Ганна Різатдінова про материнство та виховання сина без підтримки колишнього чоловіка

Сфера військових закупівель в Україні стала об'єктом значних розмірів корупції, яка відбувається в межах Міністерства оборони. Звістки про розповсюдження корупційних схем у цій галузі викликають серйозне занепокоєння, особливо коли йдеться про неправомірне використання великих сум грошей, які мають бути призначені на забезпечення потреб Збройних Сил. Корупційна складова в закупівлях для Збройних Сил України може досягати 25-30%. Загальний оборот доходить майже до 50 мільярдів гривень, вказується у розслідуванні видання Kyiv Post.

Журналіст-розслідувач Юрій Ніколов, спілкуючись з колегами, зауважив, що щонайменше 10 мільярдів гривень (250 мільйонів доларів) було витрачено неправомірно або переплачено через завищені ціни. Згідно з розслідуванням, оптова ціна м'яса у плані закупівель Міноборони удвічі перевищувала ціни на ринках та в супермаркетах, а ціни на овочі піднімались на 20%.

Автори розслідування виокремлюють три аспекти, які створюють умови для корупції в Міноборони України:

• Добова норма харчування: Вона на сьогодні становить 109 гривень на одного військовослужбовця, проте немає контролю за тим, як саме ці кошти витрачаються.

• Відсутність контролю: Реальні потреби військових підрозділів відомі тільки працівникам відділу постачання компанії-постачальника, а контролюючі органи не мають доступу до відповідних списків.

• Обмежений доступ до інформації: Журналістів та інших сторонніх осіб не допускають до військових частин, що ускладнює здійснення контролю з боку громадськості.

Ці проблеми у сфері військових закупівель потребують негайного уваги та вирішення для забезпечення ефективного та чесного використання коштів, виділених на потреби Збройних Сил України.

Джерела видання розповіли про те, що "відкат" на один кілограм продуктів може сягати до 5 гривень, а обсяги споживання продуктів у Збройних Силах України вимірюються сотнями тонн щодня. Відсутність чітко визначених вимог стає причиною занепокоєння серед ритейлерів і зводить на ніс тендери. Представник однієї з великих мереж супермаркетів зазначив, що багато запитань виникає через незрозумілість того, що, кому і куди поставляється. Він підкреслив, що поки система не стане прозорішою, ризик корупції залишатиметься. Видання вказує на три ключові аспекти, які створюють умови для корупційних схем у сфері військових закупівель:

• Добова норма харчування: Зараз ця норма становить 109 гривень на одного військовослужбовця, але немає чіткого контролю за тим, як саме ці кошти витрачаються.

• Відсутність контролю: Реальні потреби військових підрозділів відомі лише працівникам відділу постачання компаній-постачальників, що ускладнює контроль за витратами.

• Обмежений доступ до інформації: Забороняється доступ журналістів та інших сторонніх осіб до військових частин, що ускладнює здійснення контролю з боку громадськості.

Такі проблеми потребують негайного вирішення для забезпечення ефективного та чесного використання виділених коштів для потреб Збройних Сил України.

У результаті аналізу статті стає очевидним, що сфера військових закупівель в Україні стикається з серйозними проблемами, пов'язаними з корупцією. Недостатня прозорість та контроль над процесом закупівель створюють умови для виникнення корупційних схем, що може призвести до неправомірного витрачання значних коштів, які мають бути призначені на потреби Збройних Сил. Важливою проблемою є також обмежений доступ до інформації та відсутність чітко визначених вимог, що сприяє розповсюдженню корупційних практик у цій сфері. Для ефективного вирішення цих проблем необхідно вжити заходів, спрямованих на покращення прозорості та контролю у сфері військових закупівель, що забезпечить ефективне використання виділених коштів та збереження безпеки країни.

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Колесникова зазначила, що чергове підвищення тарифів для промисловців є “латанням дірок” за рахунок підприємств, які найбільше постраждали. Вона підкреслила, що керівництво “Укрзалізниці” має надати економічне обґрунтування для зміни тарифів, особливо з огляду на концепцію “зближення класів” вантажів, яка, за її словами, є непрактичною.

“Що таке зближення класів? Один використав логістику на 10%, а інший на 110%, а платити ми мусимо однаково? Це абсолютно не економічно обґрунтовано. Тому ми залишаємося на позиції, що “Укрзалізниця” повинна перерахувати тарифи, оскільки вони завищені для промисловості”, — зазначила Колесникова.

Колесникова також вказала на необхідність ефективного управління ресурсами та проведення реформ у “Укрзалізниці”, щоб забезпечити прозорість діяльності компанії і ліквідувати корупцію. За її словами, відсутність реформ і необґрунтовані витрати, які має компанія, свідчать про погане управління.

“Якби вони здійснювали необхідні реформи, не було б дивних закупівель і необґрунтованих витрат. Зараз виглядає так, що ефективність їхньої роботи забезпечується виключно за рахунок підвищення тарифів для тих, хто і так платить більше, ніж це обґрунтовано”, — зазначила вона.

“Укрзалізниця” демонструє рекордні обсяги перевезень, за перше півріччя 2024 року компанія звітує про прибуток у розмірі 3,1 млрд грн. Однак, згідно з прогнозами, до кінця року може бути зафіксований збиток у розмірі 2,7 млрд грн. Керівництво компанії поки що не пояснило причини можливого збитку, але вже ініціювало нове підвищення тарифів на вантажні перевезення.

Європейська бізнес асоціація закликала “Укрзалізницю” зосередитися на пошуку внутрішніх резервів та скороченні операційних витрат, а не перекладати свої фінансові проблеми на бізнес.

Телеведуча Олена-Христина Лебідь та блогерка Аліна Ліпницька стали героями обговорень у соціальних мережах після публікації відео, на якому вони разом танцюють. Відеоролик привернув увагу не лише завдяки яскравим та відвертим образам жінок — Лебідь з'явилася у короткій спідниці та майці, а Ліпницька — у мінішортах і топі. Однак те, що стало головною темою обговорень серед користувачів, це не танець, а зовнішній вигляд обох учасниць.

Вигляд жінок у відео став об'єктом численних коментарів, де користувачі акцентували увагу на їхній екстремальній худобі. Дехто з підписників навіть припустив, що вага Олени-Христини Лебідь не перевищує 40 кілограмів, а Аліна Ліпницька виглядає ще стрункішою. Ситуацію ще більше загострили самі авторки відео, коли в підписі до ролика зазначили цифри, що викликали шок: нібито вага Лебідь складає 31 кілограм при зрості 175 см, а Ліпницька важить всього 23 кілограми.

У соцмережах користувачі закликали ведучу та блогерку не пропагувати анорексію, адже їхні відео дивляться підлітки. «Лікуйтесь… до психіатра пора», — пишуть одні. «Боже, війна йде, люди гинуть, а ці дві анорексички випендрюються», — додають інші.

Олена-Христина Лебідь раніше розповідала, що не обмежує себе у харчуванні, окрім м’яса, і пов’язувала свою стрункість із «дуже активним метаболізмом», посилаючись на темперамент. Наукового підтвердження такої теорії немає.

Натомість Аліна Ліпницька в інтерв’ю зізнавалася, що колись мріяла «бути скелетом» і свідомо худнула. Це зізнання викликало нову хвилю критики та занепокоєння серед підписників.

Колишній нападник київського «Динамо» Артем Мілевський став учасником бійки з ексгравцем збірної України Сергієм Рибалкою під час поєдинку української футбольної медіаліги. Цей інцидент стався в рамках матчу між командами IGNIS, за яку виступає 41-річний Мілевський, та RUH Media Team, де 35-річний Рибалка займає посаду головного тренера.

Зустріч мала відбутися в мирній атмосфері, однак ситуація вийшла з-під контролю. Причини конфлікту між футболістами на даний момент залишаються невідомими. Відео з моментом бійки швидко стало вірусним у мережі, на якому видно, як після короткої словесної перепалки, що спалахнула між гравцями, Мілевський і Рибалка почали обмінюватися ударами кулаками.

Згодом у Instagram медіаліги UA Steel з’явилося фото, на якому Мілевський і Рибалка потискають один одному руки. Організатори коротко прокоментували інцидент: «Тема закрита».

Сергій Рибалка — вихованець харківського «Арсеналу», де вже у 18 років став найкращим бомбардиром клубу, забивши 20 голів у 48 матчах. У 2008 році він перейшов до «Динамо», спершу граючи за другу команду, а згодом закріпився в основному складі. У його кар’єрі також були виступи в чеському «Словані» та київському клубі до 2017 року.

На міжнародному рівні Рибалка пройшов усі юнацькі та молодіжні збірні України. Його найяскравішим досягненням стало «золото» чемпіонату Європи U-19 у 2009 році, де він забив вирішальний гол проти Швейцарії. У 2015 році Рибалка дебютував за національну команду України у товариському матчі проти Латвії.