Неділя, 9 Серпня, 2026

Фінляндія посилює готовність до можливих російських провокацій у Балтійському регіоні

Важливі новини

В Україні перевірять діагнози всіх посадовців на предмет фальшивих інвалідів, – Ірина Верещук

Нещодавно Міністерство охорони здоров'я України повідомило про проведення перевірок та скасування рішень про встановлення інвалідності для 74 військовозобов'язаних осіб, які проходили експертизу в Хмельницькій медико-соціальній експертній комісії (МСЕК). Ця інформація була надана у відповідь на запит Українських Новин.

“Президент був чіткий і я дуже сподіваюсь, що зрозумілий для всіх посадовців, які брали участь у засіданні РНБО. Невідкладні та швидкі перевірки на предмет фальшивих діагнозів усіх посадовців, починаючи з топпосадовців. Притягнення до відповідальності осіб причетних до фальшувань та зловживань, а також невідкладні зміни до законодавства. На все це є дуже мало часу й Президент чекає результату”, – розповіла Верещук.

За її словами, уряд відповідає за законодавчі ініціативи.

“Зокрема, міністерство охорони здоров’я та міністерство соціальної політики повинні невідкладно подати зміни до законодавства, прийняти їх та ввести в дію. У нас є місяць на такі зміни”, – сказала Верещук.

Зеленський повідомив, що під час засідання РНБО щодо ситуації з МСЕК і зловживаннями посадових осіб різних державних органів з отриманням інвалідності, було визначено перелік рішень, які повернуть справедливість. Зокрема, це цифровізація процесів проходження всіх етапів медико-соціальних експертних комісій, реальна перевірка декларацій членів МСЕК.

Ліндсі Грем: Україна втратила відданого друга

Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга висловив свої співчуття...

Київський забудовник SAGA Development залишає інвесторів без житла, грошей і гарантій

Компанія SAGA Development, яку пов’язують із колишнім заступником головного архітектора Києва Андрієм Вавришем, опинилась у центрі масштабного будівельного скандалу. Тисячі інвесторів, що довірилися преміальному забудовнику, залишились без житла, тоді як об’єкти або заморожені, або взагалі не почали зводитись. Згідно з офіційними заявами компанії, вона реалізовує щонайменше 14 житлових проєктів. Утім, фактичне будівництво ведеться лише на […]

Рекордна кількість справ про банкрутство: хто частіше стає неплатоспроможним в Україні

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Згідно з даними, 64% банкрутів — це люди віком від 25 до 45 років, а ще 28,7% припадає на осіб старше 45 років. Гендерний розподіл практично рівний: 51% банкрутів – жінки, решта 48% – чоловіки.

Найбільше справ про банкрутство відкрито в Києві (95 справ, або 15% від загальної кількості), далі йдуть Київська область (58 справ, або 9%) та Дніпропетровщина (53 справи, або 8%).

Експерти вважають, що така динаміка обумовлена «відкладеним попитом» через повномасштабну війну. На початку війни борги не були пріоритетом для громадян, а діяв також мораторій на стягнення частини боргів. З його скасуванням боржники активніше почали звертатися до суду для вирішення своїх фінансових проблем через процедуру банкрутства.

Арбітражний керуючий Денис Лихопьок підкреслює, що скасування мораторію на стягнення боргів стало однією з головних причин цього різкого зростання кількості справ про банкрутство.

Каллас закликає ЄС до посилення тиску на Росію після ракетного удару

Кая Каллас, голова європейської дипломатії, висловила стурбованість у зв’язку...

Фінляндія вживає заходів для підвищення обороноздатності у світлі загрози можливих провокацій з боку Росії, які можуть включати використання захоплених українських безпілотників. Міністр оборони країни Антті Хякканен висловив побоювання, що Москва може спробувати організувати операцію під чужим прапором, щоб звинуватити Україну або перевірити реакцію НАТО на нестандартні загрози.

У Гельсінкі вважають, що Росія може створити штучну кризу, що загострить відносини між Альянсом і Кремлем. Хякканен підкреслив, що такі дії можуть мати на меті не лише тестування військової реакції, а й вплив на політичну ситуацію в Європі, зокрема, зменшення підтримки України з боку її союзників.

Особливу тривогу у фінських чиновників викликає можливість використання українських дронів, захоплених під час бойових дій. Литовська розвідка зазначає, що Росія може застосувати такі безпілотники для створення провокацій, намагаючись видати їх використання за атаку з українського боку. Ця стратегія відома як операція під чужим прапором, де одна країна намагається покласти відповідальність на іншу.

Міністр оборони також наголосив на важливості бути готовими до широкого спектру загроз, не лише до традиційних сценаріїв, але й до більш складних операцій. Він нагадав, що ще за часів холодної війни в Росії відбувалися настільки хитромудрі дії, що виключати подібні випадки сьогодні було б нерозумно.

Для Фінляндії, яка має понад 1300 км спільного кордону з Росією, питання безпеки стало ще більш актуальним після вступу в НАТО. Хякканен зазначив, що навіть якщо Росія використовуватиме українські компоненти, це не дозволить повністю приховати справжнє походження таких операцій, оскільки фахівці здатні провести аналіз і встановити, звідки походять ці дрони.

Міністр вважає, що будь-яке пряме застосування військової сили проти країни НАТО стане серйозним кроком для Росії, оскільки це може активувати механізм колективної оборони Альянсу. Однак це не означає, що регіон може ігнорувати менш очевидні загрози, такі як провокації, кібератаки та інформаційні маніпуляції.

Наступні кілька місяців можуть виявитися критичними для країн регіону, про що попереджав прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск. Він закликав громадян бути уважними, не піддаватися паніці, але також і не недооцінювати ризики.

На фоні цих заяв країни Північної та Східної Європи активно посилюють свою оборону і співпрацю у сфері безпеки, зокрема, зосереджуючись на виявленні безпілотників і контролі повітряного простору. Фінляндія, враховуючи свою географічну близькість до Росії, має особливу потребу у вдосконаленні систем спостереження для виявлення можливих загроз.

Фінська влада не стверджує, що Росія вже готує конкретну операцію з дронами, але підкреслює важливість бути готовими до такого сценарію при плануванні оборони. Хякканен закликав прогнозувати різноманітні варіанти розвитку подій, включаючи складні дезінформаційні кампанії. Таким чином, загроза російських провокацій у Балтійському регіоні залишається актуальною, і фінська сторона враховує всі можливості для своєї безпеки.

Останні новини