Генерал Сирський організовує маневри бригади ‘АЗОВ’ біля Часового Яру

Наші інформатори в Оперативному Підрозділі повідомили, що Генеральний Штаб армії наполягає на впровадженні електронних повісток, а питання цього планування планують розглянути в липні, коли стануть очевидними результати мобілізаційних заходів.

Українці вносять зміни у свої військові дані через застосунок “Резерв+”. З’ясовано, чи планується використовувати його для розсилання повісток та направлень на ВЛК.

Член комітету Верховної Ради з нацбезпеки, оборони та розвідки, народний депутат Федір Веніславський, поділився інформацією про можливе використання електронних повісток та направлень на ВЛК у контексті посилення мобілізації в Україні.

Веніславський підкреслив, що не планується впроваджувати електронні повістки через застосунок “Резерв+”. Він пояснив це рішенням, прийнятим під час обговорення законопроєкту про мобілізацію. Ідея електронних повісток не знайшла підтримки серед учасників дискусії, тому вона не буде реалізована.

Щодо направлень на медичну комісію, Веніславський уточнив, що закон про мобілізацію не передбачає можливості використовувати електронні засоби комунікації для цієї цілі. Таким чином, через застосунок “Резерв+” не будуть надсилатися направлення на ВЛК згідно з чинним законодавством.

Згідно з розгорнутим аналізом, оприлюдненим на порталі bihus.info, виникли вагомі підозри стосовно взаємозв'язків між незаконними заправними станціями та родинами високопосадовців, специфічно — сім'ями близьких до керівництва Національної поліції, на чолі з самим главою Іваном Вигівським.

На сестру очільника Національної поліції Івана Вигівського оформлена частка в компанії ТОВ «Югнефтепродукт», що займається гуртовою торгівлею пальним. Упродовж 2022-2023 років фірма торгувала щонайменше з двома фігурантами кримінальних проваджень, слідство у яких вела поліція під керівництвом Вигівського.

На початку 2023р. ГСУ Нацполу взялося за справу про ціле злочинне угрупування, яке на думку слідства влаштувало нелегальні імпорт і торгівлю пальним.

Так, за версією слідства в портах Ізмаїла (Одеська обл.) пальне повз митницю – а отже повз контроль і податки – просто переливали в бензовози, які далі розвозили його по країні і пальне продавали за готівку, тобто повз контроль і податки.

Одну з ключових ролей у цій історії слідство відводило ТОВ «Континенталь Трейд» та її спорідненому ТД «Український термінал». Вони нібито і самі займалися тіньовою торгівлею пальним, і допомагали ухилятися від податків іншим.

Водночас того року, коли слідчі Вигівського розслідували діяльність «Континенталь» – ця компанія стала одним із найбільших постачальників «Югнефтепродукту», тобто сестри Вигівського.

Окрім гуртового трейдера сестра Вигівського розвиває роздрібний напрям. У 2020-у вона з партнерами викупила на під’їзді до Миколаєва два гектара землі, на якій запустили АЗС під брендом «KIV OIL».

Коли журналісти навідалися на цю заправку наприкінці квітня – там торгували пальним без ліцензії, без чеків і з оплатою готівкою або на карту чоловіка, який продає каву в сусідній кав’ярні.

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Усі ці кошти, за його словами, були зібрані на допомогу українській армії, проте нині вони стали підґрунтям для численних запитань щодо прозорості таких зборів.

За даними ТГ-каналу Політика Страни, з одного з криптогаманців Стерненка було виведено більше мільйона USDT (Tether) — криптовалюти, яка за курсом наближається до долара США. Крім того, ще понад 350 тисяч USDT було переведено на його рахунок на криптобіржі Binance. Ці суми суттєво перевищують звичайні пожертви на допомогу армії, піднімаючи питання про реальне використання цих коштів.

Не менш цікавою є й інша сторона справи. За даними реєстрів, у 2023 році Стерненко разом із співмешканкою Наталією Усатенко придбали два автомобілі Volkswagen Tiguan. Один із них, на ім’я самого Стерненка, був куплений за 950 тисяч гривень, тоді як інший — на ім’я Усатенко — за 70 тисяч гривень, що значно нижче за ринкову вартість. Обидва автомобілі, за повідомленнями джерел, використовуються родиною особисто.

Ще одним важливим моментом є купівля земельної ділянки батьком Стерненка В’ячеславом, який у липні 2024 року придбав майже 4,5 га землі в Білгород-Дністровському районі Одеської області. Ці покупки на фоні війни викликають ще більше запитань до Стерненка і його близьких.

Окрім цього, Стерненко є фігурантом кількох кримінальних справ, включаючи звинувачення у викраденні людини та вбивстві. За даними правоохоронних органів, він також перебував на обліку в Одеському управлінні поліції через причетність до збуту наркотиків у 2017 році. Ці факти лише додають ще більше негативного забарвлення до його публічного іміджу.

Історія з купівлею автомобілів заступником начальника управління патрульної поліції Донецької області Русланом Скрипником привернула увагу громадськості як показовий приклад розбіжностей між офіційно задекларованими доходами та реальними витратами. Матеріал, що з’явився у відкритому доступі, акцентує на тому, що протягом двох років — із грудня 2023-го до грудня 2025-го — посадовець став власником одразу шести транспортних засобів, а динаміка цих придбань викликає запитання навіть без складних фінансових розрахунків.

У переліку автомобілів фігурують два електромобілі Nissan Leaf, три Hyundai Ioniq різних років випуску, а також MG 4. Формально частина машин не затримувалася у власності надовго й згодом була продана, однак саме процес постійного оновлення автопарку став предметом публічної дискусії. Увагу привертає не лише кількість угод, а й їхня регулярність, що створює враження системного підходу до купівлі та перепродажу.

Сам Скрипник, за наведеними словами, пояснює джерело коштів “особистими заощадженнями”. Формально у деклараціях фігурують валютні накопичення — 67 тисяч доларів. Однак автори матеріалу звертають увагу на те, що механіка їх накопичення виглядає нетипово: у низці років обсяг відкладених коштів майже дорівнював річному доходу, попри відсутність власного житла та статус одинокого батька. Окремо згадується 2018 рік, коли валютні заощадження, за наведеними даними, зросли на суму, яка перевищувала задекларований річний дохід сім’ї. Це створює враження, що витрати на повсякденне життя або не відображені у фінансовій картині, або покривалися іншими, не вказаними джерелами.

Подібна логічна “дірка”, як стверджується, повторюється і в 2023 році: придбання двох Hyundai Ioniq на загальну суму 780 тисяч гривень відбулося при задекларованому річному доході 670 тисяч. Теоретично різницю можна було б закрити за рахунок заощаджень, але в матеріалі наголошується на іншому нюансі: валютні активи не зменшилися, а заощадження сина, навпаки, зросли. Автори роблять висновок, що за такої конфігурації гроші виглядають одночасно і витраченими, і збереженими.

У 2025 році, за наведеними даними, картина стає ще контрастнішою. Повідомляється про купівлю Hyundai Ioniq 5 2021 року за 512 тисяч гривень у серпні та MG 4 2023 року майже за мільйон гривень у грудні. Паралельно вказується на задекларований продаж нерухомості на 600 тисяч гривень, але навіть з урахуванням цього епізоду загальна фінансова мозаїка, як стверджують автори, залишається непослідовною.

У подібних історіях ключовим є не сам факт купівлі автомобілів чи наявності заощаджень — це не порушення. Питання виникають тоді, коли витрати системно перевищують доходи, заощадження не скорочуються, а цифри в різних деклараційних формах не складаються в одну картину. У випадку Руслана Скрипника, як випливає з оприлюдненого аналізу, мова йде про повторювану модель невідповідностей, яка потребує не загальних пояснень, а предметної перевірки — з верифікацією джерел коштів, руху активів і коректності декларування.