Фільм “Антарктида” став джерелом майже 24 мільйонів гривень допомоги для оборони

За даними Болгарської асоціації нерухомості, українці увійшли до десятки іноземців, які найбільш активно інвестують у житлову нерухомість Болгарії упродовж 2024–2025 років. Це підкреслює зростаючий інтерес громадян України до болгарського ринку нерухомості, що стало важливою тенденцією в умовах економічної нестабільності та потреби у надійних інвестиційних інструментах.

Серед лідерів також громадяни Великої Британії, Німеччини, Греції, Ізраїлю, Румунії, Туреччини, Італії та Росії. Проте найбільшу частку серед іноземців займають саме українці, що свідчить про активні інвестиційні кроки в умовах постійної непевності на батьківщині. Українці зацікавлені не лише в покупці житла для відпочинку або еміграції, а й у довгострокових інвестиціях, що забезпечують стабільний дохід у вигляді оренди.

Найбільший попит спостерігається на нерухомість у прибережних містах Чорного моря — Варні, Бургасі та Несебрі, а також у гірських регіонах, де розвинений зимовий туризм — Банско та Пампорово.

Ціни на житло зростають: за останній рік на морських курортах вони піднялися в середньому на 8–10%, у Софії — на 6–7%. Серед іноземців популярними залишаються квартири в новобудовах середнього сегмента, стартуючи від €60 тисяч, а також апартаменти, які зручно здавати в оренду туристам.

Активність українців на ринку Болгарії зумовлена як вимушеним переїздом через війну, так і прагненням вкласти кошти у вигідну нерухомість. Курортні квартири користуються стабільним попитом серед відпочивальників, що робить їх привабливим інвестиційним активом.

Аналітики очікують подальшого зростання попиту з боку громадян України та Ізраїлю. Також можливе збільшення інтересу з країн ЄС, де вартість житла значно вища, ніж у Болгарії. Це створює передумови для подальшого розвитку ринку нерухомості країни та збереження високих темпів цінового зростання.

МВС закликає громадян не мовчати, якщо вони стикаються з корупційними схемами у Сервісних центрах. Нововведення передбачає можливість повідомляти про будь-які випадки хабарництва через чат-бот або гарячу лінію. Зокрема, оперативники внутрішньої безпеки Національної поліції зазначають, що реагуватимуть невідкладно на отримані повідомлення.

Схеми корупції в Сервісних центрах, які відзначені в заяві МВС, стосуються переважно реєстрації автомобілів і отримання водійських посвідчень. Спеціалісти з внутрішньої безпеки акцентують увагу на таких негативних явищах, як продаж місць у черзі, штучне створення умов для чергування та недобросовісні практики під час іспитів з водіння.

Щодо продажу місць у черзі, зазначається, що ця практика є поширеною, а недостатність талонів може бути штучною. Так звані "бігунки" використовують цю ситуацію для отримання несправедливої вигоди, пропонуючи послуги за додаткову плату.

У контексті іспитів з водіння найпоширенішою схемою є імітація правильних відповідей за допомогою комп'ютерних програм або підказок від співробітників центрів. Також існують випадки, коли екзаменатори "не помічають" порушень правил під час практичного тестування.

Зазначається, що боротьба з такими корупційними схемами є пріоритетним завданням для правоохоронних органів, і проводяться заходи для їх ліквідації.

У висновках можна зазначити наступне:

• МВС активно закликає громадян повідомляти про випадки корупції у Сервісних центрах шляхом використання чат-бота або гарячої лінії.

• Виявлені схеми корупції включають продаж місць у черзі, штучне створення перешкод для отримання адміністративних послуг, а також недобросовісну практику під час іспитів з водіння.

• Зазначається, що правоохоронні органи активно працюють над ліквідацією цих корупційних схем та вживають заходів для запобігання їх поширенню.

• Боротьба з корупцією у Сервісних центрах є важливим напрямом діяльності правоохоронних органів і сприяє покращенню якості надання адміністративних послуг для громадян.

Навіть незначне збільшення щоденної фізичної активності здатне позитивно позначитися на здоров’ї та знизити ризик передчасної смерті. До такого висновку дійшли автори великого міжнародного дослідження, у якому проаналізували дані понад 135 тисяч людей з Великої Британії, США, Норвегії та Швеції. Результати роботи привернули увагу наукової спільноти та медіа завдяки своїй практичній значущості.

Дослідження провели фахівці Норвезької школи спортивних наук, які протягом тривалого часу вивчали зв’язок між рівнем фізичної активності та показниками смертності. Учасників дослідження поділили на групи залежно від того, скільки часу вони щодня приділяли руховій активності різної інтенсивності — від малорухомого способу життя до регулярних тренувань.

Найбільший ефект зафіксували серед людей з найнижчим рівнем рухової активності. Саме ця група отримує найбільшу користь навіть від незначного збільшення руху. Дослідники наголошують, що їхні висновки не є індивідуальними рекомендаціями, однак демонструють потенціал простих змін для покращення здоров’я населення загалом.

Професор Оксфордського університету Ейден Догерті, який не брав участі в дослідженні, назвав аналіз важливим кроком уперед у розумінні впливу повсякденної активності на здоров’я. Його підтримав і дослідник Лондонського університету Брунеля Деніел Бейлі, зазначивши, що п’ять додаткових хвилин руху — реалістична ціль навіть для людей, далеких від регулярних тренувань. До помірної активності науковці відносять не лише швидку ходу, а й хатні справи чи роботу в саду.

Паралельно в науковому журналі eClinicalMedicine було опубліковано ще одне дослідження, яке показало: комплексні покращення способу життя також пов’язані з довшою тривалістю життя. Навіть незначні корекції — додаткові п’ять хвилин сну, дві хвилини інтенсивнішого руху та половина порції овочів на день — можуть додати близько року життя людям з найгіршими показниками здорових звичок.

Окрему роботу провела команда Сіднейського університету, проаналізувавши дані майже 60 тисяч учасників. За їхніми висновками, оптимальний режим — 7–8 годин сну, понад 40 хвилин помірної або інтенсивної фізичної активності щодня та збалансоване харчування — асоціюється з тривалістю життя майже на десять років довшою.

Загалом науковці сходяться на думці: навіть невеликі, але регулярні зміни у повсякденних звичках можуть мати довгостроковий позитивний ефект для здоров’я та якості життя.