Фінансова безпека України під загрозою через вплив олігархів

Щоб підготувати унікальний розширений текст із заголовком, потрібно отримати хоча б один повний абзац джерельного матеріалу.

Надішліть, будь ласка, початковий текст, який слід переробити.

Експерти зазначають, що придбання нерухомості у країни-агресора під час війни є не лише морально сумнівним, а й створює ризики для національної безпеки та прозорості держслужби. Ситуація викликала хвилю критики серед громадськості та медіа.

Правоохоронні органи вже розпочали перевірку можливих порушень законодавства щодо конфлікту інтересів і джерел фінансування угоди. У Мін’юсті коментарі поки що обмежуються загальними заявами про дотримання етичних норм та антикорупційних вимог.

Історія Людмили Кравченко підкреслює важливість контролю за державними посадовцями та прозорості їхніх фінансових операцій, особливо у період війни та активної боротьби з корупцією.

10 лютого 2026 року Київська міська рада підтримала рішення про заснування нового комунального некомерційного підприємства — «Служба енергетичної безпеки». Ініціатива була реалізована шляхом перейменування раніше створеного, але фактично не запущеного КП «Київводоканал», яке існувало з 2024 року лише формально. За проєкт, внесений міським головою Віталій Кличко, проголосували 68 депутатів.

Створення нового підприємства стало відповіддю на сучасні виклики, пов’язані з енергетичною стабільністю столиці. В умовах підвищених ризиків для критичної інфраструктури місто потребує структури, що координуватиме дії у сфері захисту та безперебійного функціонування енергосистем, комунальних об’єктів і стратегічних ресурсів. Очікується, що «Служба енергетичної безпеки» зосередиться на моніторингу технічного стану об’єктів, аналізі потенційних загроз та оперативному реагуванні на надзвичайні ситуації.

Новостворене КНП матиме статутний капітал у 1,5 млрд грн — саме ті кошти, які раніше були передбачені для «водоканального дублера». Підпорядковуватиметься структура Департаменту муніципальної безпеки КМДА.

Офіційна мета — централізоване забезпечення резервного живлення об’єктів критичної інфраструктури, шкіл, лікарень, адмінбудівель та житлового фонду під час екстрених відключень.

Фактично мова йде про створення єдиного оператора «генераторного фонду» Києва. Підприємство має:

– формувати маневрений фонд генераторів,– доставляти та встановлювати нове обладнання,– обслуговувати й ремонтувати техніку,– вести централізований облік.

За словами представників КМДА, у місті вже використовується понад 2 тисячі генераторів. Вони залишаться на балансі нинішніх комунальних підприємств. Нова структура працюватиме з обладнанням, яке закуповується або надходить як гуманітарна допомога.

У пояснювальній записці зазначається, що частина генераторів надходить без кабелів або паливних баків, що потребує додаткової комплектації та технічного супроводу.

КП «Київводоканал» створювалося у 2024 році як потенційна заміна однойменному приватному акціонерному товариству. Ідея полягала у тому, щоб місто могло напряму фінансувати сферу водопостачання через комунальну структуру.

Однак через зміни в законодавстві підприємство мало би знову реорганізовуватися в акціонерне товариство, що потребувало б додаткових витрат і процедур. У підсумку КП так і не почало діяльність, а тепер отримало нову функцію — управління генераторним фондом.

Таким чином, кошти, які спочатку планували спрямувати на реформування водопостачання, фактично переорієнтовані на енергетичну безпеку.

Під час обговорення в сесійній залі депутати озвучили проблемні моменти.

Зокрема, Лілія Пашинна заявила, що в окремих школах і медзакладах батькам та відвідувачам пропонують «скидатися» на пальне для генераторів, хоча воно централізовано закуповується за бюджетні кошти. Також пролунали зауваження щодо закупівель пального за роздрібними цінами, попри можливість оптових контрактів.

Володимир Бондаренко звернув увагу на необхідність передбачити додаткові доплати або ставки для працівників закладів, які фактично обслуговують генератори, адже це не входить до їхніх прямих обов’язків.

У той же день Київрада затвердила безвідсоткові позики до 1 млн грн для ОСББ та ЖБК на придбання генераторів. Кредити видаватиме КП «Фонд модернізації та розвитку житлового фонду».

Крім того, внесено зміни до програми цивільного захисту на 2024–2028 роки із додатковим фінансуванням у 410 млн грн. Із них 300 млн планують спрямувати на закупівлю дизельного палива та бензину, частину яких зберігатимуть у резерві КМДА.

Департамент муніципальної безпеки, якому підпорядкують нове КНП, очолює Роман Ткачук. Він є фігурантом кількох кримінальних проваджень, пов’язаних із питаннями функціонування укриттів та бюджетних закупівель.

У підсумку Київ отримує окрему структуру з мільярдним капіталом, яка централізовано керуватиме резервним живленням міста. Чи стане це рішення інструментом систематизації процесів, чи створить нові ризики у сфері закупівель — покаже практика.

Український гідрометеорологічний центр оприлюднив детальний прогноз погоди, який обіцяє досить стабільну атмосферну ситуацію в найближчі дні. Синоптики повідомляють, що цього тижня жителям України навряд чи варто очікувати сніговий покрив, що є досить характерним для зимового періоду.

Зокрема, слід звернути увагу на ключових компаній-операторів систем розподілу електричної енергії, які, попри всі зміни, продовжують перебувати під впливом російських бізнесменів. Однією з таких компаній є VS Energy, яка володіє частками в п’яти українських обленерго.

Російський слід у системі енергопостачання

VS Energy, попри численні зміни в складі власників, зберігає зв’язки з російськими олігархами. Офіційно компанія мала кількох співвласників, серед яких був російський бізнесмен і віце-спікер Держдуми РФ, Сергій Бабаков, а також інші росіяни — Воєводін і Гінер. Водночас, єдиним українцем серед власників був Михайло Спектор, який підтверджував свої зв’язки з Бабаковим.

Після початку російської агресії в Україні в 2014 році офіційно змінився склад власників компанії: Бабаков та Воєводін вийшли з VS Energy, а Гінер також покинув компанію. Однак розбіжності між офіційними заявами компанії і Спектора щодо цього питання залишають багато запитань.

На сьогодні кінцевими бенефіціарами компанії є громадяни Євросоюзу, зокрема з Латвії та Німеччини. Однак контроль над активами VS Energy через офшори й кіпрські компанії залишається в руках осіб, пов’язаних із російським бізнесом. Зокрема, дружина Воєводіна, Наталія Селіванова, має значний вплив на діяльність компанії.

Генерал-полковник Сирський: Боротьба за Часовий Яр і Нові Виклики на Бахмутському Напрямку

Під час візиту до підрозділів на Бахмутському напрямку, керівник операційно-стратегічного угрупування військ “Хортиця”, генерал-полковник Олександр Сирський, розкрив складну ситуацію на передовій. Російські збройні сили намагаються прорвати оборону в районі Часового Яру, використовуючи тактику локальних дій та дронів-камікадзе. Він підкреслив необхідність постійного контролю та оперативних рішень, обговорив імовірні тактики дій противника та спільно з командирами розробив стратегії відсічі агресора.

На передовій, генерал-полковник особисто відзначив українських захисників та висловив пріоритетну мету — збереження життя та мінімізація втрат серед військових. Ряд прийнятих рішень, включаючи зосередження основних сил та використання маневрених вогневих засобів, свідчить про готовність відбити будь-яку атаку ворога та забезпечити безпеку на передовій.

У висновку можна зазначити, що ситуація на Бахмутському напрямку залишається напруженою, з противником, який намагається прорвати оборону в районі Часового Яру. Генерал-полковник Олександр Сирський вказав на використання російськими військами різноманітних тактик, включаючи штурмові групи та дрони-камікадзе, та вирішив зосередити увагу на зміцненні оборони та мінімізації втрат серед українських військових. Спільно з командирами бригад та підрозділів були розроблені стратегії відсічі агресора та запроваджені заходи для ефективного протистояння ворожим атакам. Несмотря на труднощі, військові продовжують виконувати свої обов'язки на передовій з великим мужністю та відданістю.