Газовані напої та шампанське: основна небезпека для здоров’я від алкоголю

У січні цього року правоохоронні органи здійснили успішну операцію і затримали всіх учасників відомого наркосиндикату "Двадцятівські", що відомий своєю діяльністю у місті Кривий Ріг ще з минулого століття. Ця група, відома своїми міцними зв'язками із злочинним світом, протягом років перебувала поза полем зору правоохоронців, але завдяки наполегливій роботі спеціальних підрозділів їхні плани були спритно розкриті. Тепер наркоторговці, які були ключовими фігурами у цій злочинній організації, стоять перед правосуддям, а їхні мережі і схеми контрабанди наркотиків розкриті та ліквідовані. Це значний крок у боротьбі з незаконним обігом наркотиків і забезпеченні безпеки для мешканців нашого міста.

Про те, як будувалась робота синдикату, якою була ієрархія і як вдалося затримати всіх, включаючи організаторів, в інтерв’ю розповів начальник Департаменту стратегічних розслідувань Андрій Рубель.

Під час підготовки матеріалу використовувалися коментарі Андрія Рубеля, а також оперативна інформація ДСР та Національної поліції України.

“Двадцатівські” – криворізький синдикат наркоторговців, який діяв у місті із дев’яностих років. Його назвали на честь однойменного кварталу у Кривому Розі. “Двадцатівські” починали як банда рекетирів. Коли вони набули великого впливу, то стали “продавати” свою ліцензію на рекет іншим, не таким великим бандам. Ті, у свою чергу, віддавали частину “данини” від рекету самим “двадцятівським” за ліцензію та силову допомогу.

Паралельно з цим банда почала займатися виробництвом та розповсюдженням наркотиків. Незабаром банда перетворилася на справжній синдикат із власною ієрархією.

Фото з місця затримання (фото: Національна поліція України)

“Вони досить системно підійшли до побудови роботи, щоб їх не могли викрити. Кривий ріг поділено на райони, ці райони поділені на квартали. У кожному кварталі, у кожному районі у них були свої представники, які збували наркотики. Був навіть “силовий блок” – люди, які приїжджали, якщо виникали “проблеми”. Процес “виховання” своїх вони між собою називали “рибалкою”, – зазначає Рубель.

Загалом робота виглядала наступним чином – спочатку нарковмісні препарати банда отримувала незаконним шляхом, у тому числі й закордоном. Наприклад, у Сербії у “двадцатівських” була своя людина, яку вони називали “Аптекар”. До “Аптекаря” їздили кур’єри і забирали у нього таблетки, переважно псевдоефедрин. Вони ховали пігулки в днища автомобілів і в’їжджали в Україну через митні пункти, де немає сканерів.

Нарколабораторія (фото: скріншот оперативної зйомки)

У Кривому Розі таблетки розподілялися “кухнями”, де працювали “кухарі”. Шляхом різних маніпуляцій “кухарі” виготовляли із псевдоефедрину метамфетамін. Адреса “кухні” щоразу була різною і ніколи не повторювалася.

“Якби ми з вами були в цій групі, я б не знав, чим ви займаєтеся, а ви не знали б, що роблю я. У кожного була своя роль, у одного – заїхати на пошту, у другого – забрати соломинки (соломинки для напоїв, у них розфасовували наркотики – ред.), у третього – взяти сумку. І третій навіть не знає, що він забирає. Четвертий має принести сумку до квартири, де буде розфасовка, і вийти. П’ятий приходить і фасує, шостий забирає та віддає”, – зазначає начальник ДСР.

Відео із затримання (фото: скріншот оперативної зйомки)

Клієнти “двадцятівських” знали, що для видобутку наркотиків достатньо зателефонувати до “телефонного магазину”. “Оператор” вже знав, де знаходиться клієнт і відправляв його до “бариги”, який весь день чергував на тій самій ділянці. Коли у “бариги” закінчувалися наркотики, до нього приїжджав “дозаряджаючий” – він забирав гроші і давав метамфетамін. Загалом у Кривому Розі діяло близько 25 “телефонних магазинів”. “Двадцатівські” намагалися бути клієнтоорієнтованими – у їхньому синдикаті діяла система знижок та бонусів для “оптовиків” та постійних клієнтів.

Упродовж року правоохоронці документували роботу “двадцятівських” – за цей час у слідчих набралося 880 томів обвинувальних актів. За деякий час до затримання у Кривий Ріг привезли 1200 поліцейських та оперативників.

Щоб не викликати підозри, їх завозили блоками – всього шість блоків по 200 чоловік. У кожному блоці про повний перебіг операцій знали від 1 до 3 осіб. Затримати вирішили спочатку найвищі ланки банди – безпосереднього керівника, його праву руку та лідерів злочинних організацій, які збували наркотики. Також затримали ватажків силового блоку банди.

“Ну, це сильні хлопці, багаті люди. Вони легалізували отримані від наркобізнесу гроші, купували багато в Дніпропетровській області та Кривому Розі – вони мали нерухомість, авто, ресторани, магазини за кордоном”, – додав Рубель.

Загалом затримали 38 осіб – усіх членів банди. Організаторам синдикату загрожує до 12 років позбавлення волі.

Нагадаємо, детективи Бюро економічної безпеки України у Волинській області викрили групу осіб, які налагодили реалізацію контрабандних товарів . Один із фігурантів затриманий.

Українська "принцеса": як депутат із Закарпаття став "королем" тендерів

У 2015 році, коли Микола Греченюк обіймав посаду депутата сільської ради від Партії регіонів, його родичі та близькі отримали щонайменше чотири земельні ділянки в Підвиноградові. Цим вони скористалися, реалізуючи своє право на безкоштовне отримання землі, яке гарантується кожному українцю Конституцією. За рішенням сільської ради земельні ділянки отримали Беатриса Миколаївна Греченюк (дочка), Михайло Васильович Греченюк (брат), Михайло Михайлович Крайнер (за даними ЗМІ, водій Греченюка), та Маріанна Олександрівна Крайнер (дружина водія Греченюка). Судові процеси з приводу виділення цих земельних ділянок тривали до 2021 року, але зазначені особи відстояли своє право на землю. Сам Микола Греченюк володіє у Підвиноградові чотирма земельними ділянками та будинком. Його дочка, Беатриса, має загалом три ділянки та власний маєток. Крім того, крім того, що Микола Греченюк є власником ФОПу, він є засновником ТОВ "Лігаспецбуд", якому також пощастило із тендерами. За даними "Прозоро", ця фірма приймала участь щонайменше в 124 конкурсах і загалом виграла підрядів на суму близько 370 мільйонів гривень. Хоча ці суми не є надто великими порівняно з іншими учасниками тендерних закупівель, це не заважає Беатрисі Греченюк жити розкішним життям зараз. Вона активно демонструє свою розкіш на своїй сторінці в Instagram, не відстаючи від своїх подруг, серед яких сестра опального розкрадача армії Романа Гринкевича – Ольга, та колишня дружина народного депутата від "Слуги народу" Миколи Тищенка Алла Барановська. Чоловіком Беатриси є також відома особистість. Андрій Петьовка – син народного депутата Василя Петьовки, який є двоюрідним братом іншого нардепа Івана Балоги. Навіть з відомою ненавистю між родинами Петьовки і Балоги, обидві родини продовжують активно управляти своїм рідним краєм. У 2008 році Мукачівська міська рада передала в оренду компанії дружини Петьовки найвідоміший замок Закарпаття "Паланок". Ймовірно, що Беатриса Греченюк також має у ньому свої власні приміщення, як "справжня принцеса". На своїй сторінці в Instagram донька Греченюка також заявляє, що вона дизайнер інтер'єрів. Вона навіть демонструє свій дім підписникам, де каже, що сама зробила дизайн. Ще одним бізнесом Беатриси є ресторан "Darlin’ restobar" в Мукачевому, де в меню представлені розкішні страви, такі як філе міньйон з фуа-гра та дорогі вина.

У 2015 році чоловік Беатриси, Андрій Петьовка, відомий своїм автобізнесом та нещодавньою невдалою спробою політичного руху від партії "Рідне Закарпаття", знову опинився у центрі уваги. У червні 2022 року, у період загострення війни Росії проти України, батько Беатриси, нардеп Василь Петьовка, намагався отримати перепустку на виїзд за кордон для свого сина протягом трьох місяців. Прохання було підкріплене заявою, що Андрій є волонтером від Благодійного фонду "Наша паляниця". До списку осіб, для яких нардеп просив дозвіл, входив і Микола Греченюк, ймовірно, сват Василя Петьовки. Національне агентство з питань запобігання корупції розробило адмінпротокол у зв'язку з цим, але після того, як було запевнено, що син та сват повернулися в Україну після волонтерської діяльності, претензій до них більше не висувалося.

У липні 2022 року, коли діяли вищезгадані перепустки, Беатриса Греченюк народила дочку, що може призвести до припущень, що запит на виїзд за кордон не був пов'язаний з волонтерством, а скоріше із покупкою подарунків на родинне свято. Але, за даними з Instagram, в вересні 2023 року Беатриса разом з дочкою, можливо, і з чоловіком, відпочивала в Італії. Їхній відпочинок не був просто у готелі, а в справжньому палаці. Вихідці з Закарпаття завжди мали слабкість до розкошів, позолоти та інших подібних розшуканих речей. Але те, що можна побачити на сторінках соціальних мереж дочки колишнього сільського депутата та дружини сина нардепа, може вразити навіть найбільш відомих світських левиць світу. Це викликає питання, чи не є ці розкішні екстравагантності наслідком контрабанди, яка через Закарпатську область завозиться тоннами, адже саме Закарпаття лідирує серед областей України за поставками недекларованих товарів.

Згідно з викладеним у статті, можна зробити кілька важливих висновків. По-перше, розкрито низку складних зв'язків між впливовими особами на Закарпатті та їхнім впливом на рішення місцевих органів влади. Наприклад, виявлено, що нардеп Василь Петьовка мав змогу отримати дозвіл на виїзд за кордон для свого сина завдяки впливу на керівництво Закарпатської обласної військової адміністрації.

По-друге, стаття викликає питання щодо походження розкішних речей та подорожей, які демонструє дочка колишнього сільського депутата та дружина сина нардепа в соціальних мережах. Це може вказувати на можливу причетність до контрабанди, особливо враховуючи статус Закарпатської області як лідера з поставок незадекларованих товарів.

Крім того, стаття свідчить про те, що впливові особи на Закарпатті часто використовують свій статус та зв'язки для досягнення своїх особистих цілей, включаючи отримання вигідних державних контрактів та інших переваг.

У цілому, стаття розкриває складну мережу впливу та корупції на місцевому рівні на Закарпатті, що потребує уваги та подальшого розслідування з боку відповідних органів влади.

Нещодавно суд прийняв рішення, яке викликало значний резонанс серед громадськості. Активи сім’ї колишнього керівника Запорізького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Геннадія Яременка були визнані необґрунтованими. Загальна сума цих активів перевищує 3,8 мільйона гривень. Мова йде про житловий будинок із земельною ділянкою, два автомобілі, які зареєстровані на дружину Яременка, а також значну суму готівки — 20 тисяч доларів США, яку подружжя отримало для спільного користування.

Під час судового процесу було з’ясовано, що походження цих активів не було підтверджено законними доходами. Суд дійшов висновку, що надані доказі не переконують у правомірності здобуття цих засобів, що стало підставою для визнання їх необґрунтованими. У цьому контексті рішення має важливе значення для боротьби з корупцією та намаганням сприяти прозорості у державних установах.

За результатами розгляду справи суд ухвалив рішення про стягнення на користь держави житлового будинку разом із земельною ділянкою. Крім того, постановлено стягнути вартість одного з автомобілів, яка оцінена у 786 тисяч гривень.

Позов у цій справі було подано на підставі матеріалів, зібраних Національним агентством з питань запобігання корупції та Державним бюро розслідувань. У межах перевірки аналізувалися доходи родини та їх відповідність набутим активам.

Судове рішення ухвалене в порядку цивільної конфіскації, яка передбачає можливість вилучення майна, законність походження якого посадовець або члени його родини не змогли обґрунтувати.