Франція може поставити Україні винищувачі Rafale, поряд з Mirage

Директор Бюро економічної безпеки України Олександр Цивінський публічно окреслив основні тіньові практики, через які державний бюджет щороку втрачає колосальні фінансові ресурси. За його словами, мова йде не про поодинокі порушення, а про системні й добре організовані схеми, що десятиліттями вбудовувалися в економічні процеси та залишаються однією з найменш видимих, але найбільш руйнівних форм економічної злочинності.

Однією з найболючіших проблем залишається нелегальний ринок підакцизних товарів. Контрафактні алкогольні напої, тютюнові вироби та паливо не лише створюють ризики для здоров’я громадян, а й позбавляють державу значних податкових надходжень. За оцінками Бюро економічної безпеки, лише незаконний обіг підакцизної продукції щороку призводить до втрат бюджету в обсязі понад 50 мільярдів гривень. Ці кошти могли б бути спрямовані на оборону, соціальні програми та відновлення інфраструктури.

Найбільший обсяг недонадходжень, наголошує керівник Бюро, пов’язаний з ухиленням від сплати податків через виплату зарплат «у конвертах» та використання ФОП як інструменту оптимізації. Цей сегмент, за попередніми оцінками, становить до 250–300 мільярдів гривень на рік. «Дуже важко порахувати те, що не враховане. Але попередні підрахунки такі», — зазначив Цивінський.

Він підкреслив, що ці схеми не просто зменшують доходи держави — вони формують паралельну економіку, яка не підконтрольна державним інституціям. За задумом БЕБ, стратегічне завдання органу — спільно з іншими службами «витягти» ці сотні мільярдів із тіні та повернути їх у бюджет.

Цивінський також звернув увагу на різницю між публічними закупівлями, які вже перебувають у полі зору журналістів та правоохоронців, і прихованими податковими маніпуляціями. На його думку, суспільство часто бачить лише ті зловживання, які мають конкретну цифру та конкретний об’єкт — наприклад, завищену вартість будівництва дороги чи ремонту. Але значно менші шанси привернути увагу має «фантомна» частина — кошти, які не надійшли до бюджету взагалі.

«Ви ніколи не побачите того, що туди не надійшло. Це як фантом. А туди не надійшло в сотні разів більше, ніж те, на чому було зосереджено увагу суспільства», — підсумував очільник БЕБ, наголосивши, що саме ця латентна сфера є найскладнішою, але й найважливішою для роботи правоохоронців.

Експерти, продовжуючи аналізувати ситуацію, зауважують, що нестача матеріалів змушує Україну раціоналізувати використання боєприпасів. За даними американського Інституту вивчення війни (ISW), з початку цього року до 1 квітня агресорка Росія захопила приблизно 305 км² території України. У той же час з Москви лунають заяви про окупацію більшої частини країни. "ISW спостерігала лише візуальні докази, які дозволяють підтвердити, що російські сили захопили приблизно 305 квадратних кілометрів у період від 1 січня до 1 квітня 2024 року", – йдеться у звіті. Фахівці вказують, що міністр оборони РФ Сергій Шойгу заявив під час селекторної наради з російським військовим керівництвом, що від початку 2024 року їхні війська захопили 403 км² території України. Проте американські аналітики не підтверджують цю цифру. У ISW зауважують, що нестача матеріальних ресурсів змушує Україну раціоналізувати використання боєприпасів та спрямовувати їх на критичні ділянки фронту. Проте існує загроза російського прориву в інших, менш забезпечених секторах, і загальна нестабільність лінії фронту. "Обмеження матеріальних ресурсів України також дає російським силам гнучкість у тому, як вони ведуть наступальні операції, що може призвести до з’єднання та нелінійних можливостей для російських сил досягнути значних успіхів у майбутньому", – наголошують експерти ISW.

У результаті аналізу ситуації зі збройним конфліктом в Україні, виявлено, що агресивна діяльність Росії на території країни продовжується. Незважаючи на заяви московських чиновників про захоплення більшої частини українських земель, аналіз даних американського Інституту вивчення війни показує, що за період з початку року до 1 квітня було захоплено лише обмежену територію, а саме приблизно 305 квадратних кілометрів. Однак, важливо зауважити, що існує загроза подальшого прориву російських військових у менш захищених секторах, особливо при обмежених матеріальних ресурсах з боку України. Така нестабільність на лінії фронту потенційно створює ризик для майбутнього конфлікту, а також може сприяти досягненню Росією значних успіхів у регіоні. Тому важливо продовжувати сприяти міжнародним зусиллям для мирного врегулювання конфлікту та забезпечення безпеки в Україні.