Феєрверки під час війни: у Полтаві відкрили справу за хуліганство

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Видання Коротко про проаналізувало рівень мінімальних зарплат у різних країнах. Навіщо? Та тому, що найчастіше українські біженці в Європі працюють саме за мінімалку.

Останній рік експерти ринку праці тільки й роблять, що говорять про зростання українських зарплат. Але при цьому заробітки все одно бажають кращого.

Середня зарплата в Україні, за підсумками другого кварталу 2024 року, становила 20 964 грн, або близько 455 євро. Для порівняння: у Польщі середня зарплата у серпні становила 8190 злотих брутто (1916 євро), а, наприклад, у Швейцарії – 8012 швейцарських франків (8493 євро).

Експерти не перший рік кажуть, що середня зарплата мало про що каже, що видно з нашого прикладу. Недарма її часто називають “середньою температурою по лікарні” і наводять приклад із голубцями (коли одні їдять капусту, інші – м’ясо, а в середньому всі їдять голубці).

Набагато більш інформативною є медіанна зарплата – значення, яке розподіляє статистичний ряд зарплат на дві рівні частини. Якщо ми розташуємо зарплати співробітників нашої умовної компанії в порядку зростання, отримаємо ряд 20 000, 20 000, 20 000, 20 000, 100 000. У середині цього ряду і знаходиться медіанна зарплата – 20 тис. грн.

Економісти одностайно вважають, що медіанна зарплата набагато краще відбиває реальну ситуацію в умовах значних відмінностей у заробітках. Саме тому у Європі вже давно перейшли на підрахунок медіанної зарплати. Але український Держстат, як і раніше, бере середню.

Тому доцільно порівнювати між собою все ж таки мінімальні зарплати.

З 1 квітня 2024 року мінімальна зарплата в Україні відповідно до бюджету на 2024 рік зросла до 8000 грн. Економісти сприйняли ці новини без ентузіазму, пояснюючи, що грошей у кишенях українців більше не стане. Все просто: оскільки половина зарплат перебуває в тіні, зростання мінімалки призводить лише до зростання офіційної частини та, відповідно, до збільшення податкового навантаження, але при цьому «конвертна частина» зменшується.

Відзначимо одразу, що мінімальні зарплати є не у всіх європейських країнах. Наприклад, ініціативу запровадити мінімальну зарплату у Швейцарії жителі країни категорично відкинули ще десять років тому, але при цьому середня зарплата у Швейцарії, як уже говорилося вище, є однією з найвищих у Європі.

Немає мінімальної зарплати і в Норвегії, проте місцеві роботодавці, щоб уникнути проблем, намагаються знаходити взаємовигідні компроміси з профспілками. 2024 року мінімальний розмір погодинного заробітку на некваліфікованій роботі в Норвегії становив 18 євро. Тобто при 40-годинному робочому тижні людина на такій роботі заробить 720 євро, що з розрахунку 176 робочих годин еквівалентно 3168 євро на місяць.

За даними Євростату, найвищу мінімалку в Європі встановлено в Люксембурзі – 2571 євро. На другому та третьому місці – Ірландія та Нідерланди з 2146 євро та 2070 євро відповідно.

Якщо говорити про європейські країни з найбільшою кількістю українських біженців, то у Польщі мінімальна зарплата становить 978 євро, у Німеччині – 2054 євро, у Чехії – 764 євро.

Як бачимо, найнижча європейська мінімалка вдвічі перевищує українську. І з огляду на те, що нам із такою зарплатою жити не один рік, до європейських заробітків ми навряд чи наблизимося найближчим часом.

Нагадаємо, у проєкті бюджету-2025 передбачено замороження соціальних стандартів. Мінімальна заробітна плата залишиться на рівні 8 тисяч гривень, а прожитковий мінімум становитиме 2920 гривень, що також не змінюється порівняно з 2024 роком. Для державних службовців цей показник складатиме 2102 гривні. Таким чином, соціальні виплати залишаться на нинішньому рівні, що може викликати невдоволення серед населення.

У ніч з суботи на неділю, 31 березня, українці переведуть годинники на літній час, здійснюючи цю стандартну процедуру о 3:00 годині. Це рішення відповідає постанові Кабінету Міністрів від 1996 року, яка встановлює перехід на літній час з метою оптимального використання світлої частини доби протягом періоду з останньої неділі березня до останньої неділі жовтня.

Більшість електронних пристроїв, таких як смартфони, планшети, ноутбуки, автоматично переведуть годинники, спрощуючи процес для користувачів. Однак рекомендується перевірити налаштування, щоб упевнитися у правильності часу.

Триває дискусія щодо скасування переходу на літній та зимовий час у країні. Законопроєкти з цього питання вносилися до Верховної Ради, проте жоден з них не набрав достатньої підтримки. Останній законопроєкт, що пропонував відмінити цю практику, був зареєстрований восени 2020 року, але не був прийнятий депутатами.

Перехід на літній та зимовий час вперше був впроваджений у Великій Британії у 1908 році, а потім у Німеччині у 1916 році. Ця практика поширилася на інші країни, включаючи Сполучені Штати та більшість країн Європи.

Перехід на літній час у ніч з суботи на неділю, 31 березня, є стандартною процедурою в Україні, відповідно до постанови Кабінету Міністрів від 1996 року. Ця міра призначена для ефективного використання світлого часу протягом певного періоду року.

Більшість електронних пристроїв автоматично переведуть годинники, забезпечуючи зручність користувачам. Проте рекомендується перевірити налаштування, щоб упевнитися у правильності показаного часу.

Незважаючи на це, триває дискусія щодо можливого скасування переходу на літній та зимовий час. Депутати Верховної Ради не прийняли жоден законопроєкт, який пропонував відмінити цю практику.

Історично, перехід на літній та зимовий час був впроваджений у Великій Британії та Німеччині у початку 20 століття, а потім розповсюдився на багато інших країн, включаючи США та більшість країн Європи.

Президент Володимир Зеленський розглядає можливість звільнення глави МЗС, Дмитра Кулеби, повідомили джерела, близькі до Офісу президента. Згідно з отриманою інформацією, спочатку розглядалася можливість направлення його на посаду посланця до Лондона, проте пізніше цю позицію призначили Олександру Залужному.

Висловлено критику стосовно діяльності глави МЗС, зокрема щодо його ролі у призначенні послів та загального стану дипломатичної служби. В Офісі президента виявлене незадоволення дипломатичною діяльністю, особливо в контексті отриманих ресурсів, які, за вваженням, не були використані належним чином. За інформацією джерела, критика стосується навіть стану справ у посольствах, який, як вважається, не відповідає вимогам.

У зв'язку з цим, Ігор Жовква, заступник глави Офісу президента, який відповідає за зовнішньополітичний напрямок, розглядається як найбільш ймовірний кандидат на заміщення посади глави МЗС.

У результаті розгляду можливого звільнення глави МЗС, Дмитра Кулеби, президент Володимир Зеленський виявив незадоволення його роботою, зокрема щодо призначення послів та стану дипломатичної служби. Висловлені претензії до роботи Кулеби, які стосуються його ефективності та управлінських рішень.

Заступник глави Офісу президента, Ігор Жовква, розглядається як найбільш ймовірний кандидат на заміщення посади глави МЗС у зв'язку з його керівницькими якостями та здатністю курувати зовнішньополітичні питання.