Футболіст Володимир Бражко поділився зворушливими сімейними світлинами: кадри, що захоплюють серце

Брайан Кларк, відомий експерт Гудзонівського інституту з військово-морських операцій і радіоелектронної боротьби, розкриває стратегію руйнування Кримського мосту, яка потенційно може бути використана Україною. За словами Кларка, першим кроком буде атака на верхні конструкції мосту, зокрема на його настил, для чого потрібно використати від 20 до 40 ракет з корисним навантаженням понад 500 фунтів. Зазначається, що єдиними доступними для України ракетами, що відповідають цим вимогам, є британські Storm Shadow та французький SCALP, які дозволять вести атаку з достатньої відстані, щоб уникнути російської ППО. Однак проблема полягає в обмеженому числі літаків, які може використовувати Україна для одномоментної атаки, оскільки очікувані українські F-16 не сумісні з цим типом ракет. Кларк вказує, що хоча F-16 можливо оснастити іншими ракетами, це потребуватиме набагато ближчого підходу до цілі та збільшить ризик для літаків.

Далі експерт рекомендує атакувати основу мосту, використовуючи великі безпілотні надводні кораблі, які вріжуться в опори мосту. Проте наявні морські дрони України занадто малі для цієї місії. Зазначається, що, можливо, Україна могла б використати модифіковані баржі з дистанційним управлінням або невеликі контейнеровози для підриву фундаменту мосту. Про існування таких "великих дронів" у ЗСУ нічого не відомо, але Кларк визнає, що синхронізація шквалу дронів та координація їхнього впливу на міст буде неймовірно складною для України. Тому експерт вважає, що найефективнішим рішенням буде запустити одну величезну бомбу в опору мосту, хоча деталей щодо цього плану він не уточнив.

Джерело, що має зв'язок з Міністерством оборони України, підтверджує можливість знищення Кримського мосту, хоча дату цієї операції не уточнює. За повідомленням газети The Sun, українські чиновники планують підірвати міст до середини липня, але джерело цієї інформації залишається невідомим. Однак раніше видання Guardian наголошувало, що атака на міст може відбутися "в найближчі місяці".

У результаті проведеного аналізу можна зробити декілька важливих висновків щодо можливостей України з руйнування Кримського мосту. Перш за все, відомо, що в України існують потенційні засоби, які можуть бути використані для атаки на міст, такі як британські Storm Shadow і французький SCALP ракети. Однак існують певні обмеження, зокрема, в обмеженій кількості літаків для їхнього використання.

Другий важливий аспект полягає у використанні безпілотних апаратів для атаки на міст. Хоча Україна має певні можливості у цьому напрямку, проте її поточні морські дрони виявляються недостатньо ефективними для таких завдань.

Загалом, важливо зазначити, що плани України щодо руйнування Кримського мосту підтверджуються деякими джерелами, але деталі цих планів залишаються невідомими. Однак варто враховувати, що така операція потребуватиме великої координації та планування з боку України, а також може викликати значні реакції з боку Росії.

Українська сторона категорично відкидає будь-які пропозиції щодо гарантій безпеки, які не передбачають реальних механізмів захисту від можливої повторної агресії з боку Росії. Посол України в НАТО Альона Гетманчук наголосила, що після низки невдалих домовленостей українське суспільство ставиться до формальних або декларативних ініціатив надзвичайно обережно. Вона підкреслила, що нинішній підхід відрізняється від ситуації 2015 року, коли були підписані Мінські угоди: тоді сподівання на дотримання домовленостей були високими, проте фактичне виконання умов залишилося сумнівним.

Гетманчук зазначила, що ключовим завданням України є не просто отримати формальні гарантії, а забезпечити надійний механізм, який би дозволяв реагувати на будь-які прояви агресії й захищати національний суверенітет. Попередній досвід показав, що декларативні домовленості без конкретних інструментів контролю та реагування не забезпечують безпеки і можуть створювати хибне відчуття стабільності.

Гетманчук підкреслила, що українці не збираються приймати ще одну «безглузду» пропозицію, навіть якщо вона буде подана під виглядом привабливих гарантій. На її переконання, досвід війни зробив українське суспільство значно жорсткішим у питаннях безпеки та відповідальності партнерів.

На цьому тлі в Європі завершується розробка планів зі створення сил швидкого реагування, які могли б бути задіяні у разі порушення Росією умов припинення вогню. Передбачається залучення європейських підрозділів і техніки, розміщених як в Україні, так і за її межами, а також участь українських збройних сил.

Водночас обговорення того, за яких умов ці сили можуть бути задіяні, все ще тривають. Один із варіантів передбачає, що Україна реагуватиме першою у разі порушення домовленостей, після чого до дій можуть долучатися європейські підрозділи, а підтримка з боку США розглядатиметься як фінальний елемент стримування.

Очікувалося, що президент України Володимир Зеленський зможе підписати відповідну угоду під час зустрічі з Дональдом Трампом на Всесвітньому економічному форумі в Давосі. Однак після цього американські представники, за інформацією західних медіа, змінили підхід до переговорного процесу.

Нові вимоги Вашингтона фактично означають, що Київ може бути змушений погодитися на мирну угоду, яка допускає територіальні поступки на сході України паралельно з будь-якими домовленостями про безпеку. Саме ця позиція викликала занепокоєння серед європейських чиновників, які побоюються, що відмова від чітких гарантій може бути використана як інструмент тиску на Україну.

Водночас українські джерела наголошують, що не розглядають дії США як пряму спробу змусити Київ погодитися на передачу територій. У Києві це радше сприймають як прагнення прискорити переговори після перших прямих контактів між українськими та російськими представниками, які відбулися минулого тижня в Абу-Дабі.

Попри це, питання територіальних поступок залишається ключовою перешкодою для виходу з переговорного глухого кута. Станом на зараз жодна зі сторін не демонструє готовності змінити свою позицію з цього питання.