Фінляндія посилює готовність до можливих російських провокацій у Балтійському регіоні

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Він вкотре назвав своє звільнення з НАБУ “незаконним та замовним” і заявив, що про це свідчать чисельні порушення під час службового розслідування. Зокрема, за його словами, розслідування щодо державних службовців, віднесених до посад категорії “А” мають проводитися Комісією з питань вищого корпусу державної служби, склад якої затверджується Кабміном, а не дисциплінарною комісією НАБУ.

“Отже висновок Дисциплінарної комісії НАБУ щодо мене є таким, що винесено неналежним органом. І моє звільнення на підставі такого висновку – протиправне”, – зазначив Углава.

Він також наголосив, що директор НАБУ Семен Кривонос не мав права його звільняти.

“По-перше, через конфлікт інтересів, переслідування особистих цілей та через тиск на нього з боку зацікавлених осіб, а по-друге, через наявність у мене статусу викривача”, – підкреслив колишній заступник директора НАБУ.

За його словами, антикорупційне бюро “переховує” від нього та його адвокатів матеріали та висновок дисциплінарної комісії, зокрема протокол про розподіл голосів.

“Відтак, мої вимоги незмінні – скасування незаконних, винесених з порушенням процедур, результатів розслідування, які стали підставою для мого звільнення. Крапку в цій дискусії має поставити суд”, – наголосив Углава.

Гізо Углава понад 9 років займав посаду першого заступника директора НАБУ. 3 вересня 2024 року його звільнили з бюро, офіційною підставою стало порушення присяги держслужбовця та правил етичної поведінки.

Варто зазначити, що за кілька місяців перед звільненням він встиг зробити низку гучних заяв, які викрили потенційні проблеми в управлінні та процесах розслідування справ антикорупційними детективами.

Углава звинувачував керівництво НАБУ, зокрема директора Семена Кривоноса, у тиску, спрямованому на те, щоб змусити його піти у відставку. А також він звернувся із заявою до Національного агентства з запобігань корупції на директора НАБУ і отримав офіційний статус викривача.

Тоді ще чинний заступник директора НАБУ неодноразово натякав на те, що рішення в бюро ухвалюються під впливом зовнішніх чинників, а не на основі закону. Серед осіб та інституцій, які на його думку, чинили цей тиск були названі активісти Центру протидії корупції (ЦПК) та голова Комітету ВР з питань антикорупційної політики, яка, як зазначив Углава, працювала раніше в ЦПК.

Заяви про необ’єктивність та політичну заангажованість НАБУ неодноразово вже звучали, однак антикорупціонери на них не звертали увагу.

Наочним прикладом є справи антикорупціонерів проти ексміністра інфраструктури Володимира Омеляна. Він неодноразово заявляв про те, що детективи однобоко ставилися до справи проти нього через політичну заангажованість. Обидві справи проти нього розвалилися у судах, однак НАБУ не стало офіційно вибачатися перед ексміністром за незаконне кримінальне переслідування та псування ділової репутації.

Існує також занепокоєння щодо порушень презумпції невинуватості з боку НАБУ, як у справах проти Миколи Сольського та нардепа Сергія Кузьміних.

Харківська правозахисна група також критикувала НАБУ за заяви, що порушують презумпцію невинуватості. Справжньою причиною переслідування Сольського там вважають реформування ринку землі в Україні.

Максим Бахматов, засновник "Офісу трансформації", став об'єктом уваги через свою декларацію, подану до Національного агентства з питань запобігання корупції на 2022 рік. Згідно із звітом НАЗК, у Бахматова знаходиться значна сума готівки, а саме 605 тисяч доларів та 200 тисяч євро. До того ж, на його дружину було задекларовано ще 100 тисяч доларів, а на матір — 50 тисяч. Окрім цього, в кінці першого року військового конфлікту він придбав квартиру в Києві приблизно на 1,7 млн гривень. Також у декларації йдеться про земельну ділянку площею 10 соток, будинок майже 400 кв. м та два нежитлові приміщення, які Бахматов придбав у 2021 році.

Громадська організація "Офіс трансформації", яку заснував Бахматов, була зареєстрована у 2020 році. Метою цієї організації є підвищення ефективності державних та комунальних організацій, а також трансформація системи звітності та відповідальності місцевої влади.

Максим Бахматов також претендував на посаду керівника департаменту з питань антикорупції у Київській міській державній адміністрації. Однак під час співбесіди виявилось, що він був фігурантом щонайменше двох кримінальних справ та не відображав у декларації всі свої доходи. Також виникли питання щодо його доходу, який не відповідав офіційно декларованій заробітній платі.

Нагадаємо, що Максим Бахматов разом із таксі "Uklon" довгий час збирав гроші від українців на потреби Збройних сил України.

У висновках до вищезгаданої статті можна відзначити наступне:

• Максим Бахматов, засновник "Офісу трансформації", став об'єктом публічної уваги через інформацію з його декларації до Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК).

• Декларація показала значну суму готівки у власності Бахматова, а також придбання нерухомості та інших активів.

• Громадська організація "Офіс трансформації", створена Бахматовим, має на меті підвищення ефективності державних та комунальних організацій.

• Під час співбесіди на посаду в Київській міській державній адміністрації Бахматов став об'єктом уваги через його кримінальне минуле та неоднозначності у декларуванні доходів.

• Він також був активним у зборі коштів на потреби Збройних сил України разом із таксі "Uklon".

У цілому, інформація, подана в декларації та виявлена під час співбесіди, викликала певні сумніви щодо чесності та прозорості дій Максима Бахматова, який раніше був визнаний в області антикорупційних ініціатив.

У протязі понад двох років Україна веде повномасштабну війну, спричинену вторгненням Росії. Протягом цього часу тисячі українців вступили до Збройних Сил України (ЗСУ), щоб захищати свою країну від окупантів на полі бою. Однак існує певна кількість мобілізованих громадян, які досі не мали можливості вирушити на фронт. Про це повідомив голова фракції "Слуга народу" Давід Арахамія у інтерв’ю Наталії Мосейчук. За даними народного депутата, новий головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський розпочав аудит Збройних Сил для визначення кількості осіб, які мають статус мобілізованих, але не відвідали фронт протягом двох років. Результати показали, що близько 8 тисяч мобілізованих не брали участь у бойових діях протягом цього періоду. Також член комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки, нардеп від "Слуги народу" Федір Веніславський розповів про перші результати аудиту Збройних Сил. "Це питання я підняв на одному з закритих засідань Комітету з питань національної безпеки. Якщо здійснити аудит у військових органах управління, які не виконують бойові завдання, ми можемо отримати, принаймні, одну-дві бригади резерву через штучно роздуті штати", – пояснив він. Щодо конкретних цифр, Веніславський утримався від їх розголошення, але підкреслив, що вони перевищують 8 тисяч військових, які не брали участь у бойових діях до цього часу.

У висновках можна зазначити такі ключові моменти:

• Україна перебуває у повномасштабній війні протягом понад двох років, викликаній агресією Росії.

• Тисячі українців приєдналися до Збройних Сил України, щоб захищати свою країну на фронті.

• Незважаючи на це, існує кількість мобілізованих осіб, які не мали можливості приєднатися до бойових дій протягом двох років.

• Головний командувач ЗСУ розпочав аудит для визначення кількості таких осіб, результати якого показали, що близько 8 тисяч мобілізованих не брали участь у бойових діях.

• Зауважено, що проведення аудиту може допомогти оптимізувати кадрові ресурси та підготувати додаткові резерви для Збройних Сил.