Фонд держмайна націоналізував 49% акцій Shell

Київська міська рада готується ухвалити рішення про передачу в оренду на десять років земельної ділянки площею 3,19 гектара у Солом’янському районі столиці. Йдеться про територію, розташовану безпосередньо навпроти аеропорту «Київ» у Жулянах, що надає цій землі стратегічного та комерційного значення. Орендарем ділянки планують визначити акціонерне товариство «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестфонд “Ківі”».

Згідно з відкритими даними, зазначений інвестфонд пов’язують із колишньою депутаткою Київради Ганною Коваленко, яка контролює його діяльність. Саме цей факт уже привернув увагу громадськості та експертів, адже йдеться про землю в одному з привабливих районів міста з високим потенціалом подальшої забудови або комерційного використання.

Особливу увагу привертає саме розташування ділянки — вона знаходиться безпосередньо біля головного терміналу аеропорту «Київ» і в’їзду до нього. Це одна з небагатьох великих вільних територій поблизу аеропорту, яка потенційно може бути забудована під торгово-офісний центр.

Формальною підставою для передачі землі вказано «набуття права власності на нерухоме майно», адже на ділянці вже розміщені кілька споруд спортивного призначення. Саме наявність цих будівель дозволяє інвестфонду претендувати на землю без конкурсу.

Кінцевою бенефіціаркою АТ «Ківі» є Ганна Коваленко — колишня депутатка Київради від «Європейської солідарності». У 2023 році вона склала мандат після того, як НАБУ оголосило їй підозру у недостовірному декларуванні. Слідство встановило, що вона не задекларувала доходи і майно на понад 60 мільйонів гривень, включно з цінними паперами, автомобілями та земельними ділянками.

Попри втрату мандата і перебування за кордоном, Коваленко зберегла вплив на низку активів у бізнес-орбіті Петра Порошенка. Через структури, пов’язані з АТ «Ківі», вона володіє часткою у страховій компанії «Країна», де контрольний пакет акцій належить п’ятому президенту України.

Ім’я Коваленко також неодноразово з’являлося у публічних скандалах. У 2023 році журналіст і телепродюсер Ігор Моляр заявляв, що структури, пов’язані зі страховою компанією «Країна», намагалися відібрати його квартиру, використовуючи сумнівні документи та тиск через приватні охоронні структури. Тоді він прямо пов’язував Коваленко з Ігорем Кононенком — одним із найближчих соратників Порошенка.

Окремо Коваленко пов’язують із бізнесами Кононенка у сфері спортивної та комерційної нерухомості. Вона є співвласницею компанії, що оперує тенісними спорудами та має КВЕДи на оренду і будівництво житлових та нежитлових об’єктів — саме ті, що дозволяють реалізовувати проєкти типу ТРЦ на місці нинішніх кортів.

На цьому тлі рішення про передачу понад трьох гектарів землі біля стратегічного об’єкта інфраструктури структурі, пов’язаній з людьми з орбіти Порошенка і Кононенка, виглядає не як випадковість, а як цілком свідомий перерозподіл міського ресурсу на користь старих політично-бізнесових груп.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Хоча базовий сценарій МВФ вказує на те, що війна впливатиме здебільшого на території з уже зниженою економічною активністю, відсутність чіткого завершення конфлікту продовжує стримувати зростання. Попри це, в Україні очікується підтримка помірного економічного зростання, хоча його темпи будуть меншими, ніж передбачалося раніше.

Оновлений прогноз МВФ зазначає, що затяжна війна сприятиме збереженню невизначеності та посиленню економічних викликів. Ці фактори включають нестачу робочої сили, зростаючі витрати на оборону, збільшення імпорту для відновлення інфраструктури, а також зміни в динаміці населення.

МВФ прогнозує, що у 2024 році реальне зростання ВВП України становитиме 3%. Проте це зростання може сповільнитися у третьому кварталі через дефіцит енергії, який оцінюється в 3-4 ГВт у зимові місяці. Інфляція продовжить зростати, досягнувши рівня 9% до кінця року, що буде пов’язано з підвищенням цін на енергоносії та зростанням витрат на робочу силу.

Попри енергетичну кризу та інші труднощі, зовнішнє фінансування допоможе збільшити міжнародні резерви України до 42,6 мільярдів доларів США. Це підтримає макроекономічну стабільність країни на тлі війни.

За прогнозами МВФ, у 2025 році інфляція в Україні знизиться до 7,5% через послаблення тиску витрат, а економічні показники дещо стабілізуються. Однак дефіцит поточного рахунку збільшиться до 27,1 мільярда доларів США, що складе 14,3% від ВВП через тривалі потреби в імпорті.

Попри це, очікується, що зовнішня фінансова підтримка дозволить збільшити резерви до 44,9 мільярда доларів США. Це вказує на те, що міжнародні партнери продовжуватимуть активно підтримувати Україну фінансово навіть на тлі затяжної війни.

Після закінчення активної фази війни економічне відновлення України буде уповільненим через глибокі “шрами” від тривалого конфлікту. Однак середньострокова перспектива є обнадійливою завдяки сильній програмі реформ та поступовій інтеграції України до Європейського Союзу.

МВФ також прогнозує, що в середньостроковій перспективі інвестиції та реконструкція, а також впевненість у майбутньому України як частини європейської спільноти сприятимуть відновленню продуктивності. Водночас сукупна втрата реального ВВП у період до 2027 року складе 2%, а до 2033 року — 2,7%, що свідчить про серйозні економічні наслідки війни.

Грудень 2025 року матиме особливе значення для православних вірян, адже цей місяць зібрав у собі ключові події новоюліанського календаря, який Православна церква України офіційно запровадила у 2023 році. Після переходу на оновлений стиль усі фіксовані дати свят змістилися на 13 днів уперед, тому церковний річний цикл поступово набув нового ритму, до якого віряни вже звикли.

Однією з центральних подій грудня стане завершення Різдвяного посту, що триватиме до святкової літургії на честь Різдва Христового. Святкування відбудеться раніше, ніж традиційно було за юліанським календарем, що підкреслює реформовану структуру церковного року. Різдво, яке віряни відзначать у першій половині місяця, збере громади на урочисті богослужіння, спільні молитви та родинні традиції, що здавна супроводжують це свято.

Грудень також насичений пам’ятними днями святих пророків, мучеників та подвижників. Серед них — пророк Наум, преподобний Савва Освячений, святитель Спиридон Триміфунтський, пророк Даниїл та три отроки, а також праведний Ілля Муромець, мощі якого спочивають у Києво-Печерській лаврі. Завершує місяць вшанування святителя Петра Могили, видатного богослова й митрополита XVII століття.

У день навечір’я Різдва, 24 грудня, традиційно завершується Різдвяний піст, який розпочався наприкінці листопада. Це період духовного очищення та підготовки до народження Ісуса Христа, що включає утримання від скоромної їжі та посилення молитви.

Водночас частина православних громад в Україні й надалі святкує церковні події за старим стилем. Вони продовжують дотримуватися юліанського календаря, згідно з яким усі дати зміщуються на 13 днів уперед. Таким чином, Різдво за старим стилем припаде на 7 січня 2026 року, а грудневі свята триватимуть у січневому циклі.

Грудень 2025 року стане першим зимовим місяцем, коли більшість православних українців відзначатимуть церковні події у форматі, закріпленому новим календарем.