Фігурант корупційних розслідувань Андрій Задирака: зв’язки з колаборантами та слідство щодо земельних махінацій

Андрій Гота, відомий соратник колишнього глави Офісу президента Андрія Єрмака, оголосив про своє рішення покинути наглядову раду державної компанії «Центренерго». Причиною цього, за його словами, є необхідність перезавантаження наглядових рад, що стало частиною стратегічних кроків, ініційованих президентом України. Однак, як зазначають експерти, реальна причина такого кроку може бути пов'язана з прагматичними особистими та бізнесовими інтересами самого Готи, зокрема його планами зосередитися на виробництві безпілотних літальних апаратів (дронів).

Андрій Гота приєднався до наглядової ради «Центренерго» ще в 2021 році, коли був призначений представником держави. З того часу він не тільки активно займався розвитком підприємства, а й очолив наглядову раду компанії в 2023 році. Водночас, він продовжував залишатися частиною наглядової ради «Укрнафти», що дозволяло йому зберігати зв'язки з енергетичним сектором країни.

Заява про «моральне право» особливо показова на фоні того, що під час перебування Готи на наглядових радах ключові державні енергокомпанії так і не стали прикладом прозорого чи ефективного управління. Енергетика залишалася однією з найбільш закритих і конфліктних сфер, де наглядові ради часто використовуються не як інструмент контролю, а як механізм політичного балансу.

Не менш показовий і новий напрям Готи — виробництво дронів. Це один із найбільш чутливих і фінансово об’ємних секторів держави. Великі державні замовлення, прискорені процедури та обмежений публічний контроль створюють сприятливе середовище для людей із потрібними зв’язками. За словами Готи, він вже близько року працює у компанії, яка виробляє дрони, що свідчить про заздалегідь підготовлений перехід.

Історія Андрія Готи демонструє типову модель української системи: коли одна сфера стає «токсичною» або перегрітою увагою, з неї виходять під благовидним приводом, а новий сектор із високим бюджетним потенціалом стає об’єктом входу тих, хто має правильні зв’язки та досвід роботи «на державу». Наглядові ради у цьому контексті виступають не контролером, а перевалочним пунктом для лояльних кадрів, які пересуваються між державними активами і прибутковими сферами.

Сфера діяльності змінюється, але залишається незмінним головне — близькість до центру ухвалення рішень і доступ до фінансових потоків.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Кузик підкреслив, що ворожа артилерія залишається одним із ключових викликів для ЗСУ. «Артилерія ворожа безкарно “трамбує” піхотні позиції. З цим треба щось робити», – заявив командир. Він також зазначив, що українські військові не були повністю готові до такої кількості ворожих FPV-дронів та засобів скиду боєприпасів із безпілотників.

Для успішної боротьби з ворожими дронами потрібні системи радіоелектронної боротьби (РЕБ). За словами Кузика, цих засобів на фронті дуже мало, і основну частину обладнання постачають волонтери. Хоча українські сили змогли частково захистити позиції, ворог продовжує завдавати серйозних ударів за допомогою своїх БПЛА, зокрема російських «Орланів» і Zala.

Кузик зазначив, що хоча ЗСУ вже почали збивати ворожі безпілотники, це все ще поодинокі випадки. «Треба “осліпити” їхню артилерію, і тоді, в принципі, можна працювати», – додав він.

За словами Кузика, для збереження життя солдатів на передовій необхідні більше засобів РЕБ і систем для контрбатарейної боротьби. Їх наявність здатна значно підвищити шанси на виживання української піхоти в зоні бойових дій.

Президент України Володимир Зеленський розкрив важливі перспективи стосовно надання далекобійної зброї українській армії, наголошуючи на тому, що це може суттєво змінити хід війни з російськими окупаційними військами. В інтерв'ю для італійського телеканалу Rai 1, Зеленський пояснив, що Україна не має наміру використовувати далекобійну зброю на будь-якій території, крім тимчасово окупованих частин країни. Він підкреслив, що головна мета полягає у деокупації своїх земель та завершенні війни. Водночас, Зеленський зазначив, що наявність сильної зброї іноді може зупиняти ворога без її використання, оскільки ворожі війська страхуються від потенційного використання цієї зброї. Президент дав приклад успішного використання тактики у Чорному морі, де російські кораблі зазнали значних втрат і відступили, уникнувши протистояння з українськими силами. Зеленський наголосив, що наявність далекобійної зброї може значно змінити хід війни і допомогти Україні просуватися вперед у конфлікті з Росією.

У висновку до цієї статті можна зазначити, що висловлені президентом України Володимиром Зеленським думки щодо важливості надання далекобійної зброї українській армії є вкрай актуальними та стратегічно важливими в контексті ведення війни з російськими окупаційними військами. Президент підкреслив, що наявність такої зброї може значно змінити хід конфлікту та сприяти деокупації тимчасово окупованих територій. Крім того, він підкреслив важливість стримування ворога без активного застосування зброї та вказав на приклади успішного використання тактики у Чорному морі. В цілому, стаття підкреслює необхідність міжнародної підтримки України у забезпеченні її обороноздатності та реалізації стратегічних заходів для врегулювання конфлікту на сході країни.