П’ятниця, 16 Січня, 2026

Фірма “Больверк”: шлях від малопомітного підприємства до мільярдного гравця на оборонному ринку України

Важливі новини

У Харкові чоловік з ножем поранив поліцейського та трьох співробітників ТЦК

У Харкові 36-річному чоловіку, який увечері 14 серпня напав на правоохоронця та трьох представників територіального центру комплектування, повідомили про підозру. За даними Офісу генерального прокурора, інцидент стався під час перевірки документів. Поліцейський підійшов до чоловіка, але не встиг розпочати розмову — той раптово дістав ніж і вдарив правоохоронця у скроневу ділянку голови. Далі нападник по […]

Рада розгляне законопроєкт про мовну політику у школах

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Незважаючи на те, що з 2021 року всі школи України зобов’язані надавати освітні послуги українською мовою, за словами Піпи, чимало учнів і навіть вчителів продовжують використовувати російську мову поза уроками. Новий законопроєкт має на меті усунути цю проблему, поширивши мовні вимоги на всі сфери шкільного життя.

За результатами моніторингу 2023-2024 років, лише 41% учнів спілкуються між собою виключно українською мовою під час перерв. Це створює певні конфлікти та тиск на україномовних дітей, а також ускладнює навчання для тих, хто недостатньо добре володіє українською мовою.

«Діти, які не говорять українською з початкової школи, стикаються з труднощами у навчанні, особливо в читанні та засвоєнні матеріалу», — підкреслила Піпа, звертаючи увагу на важливість підтримки батьків у формуванні україномовного середовища.

Законопроєкт передбачає кілька ключових змін:

Також планується активне залучення батьків до процесу створення та підтримки українськомовного середовища в закладах освіти. Вчителі та адміністрація школи зможуть проводити просвітницькі заходи та робити зауваження, якщо учні використовують російську мову.

Окрім того, Кабінет Міністрів України та інші державні органи будуть зобов’язані розробити ефективну систему вимірювання мовленнєвих компетенцій учнів, що допоможе відстежувати успіхи у володінні українською мовою.

Олександр Петраков пішов з посади головного тренера збірної Вірменії

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Після матчу Ліги націй Вірменія – Північна Македонія, що відбувся 13 жовтня, головного тренера національної збірної Вірменії Олександра Петракова було звільнено з посади

13 жовтня відбувся четвертий тур Ліги націй: у групі С4 збірна Вірменії програла Північній Македонії 0:2.

Український спеціаліст став керівником національної команди Вірменії взимку 2023 року.

14 січня 2023 року відбулося засідання виконкому Федерації футболу Вірменії, на якому обговорювалося питання про призначення головного тренера збірної Вірменії. Після 1,5 годин обговорень із запропонованих кандидатів було обрано колишнього головного тренера збірної України Олександра Петракова.

Депутатів Київради перевіряють через закордонні відрядження за бюджетні кошти

Як повідомляють наші джерела, наразі готуються підозри депутатам Київради, які їздили у відрядження за рахунок міста. Всього в списку шістнадцять осіб. Так, за інформацією джерела, “підготовка підозр цілому ряду депутатів Київради може бути пов’язана з політичним тиском в зв’язку з процесами навколо виборів секретаря Київради”. Як ми повідомляли раніше, Офіс Президента тисне на Володимира Прокопіва […]

Журналісти дізналися як львівський бізнесмен Козловський отримав право знести історичну будівлю в центрі Києва

Група львівського тютюнового контрабандиста Григорія Козловського розширює свій вплив на столичний регіон за протекції Дениса Шмигаля. На проблематику звернули увагу після провалу асфальту біля історичної будівлі в центрі Києва, яку Козловський планує знести під забудову. Про це пишуть журналісти видання 360ua.news. Нагадаємо, 8 березня 2025 року депутат Київської міської ради Ксенія Семенова у своєму Фейсбук  виставила […]

The post Журналісти дізналися як львівський бізнесмен Козловський отримав право знести історичну будівлю в центрі Києва first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Фірма «Больверк», заснована 28-річним Артемом Замотаєвим — сином генерал-майора Міноборони Євгена Замотаєва, за досить короткий час змогла перетворитись із маловідомого підприємства на одного з лідерів оборонної галузі України. Її успіхи стали справжнім феноменом в українському бізнес-середовищі, а стрімкий розвиток компанії неможливо не помітити. Якщо до 2022 року фірма ледве зводила кінці з кінцями, то вже у 2023 році «Больверк» заявив про дохід у 602 млн грн, а у 2024 році перевищив позначку в 1 млрд грн, що стало справжнім проривом для компанії. Вражаюче зростання продовжується, і лише за перший квартал 2025 року фірма заробила 250 млн грн.

Спеціалізуючись на виробництві простих комплектуючих для Збройних сил України, компанія змогла налагодити великий обсяг контрактів і здобути визнання як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках. Попри те, що продукція «Больверк» не відзначається високими технологічними складнощами, сама діяльність компанії стала важливим елементом забезпечення обороноздатності країни. Її роль у підтримці української армії в умовах війни з Росією важко переоцінити, а вражаючий фінансовий успіх є яскравим прикладом того, як правильна стратегія та цілеспрямованість можуть призвести до кардинальних змін навіть у найскладніших умовах.

Під час зростання доходів фірми син генерал Замотаєв обіймав посаду начальника Центрального управління координації зовнішньоекономічної діяльності Міноборони. Саме він фігурував у скандалі зі схемами закупівлі неякісних мін, які, за інформацією журналістів, надходили до фронту із браком.

Євген Замотаєв — не новачок в оборонній сфері. Він очолював Центральне ракетно-артилерійське управління ЗСУ, керував держконцерном «Техвоєнсервіс», а після повномасштабного вторгнення повернувся у військову систему. У 2024 році він просував термінове укладання контрактів на вітчизняні боєприпаси — саме ті, що згодом виявилися бракованими.

Скандал із неякісними снарядами призвів до арешту директора Павлоградського хімзаводу Леоніда Шимана — давнього знайомого Замотаєва. Обидва мали спільні проєкти ще у 2013–2014 роках у рамках утилізації боєприпасів. Також Замотаєва пов’язують із «тендерним королем» Міноборони Олегом Мітрохіним. Разом вони є співзасновниками інвестфонду «Гіперіон», який володіє часткою у науково-інженерній компанії «Булава».

«Булава» у 2024 році заробила 282 млн грн — у 140 разів більше, ніж роком раніше. Її співзасновниками є сам Замотаєв, син Мітрохіна — Артем та їхній менеджмент. Замотаєв-старший і Мітрохін зареєстрували торгову марку Bulava/Булава, що свідчить про амбіції в оборонному секторі.

Крім того, Артем Замотаєв із жовтня 2024 року очолює інвестфонд «Равісанс», який раніше контролював нардеп Тарас Козак — соратник кума Путіна Віктора Медведчука. Такий зв’язок ще більше загострює питання про вплив оточення на держзакупівлі у час війни.

Поки українські військові ризикують життям на фронті, приватні структури, пов’язані з керівництвом Міноборони, перетворюються на мільярдні бізнеси. Конфлікт інтересів, який мав би бути предметом розслідування, натомість залишається поза увагою правоохоронних органів.

Останні новини