогти у війні буде дуже важко, поки Володимир Путін залишається при владі. Зеленський також зазначив, що невідділення допомоги від США породжує серйозні обурення та впливає на ситуацію в Україні, в той час як більшість коштів, наданих у допомогу, залишається у Сполучених Штатах.

Згідно інтерв'ю президента України Володимира Зеленського для CBS News, ситуація з безпекою в країні залишається напруженою. Він визнає, що Україна не готова до можливого великого наступу Росії, який передбачається найближчими місяцями. Зазначається, що навіть при стабілізації ситуації, війська України мають значні складнощі у боротьбі з Росією через перевагу її артилерії та дефіцит боєприпасів. Важливість готовності до можливих атак підкреслюється в контексті загострення ситуації в Сумській області. Також висловлюється незадоволення щодо невідділення допомоги від Сполучених Штатів та підкреслюється необхідність укріплення міжнародної підтримки в контексті можливих загроз безпеці.

Масована атака по Києву: загинули щонайменше 9 людей, десятки — поранені

У ніч проти 24 квітня російські війська завдали по Києву масштабного комбінованого удару, використавши одразу кілька типів озброєння: крилаті ракети типу “Калібр”, дрони-камікадзе “Шахед” та балістичні ракети. Атака спричинила численні руйнування у житлових районах столиці, пожежі та жертви серед мирного населення. Перші вибухи пролунали незадовго після півночі. Близько 02:00 Київська міська військова адміністрація повідомила про […]

В Одесі перед судом двоє чоловіків, які вимагали гроші за неіснуючий борг

У Одесі завершено досудове розслідування щодо двох чоловіків, які організували вимагання грошей у місцевого жителя. Зловмисники вимагали 10 тисяч доларів за борг, який не існував. Про це повідомляє пресслужба поліції Одеської області.

Фігурантами справи є 38-річний одесит і 34-річний житель Одеського району, який раніше мав численні судимості за скоєння злочинів, зокрема крадіжок, розбоїв та шахрайства. За версією слідства, чоловіки неодноразово телефонували 24-річному місцевому жителю, погрожуючи йому фізичною розправою та вимагаючи повернення великої суми грошей, яких він насправді не заборгував.

У вересні потерпілий зустрівся зі зловмисниками в парку, де ті змусили його поїхати додому за грошима. Один із зловмисників чатував біля парадної, а другий забрав 10 тисяч доларів із квартири. Проте розпорядитися грошима вони не встигли: правоохоронці затримали їх у процесуальному порядку та вилучили речові докази, які наразі під арештом.

Обом обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без права внесення застави. Досудове розслідування завершено, а слідчі висунули обвинувачення за ч. 4 ст. 189 КК України — вимагання чужого майна з погрозою насильства, вчинене за попередньою змовою групою осіб, повторно, під час воєнного стану. Санкція статті передбачає до 12 років позбавлення волі із конфіскацією майна.

Обвинувальний акт уже скеровано до суду для розгляду справи.

Смертельне ДТП з дітьми в Хмельницькому

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Аварія сталася о 07:45 ранку. Автобус “ЛАЗ Лайнер” перевозив 19 дітей та 4 дорослих з селища Любар Житомирської області до села Микуличин Івано-Франківської області. За попередніми даними, водій автобуса не впорався з керуванням, що призвело до перекидання транспортного засобу.

На момент аварії в автобусі перебувало 23 особи: 19 дітей, двоє дорослих, які супроводжували групу, та два водії. Одна 12-річна дівчинка та один дорослий загинули на місці, кількість травмованих та характер їхніх травм наразі уточнюється. Усі потерпілі були доставлені до лікарні для надання медичної допомоги.

На місці події працює слідчо-оперативна група відділу розслідування злочинів у сфері транспорту ГУНП в Хмельницькій області. Тривають слідчі дії, включаючи огляд місця ДТП та документування наслідків аварії. Вирішується питання про внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за частиною 3 статті 286 Кримінального кодексу України, що передбачає відповідальність за порушення правил безпеки дорожнього руху, що призвели до тяжких наслідків.

Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган висловив впевненість у тому, що між Україною та Росією буде знайдений компроміс, який може стати основою для досягнення миру. З його слів, це може статися в найближчому майбутньому, і Туреччина готова й надалі виконувати роль посередника в мирних переговорах. Виступаючи на форумі TRT World Forum 2025 у Стамбулі, Ердоган підкреслив важливість продовження зусиль для зупинення війни та стабілізації ситуації в регіоні. Він наголосив, що Туреччина, з початку повномасштабного вторгнення, активно прагнула знайти шляхи для переговорів і неодноразово виступала як платформа для зустрічей української та російської делегацій.

Турецький президент зазначив, що досягнення миру потребує зусиль усіх зацікавлених сторін, і важливим етапом є обговорення припинення вогню. Ердоган вважає, що лише через діалог та взаєморозуміння можливо покласти край конфлікту, який вже завдав величезної шкоди. Туреччина, як один з ключових гравців на міжнародній арені, має потенціал впливати на ситуацію, і для цього Анкара готова продовжувати свої дипломатичні зусилля.

«Я сподіваюся, що вже невдовзі між сторонами буде знайдено компроміс, який дозволить двом сусіднім народам знову жити поруч у мирі», — заявив Ердоган.

Його заява прозвучала на тлі заяв Москви про нібито готовність повернутися до переговорів з Україною. Російська сторона говорить про продовження діалогу «в стамбульському форматі» — тобто за посередництва Туреччини. Про це заявив заступник міністра закордонних справ РФ Михайло Галузін, стверджуючи, що «всі умови для переговорів є», але натякаючи, що Київ начебто не демонструє політичної волі.

Україна та Росія вже провели серію прямих контактів у Стамбулі в 2025 році — зокрема у травні, червні та липні. На цих зустрічах сторони узгоджували, зокрема, великі обміни полоненими: перший раунд у травні дав домовленість про обмін «1000 на 1000», що стало найбільшим обміном за час повномасштабної війни. Також обговорювали повернення тіл загиблих і припинення ударів по цивільній інфраструктурі.

Українська сторона виносила на стіл вимогу негайного припинення вогню, «тиші» вздовж усієї лінії фронту та зупинки атак по енергетичних і житлових об’єктах. У плані, який Київ презентував під час стамбульських контактів і який бачили міжнародні медіа, першим пунктом був повний режим припинення вогню мінімум на 30 днів, а далі — обмін усіх полонених і повернення незаконно депортованих українських дітей.

Москва на ці умови не погодилась. Публічні сигнали з російського боку свідчили, що Кремль не готовий до фіксованого припинення вогню без попередніх політичних поступок України, а ключові російські фігури прямо заявляли, що мета Росії — не компроміс, а перемога, з вимогами територіальних поступок і обмеження оборонних можливостей України.

Тобто реальна картина виглядає так: Туреччина публічно підкреслює готовність бути майданчиком для домовленостей і називає мир досяжним «у найближчому часі», Росія говорить про готовність до діалогу, але просуває максимум політичних вимог, а Україна публічно не відмовляється від переговорів як інструменту, але наполягає, що будь-який «компроміс» має починатися з припинення вогню й припинення ударів, а не з поступок у питаннях суверенітету.

На цьому тлі слова Ердогана про те, що «вже невдовзі буде знайдено компроміс», звучать як політичний сигнал: Анкара хоче й далі залишатися ключовим посередником і демонструвати, що саме Туреччина володіє каналами спілкування і з Києвом, і з Москвою.

Останні новини