Неділя, 26 Липня, 2026

Естонія планує надати Україні 110 мільйонів євро підтримки

Важливі новини

Обсяги продажу валюти НБУ падають

Згідно з новими правилами, усі військовозобов'язані громадяни України зобов'язані оновити свої персональні дані в територіальних центрах комплектування (ТЦК). Це стосується як чоловіків, так і жінок, які перебувають на військовому обліку. Важливо зазначити, що цей процес є обов'язковим, і його ігнорування може призвести до певних наслідків.

За даними статистики НБУ, обсяги продажу валюти на міжбанку за цей період склали 785,14 млн доларів, що на 165,06 млн доларів менше, ніж попереднього тижня. Щодо купівлі валюти, то протягом тижня Нацбанк придбав 510 тис. доларів, що на 240 тис. доларів більше, ніж минулого тижня.

Від початку 2024 року НБУ продав на міжбанківському ринку загалом 17,2 млрд доларів, тоді як купив лише 118,4 млн доларів. Ці дані свідчать про значну перевагу продажу валюти над її купівлею, що відображає потребу у підтриманні курсової стабільності в умовах поточних економічних викликів.

25 січня Правління Національного банку ухвалило рішення залишити облікову ставку на рівні 15%. Це рішення було обґрунтоване необхідністю подальшого підтримання курсової стійкості та збереження помірної інфляції у 2024 році, з метою досягнення цільового діапазону 5%.

З 3 жовтня 2023 року НБУ перейшов від режиму фіксованого курсу до плаваючого. Це рішення означає, що офіційний курс долара почав змінюватися, що стало першим подібним кроком з липня 2022 року.

Для порівняння, за тиждень з 15 по 19 липня Національний банк України продав на міжбанківському ринку 950,2 млн доларів, тоді як купив лише 270 тис. доларів. Це свідчить про зменшення обсягів валютних інтервенцій НБУ за останній тиждень.

Ризики та порушення у деклараціях: результати перевірок НАЗК за вересень 2025 року

У вересні 2025 року Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) завершило 75 перевірок декларацій, обраних за ризик-орієнтованим підходом. Результати цих перевірок продемонстрували серйозні порушення, що ставлять під сумнів точність та правдивість поданих відомостей. У більшості випадків було зафіксовано порушення, які підтвердили недостовірність декларацій.

Згідно з результатами, у 43 з 75 перевірених декларацій (понад 57%) виявлено значні розбіжності між заявленими даними та фактичним майном чи доходами. Сукупна сума таких розбіжностей становить більше 461,7 мільйона гривень. Особливо серйозними є випадки, коли в деклараціях було виявлено необґрунтованість активів на загальну суму понад 3 мільйони гривень, а також ознаки незаконного збагачення на суму понад 9,1 мільйона гривень.

Серед найгучніших кейсів, які НАЗК виокремлює для подальшої правової оцінки та передачі матеріалів слідству, — випадки, де йдеться про мільйонні суми або приховані криптоактиви. Наведені приклади ілюструють різноманітність порушень і масштаб виявлених розбіжностей: посадовець Держагентства меліорації та рибного господарства у Києві й області — із виявленими необґрунтованими активами й недостовірними даними, зокрема дружина цього посадовця придбала квартиру вартістю понад 3 млн грн; за матеріалами НАЗК ця справа передана до ДБР. У директора одного з держпідприємств — заступника гендиректора «Південмашу» — виявлено незадекларовані криптоактиви та кошти у сумі понад 229 млн грн, висновок щодо цього передано до Нацполіції. Інші резонансні випадки стосуються колишніх високопосадовців і працівників контролюючих органів, де не підтверджено походження великих сум готівки або не задекларовано нерухомість і заощадження — відповідні матеріали спрямовані до ДБР, Нацполіції та НАБУ.

НАЗК підкреслює, що висновки про наявність ознак недостовірних відомостей і необґрунтованих активів є підставою для початку або продовження досудових розслідувань уповноваженими правоохоронними органами. Агентство також наголошує: виявлені розбіжності свідчать про ефективність ризик-орієнтованого відбору декларацій, але одночасно вказують на системні проблеми в забезпеченні прозорості добору й контролю майнових даних посадовців.

Рубіо поставив під сумнів доцільність існування НАТО

Державний секретар США Марко Рубіо висловив серйозні сумніви щодо...

28 квітня: яке сьогодні свято та що важливо знати

Сьогодні в Україні відзначають одразу кілька важливих дат. Це День охорони праці та День працівників швидкої медичної допомоги — професійні свята, присвячені людям, які щоденно стоять на захисті здоров’я і життя інших. Крім того, для вірян 28 квітня — це день пам’яті святителя Кирила, архієпископа Олександрійського. Святитель Кирило був одним із визначних діячів християнства, відомим […]

Масштабна підтримка: понад 25 тисяч голосів за мобілізацію правоохоронців та держслужбовців у петиції за три дні

Петиція до президента про мобілізацію правоохоронців, держслужбовців та інших працівників бюджетної сфери набрала 25 тисяч голосів лише за 3 дні. Це яскравий і значущий сигнал громадськості щодо необхідності та актуальності вирішення питань безпеки та ефективності роботи державних структур. Ініціатива передбачає створення можливості пріоритетного прийому на роботу в державні, комунальні підприємства та правоохоронні органи осіб, які демобілізовані із Збройних Сил України після початку повномасштабної війни.

Це вражаюче порівняння з попереднім досвідом, коли подібна петиція нардепа Дубінського №22/204852-ЕП, що стосувалася мобілізації депутатів і чиновників, набрала необхідну кількість голосів лише за 87 днів, причому з великими зусиллями та підтримкою відомих телеграм-каналів. Не менш важливою є інформація про те, що ця петиція перебуває на розгляді президента Зеленського вже протягом 4,5 місяців.

Зауважимо, що якщо восени 2023 року українці не поспішали підтримувати мобілізацію чиновників, то тепер, навіть з урахуванням необхідності авторизації, подібні петиції набирають голоси за лічені дні, відображаючи зростаючу активність та зацікавленість громадян у вирішенні важливих державних питань.

Українською мовою висновки до вищезгаданої статті можуть бути наступні:

• Петиція щодо мобілізації правоохоронців, держслужбовців та інших працівників бюджетної сфери набрала значну кількість голосів лише за три дні, що свідчить про високий рівень зацікавленості громадян у покращенні ситуації в державному управлінні та забезпеченні безпеки.

• Порівняння з попереднім досвідом показує швидкі та ефективні зміни в громадській активності та увазі до проблем державного управління.

• Потреба в мобілізації державних службовців та правоохоронців визнається як важлива та актуальна, особливо в контексті змін в суспільно-політичній ситуації країни.

• Зростаюча підтримка громадськості свідчить про перехід до більш активної форми участі громадян у вирішенні важливих державних питань.

У 2026 році Естонія має намір значно посилити свою військову та технологічну допомогу Україні, виділивши щонайменше 110 мільйонів євро, що становитиме приблизно 0,25% від валового внутрішнього продукту країни. Головна увага нового пакету допомоги зосередиться на закупівлі безпілотних систем і засобів протидії дронам, які стали важливими складовими сучасного ведення війни. Про це повідомив Михайло Федоров, віцепрем'єр-міністр з інновацій та цифрової трансформації України.

Федоров зазначив, що Міністр оборони Естонії Ганно Певкур підтвердив рішення про фінансування, підкресливши важливість підтримки України в оборонній політиці Таллінна. Основними напрямками будуть технології для виявлення, нейтралізації й знищення ворожих безпілотників, а також зміцнення стійкості української армії перед новими загрозами.

Важливість безпілотних систем на полі бою викликана тим, що значна частина військових операцій, розвідки та ураження цілей здійснюється з їхньою допомогою. Разом із цим засоби протидії дронів є критично необхідними для захисту військових об'єктів і цивільної інфраструктури.

Окрім основного пакету оборонної допомоги, Естонія також планує виділити 5,7 мільйона євро на розвиток цифрових технологій у збройних силах України. Це включає модернізацію управлінських систем, захищених каналів зв'язку та впровадження сучасних іТ-рішень у військову діяльність.

Естонія разом із Люксембургом очолює міжнародну ініціативу «ІТ-коаліція», що об'єднує країни-партнери для фінансування цифрових проектів в оборонному секторі України. В рамках цієї коаліції вже залучено близько 1,4 мільярда євро, які спрямовуються на розвиток комунікаційних систем, кіберзахисту та технологічної інфраструктури української армії.

На зустрічі між Федоровим та Певкуром також було підписано угоду про поглиблення співпраці у виробництві озброєнь. Цей документ передбачає обмін технологіями, розширення спільних проектів та створення потужностей, що відповідатимуть потребам української армії. Продукція, створена в рамках цієї співпраці, буде переважно орієнтована на задоволення потреб українських військових.

Естонія є одним із найпослідовніших союзників України серед країн НАТО. Від початку повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році, Таллінн неодноразово надавав військову допомогу, включаючи поставки озброєння, боєприпасів та безпілотних апаратів, що загалом становить понад 1% від естонського ВВП.

Крім цього, після засідання Контактної групи з оборони України у форматі «Рамштайн», Естонія приєдналася до програм, що зміцнюють протиповітряну оборону країни, виділивши 13 мільйонів доларів на ініціативу PURL для закупівлі зброї.

Також Естонія раніше передавала Україні безпілотники та військове обладнання на значні суми, що суттєво підвищило спроможності українських сил у розвідці та ураженні ворожих цілей.

Аналітики вважають, що новий пакет допомоги має стратегічний характер, оскільки акцент на дронах і цифрових технологіях відповідає сучасним військовим вимогам. В умовах сучасних конфліктів технологічна перевага та швидкість обробки інформації грають ключову роль у досягненні успіху. Таким чином, рішення Естонії щодо виділення понад 110 мільйонів євро у 2026 році свідчить про тривалу підтримку України та перехід до більш технологічного формату військової співпраці.

Останні новини