Ескалація війни в Україні вплинула на фондовий ринок США: Dow Jones впав на 350 пунктів

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Операцію з підриву “Північних потоків” підготувала група високопоставлених українських офіцерів і бізнесменів під керівництвом Валерія Залужного. Володимир Зеленський спочатку схвалив план, але пізніше, коли ЦРУ дізналося про це і зажадало скасувати диверсію, він наказав екс-головкому припинити операцію – проте той не послухався його наказу. Таку інформацію наводить The Wall Street Journal, посилаючись на неназвані джерела.

За словами американських чиновників, з якими поспілкувався WSJ, “ЦРУ попередило офіс Зеленського про необхідність припинити операцію”. Українські джерела, зі свого боку, заявили виданню, що Зеленський дійсно “наказав Залужному припинити її – але генерал проігнорував наказ, а його команда лише підкоригувала первісний план”.

Видання поспілкувалося з чотирма високопоставленими українськими чиновниками у сфері оборони і безпеки, які або брали участь у змові, або були безпосередньо обізнані про неї. Усі вони заявили, що на той момент Київ вважав газопроводи “своєю законною метою”. Усі розпорядження щодо операції віддавалися в усній формі, щоб не залишати будь-яких доказів.

За інформацією видання, німецьке слідство тепер зосереджене на Залужному та його помічниках, а отримані результати розслідування можуть серйозно зіпсувати відносини між Києвом і Берліном. Деякі німецькі політичні лідери були готові ігнорувати докази, що вказують на Україну, побоюючись підірвати внутрішню підтримку її військових дій, однак за справу взялася політично незалежна німецька поліція.

“Атака такого масштабу – достатня причина, щоб задіяти положення НАТО про колективну оборону, але нашу критично важливу інфраструктуру знищила країна, яку ми підтримуємо масовими поставками зброї та мільярдами готівки”, – заявив виданню високопоставлений німецький чиновник, знайомий із перебігом розслідування.

Марія Іонова, як народна депутатка України, висловила своє рішуче обурення щодо обмежень, які народні обранці відчувають у своїй діяльності, вважаючи їх злочинними акціями влади. Вона підкреслила важливість захищати право на працю, особливо в той період, коли захист країни має вирішальне значення. "Ми тримали цю ситуацію в тіні, оскільки вона зашкоджує інтересам держави. Для нас важливо виконувати свою роботу відповідально, особливо у Комітеті з питань закордонних справ ВР. Зміни у політичній кон'юнктурі Заходу відбулися протягом останніх п'яти років через проведення виборів у різних країнах. Ми завжди підкреслювали важливість системної роботи в міжпарламентській діяльності. На жаль, протягом цього періоду не відбулося жодного візиту", — наголосила Марія Іонова. Вона висловила переконання у важливості особистих контактів парламентаріїв з колегами з інших країн і застерегла про небезпеку втрати цього зв'язку. Марія Іонова також повідомила, що подала в суд на обмеження своєї діяльності, оскільки вважає це неприпустимим. "Зараз ми працюємо на рівні онлайн-контактів, але, коли нас запитують, чому ми не можемо приїхати на запрошення, мені доводиться пояснювати це. Я не знаю, як ще можна пояснити владі її відповідальність. Так, я подала в суд, бо на мене нападають, і я захищаюся. Я обрана представником політичної сили, і я маю захищати своє право працювати", — додала вона.

У висновку важливо зазначити, що Марія Іонова, як народна депутатка України, виступає проти обмежень у діяльності народних обранців, які, на її думку, є злочинними діями влади. Вона акцентує увагу на необхідності захищати право на працю, особливо у контексті поточної ситуації в Україні. Марія Іонова також підкреслює важливість особистих контактів парламентаріїв з колегами з інших країн та оголошує про подання позову на обмеження її діяльності. Вона вважає це неприпустимим і стверджує свою готовність захищати свої права та права народного представництва.