Гендиректор YASNO розповів, хто ризикує залишитися без світла

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

«Настануть холодні дні і темрява, і з цим може відбутися зміна у ставленні українців до війни», – пише WP.

Про те саме сказав газеті високопоставлений український чиновник.

«Цієї зими ми можемо потрапити в глибокі-глибокі неприємності», – вважає чиновник.

На його думку, цієї зими люди можуть стати «виснаженими, пригніченими і злими». Зрештою, це може вплинути на моральний дух суспільства.

«Мій найбільший страх полягає в тому, що, коли люди пройдуть через таку зиму, не залишиться жодного способу знайти консенсус серед населення», – сказав він.

WP зазначає, що, незважаючи на всі заходи, яких вживає Україна і партнери, основна частина виробництва енергії України цієї зими, як і раніше, буде зосереджена на великих електростанціях, що дає змогу Росії завдати максимальної шкоди ракетними ударами, як це вже було минулого місяця.

Велика Палата Верховного суду України ухвалила остаточне рішення у резонансній справі за апеляційною скаргою народного депутата та колишнього президента Петра Порошенка до чинного глави держави Володимира Зеленського. Скаргу було залишено без задоволення.

З кінця минулого року Порошенко намагався скасувати Указ президента від 23 січня 2023 року №27 «Про деякі питання щодо перетину державного кордону України в умовах воєнного стану». Цим документом було введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони, згідно з яким Кабмін мав внести зміни до правил перетинання державного кордону для державних службовців, нардепів, суддів та прокурорів, дозволяючи виїзд лише у службові відрядження.

Порошенко вважає, що указ порушив його конституційне право на вільний виїзд з території України. Проте 1 грудня 2023 року прикордонники не пропустили його у відрядження до Польщі та США для участі в Саміті Міжнародного демократичного союзу. Речник Державної прикордонної служби України (ДПСУ) Андрій Демченко повідомив, що заборона на виїзд була пов’язана з тим, що Верховна Рада скасувала відрядження нардепа.

У своєму позові Порошенко зазначив, що прикордонники керувалися новими змінами, які набрали чинності після видання спірного указу президента.

Верховний суд спочатку повернув позов Порошенка, оскільки він пропустив термін, відведений для оскарження указу Зеленського. Згідно з законом, термін для оскарження становить шість місяців з моменту ухвалення документа, що вичерпався 25 липня 2023 року.

Не погодившись з цим рішенням, Порошенко оскаржив його у Великій палаті Верховного суду. Однак суд дійшов висновку, що указ від 23 січня 2023 року є актом індивідуальної дії, що не зачіпає прав позивача.

«Доводи позивача про те, що хоча указ не прийнятий безпосередньо щодо Петра Порошенка, проте він стосується його прав, свобод, а також встановлених законом гарантій діяльності народних депутатів України, є необґрунтованими», – йдеться у постанові суду.

Суд також підкреслив, що інцидент із забороною виїзду Порошенку в грудні 2023 року не є предметом цього спору. Постанова Великої палати набрала чинності 3 жовтня і оскарженню не підлягає.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Зловмисник привернув увагу російських спецслужб своїми проросійськими дописами та коментарями в соціальних мережах. Саме це стало приводом для його вербування. Після отримання інструкцій від ФСБ він розпочав збір інформації про українські військові позиції.

Для виконання завдань агент використовував власний автомобіль, об’їжджаючи місто та околиці. Він приховано фотографував стратегічні об’єкти та намагався випитувати інформацію у своїх колег і знайомих, подаючи це як звичайні розмови.

Кіберфахівці СБУ оперативно встановили особу інформатора, задокументували його злочинну діяльність та затримали вдома. Під час обшуків у нього вилучили мобільний телефон із встановленим Telegram-каналом, через який він передавав зібрані дані безпосередньо російським кураторам.

Завдяки своєчасним діям СБУ вдалося забезпечити безпеку об’єктів, які могли стати цілями ворожих ударів.

Зловмиснику оголосили підозру за ч. 3 ст. 114-2 Кримінального кодексу України — несанкціоноване поширення інформації про переміщення, рух або розташування Збройних сил України. Наразі він перебуває під вартою. За такі дії йому загрожує до 12 років позбавлення волі.

Цей випадок — черговий доказ того, як російські спецслужби намагаються використовувати місцевих мешканців для підривної діяльності. СБУ наголошує на необхідності залишатися пильними та негайно повідомляти про підозрілих осіб.