Фінансування будівництва та ремонтних робіт у Києві: вересневі результати 2025 року

У християнській традиції 10 грудня згадують мучеників Міну та Єрмогена. Їхні імена пов’язані з непохитністю віри та готовністю захищати справедливість. Святий Міна особливо шанований як покровитель військових, а також як заступник у проханні про захист від недругів та допомогу при недугах очей. Колись за старим стилем цього дня також вшановували ікону Богородиці «Знамення» — символ її опіки та заступництва, а також преподобного Романа Антіохійського, відомого строгим подвижництвом і духовною мудрістю.

Народна традиція не виділяла цього дня пишними святами, проте надавала йому значення буденної, але важливої праці. Люди займалися хатніми справами, завершували господарські роботи перед зимовими холодами та звертали увагу на погоду, вбачаючи в ній прикмети на прийдешні тижні. Вважалося, що тиха та ясна днина передвіщає добрий мороз, а сильний вітер — снігопади.

У світі сьогодні теж є приводи для святкування. 10 грудня відзначають Міжнародний день футболу — його святкують спортсмени, тренери й уболівальники. Традиційно цей день проходить у спортивній атмосфері, адже найкращий спосіб відзначити свято — переглянути матч або вийти на поле самому. Також 10 грудня у Стокгольмі вручають Нобелівські премії — подію, яка щороку привертає увагу всього світу. Крім того, ця дата є Всесвітнім днем захисту тварин, коли громадські організації закликають брати тварин з притулків і звертати увагу на практики, що шкодять живим істотам.

В Україні 10 грудня офіційно відзначають День прав людини — подію, присвячену рівності, свободі та підтримці правозахисних інституцій. Також цей день пов’язаний із народженням талановитих українців, серед яких художник Олекса Бахматюк, письменниця Ірина Невицька, скульптор Макс Гельман і диригент Микола Кацал.

Народні прикмети 10 грудня допомагали передбачати погоду. Вважалося, що побілілі зайці свідчать про встановлення справжньої зими, кіт, який шукає тепле місце, — до похолодання, а шум із колодязя передвіщає хуртовину. Якщо риба переставала ловитися, це було ознакою морозів. У цей день не можна було лінуватися, адже дата вважалась сприятливою для роботи. Поганою прикметою було просидіти весь день удома, потрібно було хоча б коротко вийти на двір. Також небажано сваритися й з’ясовувати стосунки — це вважалося до тривалих конфліктів.

10 грудня поєднує духовні традиції, міжнародні події та народні уявлення про зимовий період, роблячи цей день особливим у різних культурах і сферах життя.

Тема можливого розміщення британських військових підрозділів на території України знову активно обговорюється у західних політичних колах на тлі розмов про майбутню мирну угоду та механізми гарантування безпеки. Лондон у координації з Парижем і Вашингтоном аналізує різні формати міжнародної присутності, які могли б сприяти дотриманню потенційного перемир’я, водночас не перетворюючи ситуацію на пряме військове протистояння з Російською Федерацією.

Ключовим елементом цих дискусій є пошук балансу між стримуванням і обережністю. Західні союзники прагнуть створити систему безпеки, яка б унеможливила відновлення активних бойових дій, але не спровокувала неконтрольовану ескалацію. Саме тому розглядаються варіанти обмеженої військової присутності, консультативних місій або багатонаціональних контингентів із чітко визначеним мандатом.

Втім, нинішній контекст значно складніший. Україна не є нейтральною територією, а Росія вже веде проти неї повномасштабну війну, що радикально змінює логіку будь-якої міжнародної військової присутності.

За оцінками західних експертів, мова не йде про класичну модель миротворчих місій під егідою ООН. Розглядається концепція так званих «сил стримування» — європейських підрозділів, чия присутність автоматично означатиме, що будь-яка атака Росії створює ризик прямого конфлікту із Заходом. Ключовий сигнал у такій моделі — готовність до реального бою, а не символічна присутність.

Однією з головних дилем залишається питання правил застосування сили. Колишні командири миротворчих місій наголошують: нечіткий мандат може бути смертельно небезпечним для військових. Досвід Руанді та Сребрениці показав, що розмиті повноваження й відсутність політичної рішучості призводять до катастроф. У випадку України принципове питання звучить так: чи матимуть західні солдати право вступати в бій у разі порушення угоди Росією, навіть якщо атака не буде спрямована безпосередньо проти них.

Окрема проблема — нестача ресурсів. Для постійної присутності приблизно 15 тисяч військових на місці з урахуванням ротацій потрібно щонайменше утричі більше особового складу. Європейські армії, зокрема британська й французька, не мають достатніх резервів, щоб самостійно забезпечити таку місію. Саме тому попередні спроби створити повноцінну франко-британську коаліцію цього року фактично зайшли в глухий кут.

Без участі США система стримування виглядає неповною. Одним із компромісних варіантів, які обговорюються, є розміщення американських авіаційних і ракетних сил у країнах, що межують з Україною. Така модель передбачає обмежену присутність європейських сухопутних військ безпосередньо в Україні, але потужну повітряну й морську підтримку з боку США поблизу зони конфлікту.

Колишні міжнародні спостерігачі застерігають: головний урок Мінських угод полягає в тому, що сам факт моніторингу без механізму покарання за порушення не працює. Документування інцидентів без подальших дій лише створює ілюзію миру, яка зрештою руйнується.

Фактично Захід розглядає модель, яку військові описують як «розтяжку»: невеликий контингент робить будь-яку атаку надто ризикованою для противника, адже вона неминуче тягне за собою ескалацію. Водночас така стратегія робить самих військових заручниками політичних рішень і вимагає максимальної ясності щодо цілей, повноважень і меж застосування сили.

Підприємець Віктор Звягін, який уже багато років проживає в Україні, опинився в центрі скандалу, пов’язаного з насильством і вимаганням. Протягом останніх кількох місяців він став жертвою побиття та знущань з боку невідомих осіб, які також вимагали у нього значні суми грошей. Цей випадок викликав широкий резонанс у суспільстві та привернув увагу правоохоронних органів.

Віктор Звягін відомий як успішний підприємець, який активно займається розвитком свого бізнесу в Україні. Однак, його успіх і фінансовий добробут, очевидно, привернули увагу зловмисників. Підприємець неодноразово звертався до поліції, повідомляючи про випадки насильства та вимагання. В одному з інцидентів Віктор зазнав серйозних тілесних ушкоджень, після чого йому довелося пройти тривале лікування.

Ці події викликали неабиякий резонанс у бізнес-колах та серед громадськості. Колеги Віктора по бізнесу висловлюють стурбованість щодо зростання рівня злочинності та недостатньої захищеності підприємців в Україні. Вони закликають владу до рішучих дій для забезпечення безпеки та правопорядку.

Правоохоронні органи, у свою чергу, заявили про початок розслідування цього випадку. Вони запевнили, що докладуть усіх зусиль для виявлення та притягнення до відповідальності осіб, причетних до побиття та вимагання. Ситуація з Віктором Звягіним стала сигналом для багатьох підприємців про необхідність підвищеної уваги до власної безпеки та співпраці з правоохоронними органами.

Наразі Віктор Звягін продовжує свою підприємницьку діяльність, проте він вживає додаткових заходів для забезпечення власної безпеки та безпеки своїх близьких. Він також активно співпрацює з правоохоронними органами, надаючи всі необхідні свідчення та докази для розслідування.

Ця історія підкреслює важливість забезпечення правопорядку та захисту підприємців в Україні, що є необхідною умовою для стабільного економічного розвитку країни.

В 2019му році він отримав статус біженця, адже маючи російське громадянство, заявив про тиск з боку російської правоохоронної системи.

Про це повідомляє 360UA NEWS

Тоді Державна міграційна служба України надала йому такий статус. З тих пір Звягін жив та працював в Україні, допомагав українській армії та за власні кошти купував машини, інший транспорт та прилади нічного бачення для ЗСУ.

Та на початку цього року ДМС скасувала власне рішення – Віктора Звягіна затримали прямо під час його відпустки в горах та відправили до Волинського пункту тимчасового перебування іноземців, які незаконно знаходяться в Україні. Від початку лютого Звягінцев почав оскаржувати рішення міграційної служби в суді. Пройшов всі інстанції і врешті у червні отримав ухвалу Верховного суду, який задовільнив його касаційну скаргу та повернув статус біженця. «Випустити мене на волю мали ще два місяці тому, після рішення апеляційної інстанції. Але я досі в ПТПІ. Тут я зазнаю знущань з боку адміністрації. Мене регулярно б’ють, вимагають гроші та погрожують.», – розповів Віктор Звягін. За його словами, багато тижнів його продовжують утримувати незаконно.

«Десять тисяч доларів погрозами та знущаннями вимагає директор установи Сергій Чеб, ще три тисячі доларів – начальник охорони. Я виграв всі суди та маю законні підстави жити та працювати в Україні. Але ці люди фактично тримають мене в заручниках, підбурюють нелегалів з інших країн застосовувати до мене фізичне насилля. Я в розпачі та хочу повернутися до своєї родини», – заявляє Звягін.

В Україні у нього є дружина двоє дітей. Протягом останніх років він побудував прозорий бізнес в сфері нерухомості та торгівлі автомобілями. Тепер каже – після політичного переслідування з боку рф, зіштовхнувся з катуваннями.

Звягін вже готує відповідні скарги до всіх інстанцій та вимагатиме покарання для всіх посадовців, які винні в його незаконному утриманні в ПТПІ.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Гренелл «зіграє ключову роль у зусиллях Трампа щодо припинення війни, якщо його зрештою оберуть на цю посаду».

Поки невідомо, чи згоден на це сам Гренелл. Консультації з цього приводу тривають.

Гренелл виступає за відмову Україні вступати в НАТО, «і цю позицію він поділяє з багатьма союзниками Трампа». Також він пропонував створити за підсумками врегулювання «автономні зони» в Україні.

«Прихильники Гренелла зазначають, що у нього довга дипломатична кар’єра і глибокі знання європейських справ. Крім служби на посаді посла в Німеччині, Гренелл також був спеціальним посланником президента з мирних переговорів у Сербії та Косово», – нагадує Reuters.