Фізособам обмежать перекази через NovaPay з 1 червня

Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ) підтвердило факт виникнення надзвичайної ситуації на Южно-Українській атомній електростанції (АЕС). Ця подія привернула значну увагу як в Україні, так і за її межами, викликавши дискусії серед експертів енергетичної галузі та представників відповідальних організацій.

«Минулого тижня група МАГАТЕ на Южно-Українській АЕС повідомила, що її блок № 2 було тимчасово зупинено після спрацьовування електричних захистів через проблему з трансформатором у відкритому розподільчому пристрої 330 кВ, розташованому за межами майданчика АЕС.

Унаслідок короткого замикання сталося пошкодження керамічного ізолятора, що спричинило витік мастила, яке загорілося через електричну дугу. Після відновлення електричного зв’язку реактор було перезапущено, і він почав подавати електроенергію в мережу приблизно за 17 годин, досягнувши повної потужності трохи більше, ніж за 24 години після зупинки», – йдеться у звіті міжнародної організації.

Нагадаємо, вже після спростування «Енергоатому» на АЕС змінили гендиректора.

Ключові елементи військового обліку:

“Ми ще не аналізували, цифри конкретні назвати не можу, але значна тенденція на збільшення самовільного залишення частини (СЗЧ) є”, – сказав Кравченко журналістам у вівторок у Києві, відповідаючи на запитання агентства “Інтерфакс-Україна” щодо тенденції щодо злочинів, пов’язаних із ухиленням від військової служби.

За його словами, йдеться і про СЗЧ, дезертирство та невиконання наказів.

Кравченко не конкретизував цифру щодо цих злочинів, однак додав, що та, яка зазначається у ЗМІ, трохи перевищує реальну. Уточнюючи, наскільки загалом ситуація є загрозливою, голова суду сказав: “Загрозливою”.

Відповідаючи на запитання про те, що може зробити держава, конкретні відомства та судова влада, щоб змінити ситуацію на краще, Кравченко зазначив, що це запитання краще адресувати не йому: “Мобілізація, загальний порядок мають бути, але подивіться, з яким негативом показують ТЦК, “бусифікацію” придумали…. Питання є до патріотичного виховання… необхідно також стимулювати військовослужбовців, тією ж заробітною платою”.

Відмова в застосуванні запобіжного заходу екс-садовцю Міноборони Олександру Лієву, якого підозрюють у схемах під час придбання боєприпасів для Збройних Сил України на півтора мільярда гривень, викликала хвилю обурення в громадськості. Адвокат Назар Кульчицький вказав, що суд ухвалив рішення про звільнення Лієва під особисте зобов’язання, відправивши його під цю умову у СІЗО. Проте, під час розгляду справи прокурор, з невідомих причин, не був присутній. Справу повернули в Національну поліцію, а НАБУ і САП не виявили достатніх доказів для продовження обвинувачення. Суддя Ярослав Шкодін висловив здивування відсутністю підстав для судового переслідування, наголошуючи на необхідності належного доказового матеріалу. Варто зазначити, що відсторонений від посади Лієв перебував під вартою заставою у 50 мільйонів гривень, проте через закінчення строку утримання під вартою, він опинився на волі. На жаль, за рішенням ВАКС, що повторно розглянув клопотання щодо запобіжного заходу, Лієв залишився без належного контролю, що викликає серйозне занепокоєння щодо подальшого розвитку ситуації.

Висновки до цієї статті виявляються досить загостреними. На фоні розслідувань щодо причетності екс-садовця Міноборони Олександра Лієва до схем з боєприпасами для Збройних Сил України стоїть серйозне питання ефективності судової системи. Відмова в застосуванні запобіжного заходу, необгрунтована відсутністю належних доказів і відсутністю прокурора на засіданні, створює серйозні сумніви у розумному рішенні. Бездіяльність у виявленні достатніх доказів з боку НАБУ і САП підштовхує до роздумів щодо їхньої ефективності та незалежності. Відмова у відновленні обвинувачення ставить під сумнів ефективність боротьби з корупцією та неспроможність судової системи відповідно реагувати на такі складні ситуації.

Бобровська звернула увагу на обережність у формулюваннях, які використовує НАТО щодо перспектив членства України. Вона вважає, що альянс уникає чітких заяв про запрошення України, натомість використовуючи більш розмиті дипломатичні вислови.

Виглядає, що цьогорічний саміт НАТО у Вашингтоні – це знову про слабкість альянсу перед викликами, заявила нардеп Соломія Бобровська. При цьому, вона додала, що Україні цей саміт, на жаль, не принесе ні перспектив, ні надій.

“Посилення ППО, зміна форматів координації допомоги, муки в пошуку словесних зворотів, щоб категорично не було слова “запрошення”, і попередження ще з минулого року, щоб ми не пушили членство в Штатах на саміті цьогоріч – ріал геополітік і неприємний душ для українців”, — відзначила політик у Фейсбуці.

При цьому вона підкреслила, що тут вся справа не в Україні, корупції, ПДЧ чи ще чомусь. За її словами, це не Україна не готова до членства, це Альянс не готовий і не здатний протистояти Росії.

“З одного боку, це зрозуміло, бо нікому не потрібен театр бойових дій далі за нашими межами, а з іншого – на фоні ефективного союзу, який будує РФ навколо себе, все ж виглядає, що Україну швидше готові уступити, аніж прийняти в пул західної парасольки. Цікаво виходить, Московія готова за нас гризтись до останнього, щоб здобути, Північноатлантичний Альянс дає нам періодично “пігулки від голови”, а в українців вихід лише один — війна за самих себе”, — заявила нардеп.

Відтак, каже Бобровська, поки вісь зла консолідується і струнким кроком йде до гегемонії у світі, НАТО пережовує формулювання про “незворотність” і “відкриті двері”, які вже доносилися до України щонайменше двічі.

При цьому вона відзначає, що рішення про посилення ППО України були прийняті ще раніше, до удару по Україні 8 липня, і вони були спрямовані на те, щоб Україна просто не поїхала з порожніми руками.