Фірми, пов’язані з нардепом Копітіним, фігурують у справах про розкрадання та ймовірну співпрацю з російським ВПК

Нещодавно відбулася важлива подія у сфері міжнародного військово-технічного співробітництва між Україною та Німеччиною. Посол Німеччини в Україні Мартін Єгер зробив офіційну заяву через свій акаунт у Twitter про передачу Україні третьої системи протиповітряної оборони.

Єгер підтвердив, що третій ЗРК Patriot вже прибув до України з Німеччини. Він наголосив, що ця система допоможе значно покращити захист населення та інфраструктури.

Дипломат також зазначив, що український екіпаж успішно пройшов необхідне навчання з обслуговування цього ЗРК в Німеччині.

Раніше міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус повідомив про початок навчань українського екіпажу на третій системі ППО Patriot для України у травні. Він також зазначив, що Німеччина передає Україні чверть свого запасу цих озброєнь і не планує надавати більше.

Крім того, Румунія також оголосила про свої плани передати Україні зенітно-ракетний комплекс Patriot.

У сучасний момент в Україні є відсутність снарядів для ведення контрнаступу, проте є достатні запаси для оборони. Про це повідомив президент Володимир Зеленський у своєму виступі в телемарафоні у суботу, 6 квітня. "У нас відсутні снаряди для проведення контрнаступних операцій. Але у нас є достатньо засобів для оборони, які дозволяють нам атакувати літаки, склади та бази противника", — підкреслив президент. За його словами, Україні також не вистачає снарядів для відбиття контрнаступних дій з боку Російської Федерації. "Щодо відповіді на їхні дії в будь-якому напрямку, у нас є достатній запас снарядів далекого діапазону дії та зброї. Проте цього нам не вистачає. Ми уклали домовленості, але не отримуємо необхідного обсягу снарядів", — зазначив Зеленський. Президент також висловив занепокоєння через затримку голосування за допомогу Україні у Конгресі США, наголосивши, що це стало внутрішньополітичним питанням. Він впевнений, що американська допомога критично важлива для безпеки України та всього світу і сподівається на позитивне голосування.

З вищезгаданої статті можна зробити наступні висновки:

• Україні не вистачає снарядів для проведення контрнаступів, але вона має достатні запаси для оборони.

• Президент Володимир Зеленський підкреслив важливість отримання допомоги від партнерів, зокрема від США, для забезпечення безпеки країни.

• Затримка голосування за допомогу Україні у Конгресі США викликала занепокоєння у президента, оскільки це може мати негативні наслідки для безпеки України та всього світу.

• Необхідно вирішувати внутрішньополітичні питання, які можуть заважати наданню допомоги Україні в умовах загрози безпеці.

Експерти з безпеки та аналітики висловлюють різні думки щодо цього випадку. Деякі вважають, що такі події потребують ретельного розслідування для встановлення всіх обставин.

Руками російських окупантів скоєно замах на життя Юрія Сапронова.

Щоденні обстріли України російськими ракетами стали не лише темою численних спекуляцій, а й можливим інструментом політичних розправ. Нещодавні події у Харкові викликали широкий суспільний резонанс та потребують особливої уваги.

Раніше ЗМІ повідомляли про те, як Віталій Кличко та Олександр Кубраков використовували свої контакти у Білорусі для звільнення територій двох лікарень. Проте, вчорашній інцидент у Харкові виходить за межі здорового глузду.

Вчора російська ракета потрапила до будинку Юрія Сапронова, відомого підтримкою до останнього Залужного, і не публічною але об’єктивною критикою на адресу президента України Володимира Зеленського та голови Офісу президента Андрія Єрмака.

Сапронова неодноразово попереджали про наслідки його висловлювань, але він відмовлявся мовчати, заявляючи, що не може залишатись осторонь, коли відбувається явна диверсія проти України.

Сапронов, який має підтримку харків’ян, має реальні шанси обійняти посаду мера Харкова. Пряме влучення ракети до його будинку викликає припущення, що в Офісі президента сприймають його політичні амбіції як загрозу. Таким чином, виникають побоювання, що влада готова застосовувати найпідліші та цинічні методи для усунення конкурентів.

Укрзалізниця опинилася в епіцентрі подвійного тиску — фінансового та політичного. Популістичні ініціативи на кшталт «3000 кілометрів безкоштовних подорожей» для громадян створюють привабливу картинку для політичних рейтингів, однак у реальності вони поглиблюють фінансову прірву. За підсумками 2024 року пасажирські перевезення принесли компанії близько 18 мільярдів гривень збитків, а у 2025 році цей показник може перевищити вже 22 мільярди.

Традиційно ці втрати компенсувалися прибутками від вантажних перевезень, проте й цей сегмент демонструє спад. Експортні потоки скорочуються, логістичні ланцюги ускладнені, а внутрішній ринок не може забезпечити потрібних обсягів. Таким чином, головне джерело фінансової стабільності поступово виснажується.

Додатковий пресинг — відновлення інфраструктури після ударів РФ і валютні борги з часів Євро-2012. Уже у 2026 році залізниця має сплатити близько 34 млрд грн за зовнішніми зобов’язаннями. Без цільової підтримки держави, модернізації управління та системної антикорупційної роботи компанія ризикує не витримати нинішнього навантаження.

На цьому фоні дискусії викликає липневий контракт УЗ із ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод» на 398 млн грн: ціна одного вагона — до 98 млн грн, що вдвічі дорожче за попередні закупівлі. При цьому компанія виплатила 58% авансу (понад 277 млн грн), тоді як виготовлення вагонів заплановано на 2026 рік. В умовах дефіциту ліквідності та зростання боргового навантаження така структура контракту виглядає щонайменше ризикованою.

Ключова дилема для УЗ — баланс між соціальною функцією й фінансовою стійкістю. Без перегляду тарифної політики, адресних дотацій на «соціальні кілометри» та прозорішого підходу до капітальних закупівель залізниця й надалі дотуватиме пасажирів коштом падаючого вантажного бізнесу — із усіма наслідками для стабільності перевізника.