Евакуація Києва через енергетичну кризу малоймовірна: експерт пояснив реальні обмеження такого сценарію

Внаслідок російських атак на енергетичну інфраструктуру України в березні цього року, питання підвищення тарифів на електроенергію для населення стало предметом активних дискусій і суттєвого обговорення в суспільстві. Населення зацікавлене в тому, чи дійсно мешканцям доведеться витрачати більше коштів через наслідки цих нападів, і чи можуть тарифи збільшитися вже у найближчі місяці.

Протягом останніх двох тижнів українці почули різноманітні погляди щодо майбутнього рівня тарифів на електроенергію, від тверджень про необхідність їх підвищення до більш обережного підходу, де заявляють, що уряд досліджує різні можливості. Проте, споживачів мало що надихає на оптимізм. У червні минулого року після зимових нападів ціни на електроенергію зросли практично вдвічі, а наразі ситуація стала ще складнішою.

Поки що не вдалося остаточно оцінити збитки, проте говорять, що вони нараховуються на мільярди доларів. Різні заяви свідчать про те, що споживачів не лише планують залучити до покриття витрат, але й відновлення інфраструктури після ракетних атак.

Проте, зауважують експерти, говорити про те, що українцям доведеться відшкодовувати наслідки російських нападів за рахунок підвищеного тарифу, було б нечесно. Експерт з енергетики Українського інституту майбутнього Андріан Прокіп наголошує, що споживачі оплачують усі витрати, незалежно від того, яким чином це відбувається. Якщо один не платить, то платитиме інший.

З іншого боку, поточні рахунки, які отримує населення, не відображають повних витрат компаній. Українські споживачі не платять реальну ціну через субсидію. Енергоатом, Укргідроенерго та експортери електроенергії є донорами субсидій. Проте з джерелами субсидування виникли проблеми. Можна передбачити, що в умовах, які складаються, експорту не буде, а отже, це джерело відпадає. Укргідроенерго втратило частину потужностей, що призводить до зменшення виробництва та прибутку. Енергоатом поки що працює, але влітку планується зупинка блоків на технічне обслуговування, і грошей на субсидії також буде недостатньо.

За словами директора енергетичних програм Центру Разумкова Володимира Омельченка, жодне підвищення тарифів не зможе повністю компенсувати втрати від ракетних атак. Потрібно переглянути принцип ціноутворення, забезпечити ринкову ціну, щоб покрити всі витрати компаній, окрім збитків від атак. Ідея полягає в тому, що ті, хто може, мають платити. Для тих, хто не може, має бути ринкова ціна та компенсація з бюджету у грошовій формі.

Експертне співтовариство розглядає економічно обґрунтовану ціну на електроенергію як складне питання, вимагаюче уважного аналізу та розгляду різних факторів. За думкою Прокіпа, якщо мова йде про виробників, таких як Енергоатом, вартість електроенергії може становити приблизно 1 гривню на кіловатт-годину поряд із поточним тарифом 2,64 гривні. Інші виробники, з урахуванням витрат на передачу, розподіл та податки, можуть збільшити цю ціну до 8-9 гривень за кіловатт-годину. Проте експерт наголошує, що найчастіше підвищення тарифів відбувається в крайніх випадках, коли ситуація стає критичною, спрямовано на зменшення навантаження на донорів та спрощення проблеми з боргами на ринку, забезпечуючи учасникам ланцюжка поставок більше фінансових ресурсів.

Прокіп підкреслює, що передбачити реакцію уряду складно, проте ймовірно, що будуть шукатися варіанти, щоб уникнути навантаження на споживачів, можливо, шляхом введення диференціації залежно від обсягу споживання. Водночас, варто бути свідомими того, що противник може активізувати інформаційну кампанію щодо цієї проблеми, що може стати ще більш актуальним у травні, оскільки це питання, безперечно, є дуже соціально чутливим.

За думкою Омельченка, економічно обґрунтованою ціною на електроенергію можна вважати ціну для непобутових споживачів, яка зараз коливається навколо 6 гривень за кіловатт-годину разом з тарифами на розподіл та передачу. Щодо підвищення тарифів, він вважає, що це передусім політичне питання, яке буде вирішуватися на політичному рівні, оскільки нерішучість у цьому питанні може призвести до серйозного дефіциту потужностей та тривалих планових відключень.

Корольчук висловлює думку, що ймовірне підвищення тарифів на електроенергію може відбутися у червні-липні, а середній новий тариф може становити від 3,5 до 4 гривень за кіловатт-годину. Щодо впливу на інфляцію, економісти стверджують, що він буде помітним, хоча складно прогнозувати його точні параметри.

• Питання економічно обґрунтованої ціни на електроенергію є складним та потребує уважного аналізу різних факторів, таких як виробництво, передача, розподіл та оподаткування.

• Підвищення тарифів на електроенергію може стати необхідним у крайніх випадках для забезпечення фінансової стабільності компаній та зменшення навантаження на донорів.

• Розглядаються різні варіанти зменшення навантаження на споживачів, такі як введення диференціації тарифів залежно від обсягу споживання.

• Важливо враховувати соціальну чутливість питання підвищення тарифів на електроенергію та можливий вплив на інфляцію та господарську ситуацію.

• Рішення щодо підвищення тарифів на електроенергію в Україні буде вирішуватися на політичному рівні та може мати серйозні наслідки для економіки та соціального становища населення.

Після призначення Олексія Калини на чолі «Газорозподільних мереж України» компанія почала стрімко трансформуватися, і ці зміни дедалі менше нагадують природне кадрове оновлення. Натомість формується цілісна та керована структура, у якій ключові управлінські позиції займають люди, пов’язані саме з Харковом та наближені до нового керівника. Упродовж кількох місяців призначення склали вертикаль, що дозволяє концентрувати ухвалення рішень та контроль над основними процесами в руках обмеженого кола осіб.

Першим показовим кроком стало призначення Євгена Швеця керівником юридичного департаменту. Саме через цю ланку проходять закупівлі, договори, судові процеси та ключові юридичні висновки, які визначають діяльність компанії на стратегічному рівні. Зміцнення цього напрямку людиною, що має тісний зв’язок із керівником, фактично заклало основу для нової моделі управління — контрольованої та централізованої.

Далі — більше. Напрям проблемної заборгованості передали Андрію Ворожбянову, який раніше працював у харківській будівельній сфері. Ще один представник цього ж кола — Артем Павлов, котрий займався земельним контролем і тепер отримав впливовий блок, пов’язаний зі стягненнями та боргами.

Комунікацію з державними структурами очолила Тетяна Барабанщикова — колишня співробітниця кримської прокуратури. Саме там у свій час працював і Калина, тож нинішня управлінська конфігурація вибудовує замкнуту систему довіри, де особисті зв’язки мають більше значення, ніж попередній досвід у галузі.

Окремий фокус — створення потужного блоку контролю дисципліни споживання газу. Цей напрям має значний важіль впливу на бізнес, забудовників і споживачів. Підрозділ очолив Вадим Бойченко, а разом із ним до команди долучився Максим Ковальчук, який раніше контролював МАФи в Харкові. Така зв’язка створює інструмент тиску, здатний впливати на ключових гравців ринку.

Кадрова політика повторюється й у регіональних відділеннях — юридичні служби, служби безпеки та контроль газу поповнюються тими ж представниками харківського середовища.

Ці зміни виходять за рамки звичайного оновлення кадрів. Фактично формується модель, у якій юридичні ризики, боргова політика, безпека, взаємодія з державою та контроль споживання газу концентруються в руках однієї групи. Така вертикаль здатна впливати на фінансові рішення, тендери, кадрові призначення і навіть регіональну політику компанії.

Якщо тенденція продовжиться, ГРСУ може перетворитися з інфраструктурної держкомпанії на закритий клановий центр впливу, де походження важить більше, ніж компетентність, а ключові рішення ухвалюються у вузькому колі.

Народний депутат від фракції «Слуга народу» Олександр Качура підтвердив, що у 2012 році мав контакти з рухом Віктора Медведчука «Український вибір» та брав участь у спільних молодіжних акціях цієї організації. У інтерв’ю «Радіо Свобода» він розповів, що тоді очолював власну молодіжну організацію і ініціював низку заходів разом із молодіжним крилом «Українського вибору», зокрема спрямованих на профілактику ВІЛ/СНІД серед студентів.

За словами Качури, одна з таких акцій відбулася на базі Київського політехнічного інституту, де студентам роздавали інформаційні матеріали та проводили лекції з питань здоров’я. Він наголосив, що його участь носила виключно соціально-освітній характер і не стосувалася політичної діяльності організації.

Депутат пояснив, що на той момент не вбачав у такій діяльності нічого негативного. За його словами, це відбувалося до окупації Криму та початку війни на Донбасі, а сам він був молодим і не усвідомлював можливих політичних наслідків.

Водночас після цієї заяви з’явилися документальні підтвердження його участі в структурі «Українського вибору». Згідно з даними аналітичного ресурсу YouControl та офіційною відповіддю Міністерства юстиції України, прізвище Олександра Качури вказане в державних реєстрах як керівника відокремленого підрозділу №800896 Всеукраїнської громадської організації «Всеукраїнський громадський рух “Український вибір”» у Солом’янському районі Києва.

Колишній народний депутат Юрій Левченко заявив, що Качура очолював Солом’янську районну організацію «Українського вибору» до 2020 року. При цьому, за його словами, Качура вже мав статус чинного народного депутата від фракції «Слуга народу» та був одним із публічних спікерів правлячої партії.

Левченко нагадав, що Служба безпеки України раніше заявляла про причетність «Українського вибору» до сприяння російській окупації та анексії Криму. Також Офіс Генерального прокурора повідомляв про підозру трьом керівникам ініціативних груп цієї організації за участь в організації та проведенні незаконного «референдуму» в окупованому Криму.

На цьому тлі Левченко звертає увагу на відсутність відповідальності для функціонерів «Українського вибору», які перебувають на підконтрольній Україні території. За його словами, частина з них згодом була обрана депутатами місцевих рад від ОПЗЖ, попри численні публічні свідчення їхньої антиукраїнської діяльності.

Екснардеп також наголосив, що головну відповідальність за діяльність «Українського вибору» має нести його засновник і керівник Віктор Медведчук, однак, попри гучні заяви правоохоронців, логічного завершення розслідування у вигляді реальних вироків досі не відбулося.

На завершення Левченко поставив публічне запитання: чи нестиме бодай якусь відповідальність керівник одного з осередків організації, яку українські спецслужби пов’язують зі сприянням російській агресії.

Українська антарктична експедиція, що працює на станції "Академік Вернадський", зафіксувала надзвичайну подію — зустріч з фінвалом, який є другим за розмірами китом у світі. Цю радісну новину оголосили з Національного антарктичного наукового центру, підкреслюючи важливість цього відкриття для наукової спільноти. Полярники вперше помітили цього величного мешканця морів 6 березня в протоці Пенола, що лежить поруч з Аргентинськими островами, де розташована відома станція. Їхнім щастям і радістю було короткочасне, але надзвичайно захоплююче спостереження за цією неперевершеною твариною, що тривало всього кілька хвилин. Тим не менш, вони встигли зробити фотографії і взяти зразки шкіри та жиру для подальших наукових досліджень.

Наступні кроки у вивченні цього захоплюючого знахідки включають лабораторні аналізи, які допоможуть встановити стать кита, розкрити його фізіологічні характеристики та дізнатися більше про популяційну структуру цього виду в Антарктиці. Варто зазначити, що фінвали можуть досягати неймовірних розмірів, досягаючи довжини до 26 метрів та ваги до 75 тонн. У минулому столітті через жорстокий китобійний промисел популяція фінвалів в водах біля Антарктики зазнала великої загибелі. Однак останніми роками відзначається певне відновлення чисельності цих чудових істот, що несе надію на збереження біорізноманіття в цьому унікальному екосистемі.

У результаті нашого дослідження ми маємо унікальну можливість спостерігати за фінвалами, які є одними з найвеличніших істот на планеті. Зустріч з другим за розміром китом у світі на антарктичній станції "Академік Вернадський" стала важливим кроком у вивченні цих морських мешканців. Хоча наше спостереження було короткочасним, ми успішно здійснили фотографічну та зразкову документацію, яка надасть важливі дані для подальшого дослідження.

Важливість цього відкриття полягає не лише в тому, що ми можемо дізнатися більше про життя фінвалів в Антарктиці, але й в тому, що це свідчить про певний розвиток екосистеми після десятиліть масового китобійного промислу. Наші наукові зусилля спрямовані на збереження та відновлення природного середовища цієї унікальної області, і ця зустріч є додатковим стимулом для продовження цієї роботи. Беручи до уваги загрози, які ставлять перед біорізноманіттям зміни клімату та антропогенна діяльність, вивчення та охорона китів та їх середовища стають вельми актуальними завданнями.