Генштаб пропонував засекретити дані про СЗЧ, але восени ситуація різко загострилась

Напередодні знову виникла бурхлива ситуація, що стала викликом для правоохоронних органів та всього міста Очаків. Розгортається скандальне розслідування, що стосується самого міського голови, Сергія Бичкова, якого підозрюють у незаконному збагаченні. Цей випадок викликав хвилю обурення серед місцевих мешканців та викликав неабияке хвилювання у громадськості.

Намір провести ретельне розслідування зазнав підтримки від широких верств населення. Громадськість сподівається на справедливість та об'єктивність у вирішенні цієї справи. Кожен вважає за важливе встановити правду та накласти відповідальність на тих, хто порушує закон та використовує своє службове становище для особистої користі.

Місцева влада, у свою чергу, обіцяє повну співпрацю з правоохоронними органами та надає всю необхідну інформацію для розслідування. Наголошується на недопустимості будь-яких проявів корупції та незаконності в органах влади, адже це підриває довіру громадян до державних інституцій та загрожує стабільності суспільства.

У цей непростий час ми закликаємо до об'єднання та розуміння. Тільки спільними зусиллями ми зможемо подолати корупцію та забезпечити справедливість для всіх громадян. Наше місто має перспективу стати прикладом прозорої та чесної влади, але для цього потрібно виявити мужність та рішучість у протистоянні будь-яким проявам порушень закону.

Про це повідомила речниця обласного управління поліції Миколаївської області Марина Калина.

“Стосовно мера Очакова порушено кримінальні справи за частину першу статті 366-2 Кримінального кодексу України (про декларування недостовірної інформації) та статтю 368-5 (про незаконне збагачення)”, – заявила Марина Калина.

Вона також додала, що розслідування проводить поліція Миколаївської області, а з метою забезпечення ефективності розслідування жодні деталі не розголошуються.

Нагадаємо, у 2022 році міський голова Очакова, Сергій Бичков, придбав квартиру в Іспанії вартістю понад 5 мільйонів гривень.

У квітні 2022 року мер Бичков заборонив журналістам працювати у місті, а заступник мера пояснив це так: “Не треба сюди їздити”.

Хоча пізніше у мерії Очакова пояснили відсутність Сергія Бичкова у публічному просторі його нелюбов’ю до такого спілкування та визнали, що медійна закритість не врятувала громаду від обстрілів і окупації.

Поведінку Бичкова і відсутність звітів про результати його роботи голова Миколаївської ОВА пояснив тим, що він “непублічна людина”.

Щодо зв’язку мера Очакова з справою про державну зраду Едуарда Шевченка, Едуард Шевченко очолював відділ міськради Очакова, відповідальний за безпеку у місті, та був командиром 73-го морського центру спецпризначення. Під час його затримання у березні 2023 року СБУ повідомили, що він намагався завербувати Сергія Бичкова.

Згідно із справою, у 2023 році, коли Едуард Шевченко займав посаду керівника відділу охорони та спостереження управління ЖКГ Очаківської міської ради, він отримав завдання від Сергія Колеснікова завербувати мера для лояльного ставлення. У безпосередньому спілкуванні з Бичковим у міськраді Шевченко сказав, що з мером хочуть поспілкуватись представники РФ.

Вже після затримання Едуард Шевченко заявив, що здивований заявою СБУ, в якій зазначено, що він намагався завербувати мера Сергія Бичкова для роботи на росіян.

Заступник голови ради громадського контролю Бюро економічної безпеки України Денис Жело прокоментував відсутність претензій у правоохоронців до мера Очакова Сергія Бичкова, якого затримали за державну зраду. За словами Дениса Жело, міський голова Очакова Сергій Бичков “дружив по всіх напрямках з агентом російської розвідки Едуардом Шевченко”.

Сам Едуард Шевченко відзначив, що вважає Сергія Бичкова найбільш ефективним мером з усіх, що були в Очакові.

У правовій спільноті України значного резонансу набула справа, пов'язана з чотирма суддями Київського апеляційного суду. За інформацією Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП), після 19 вересня планується передача до суду обвинувального акту щодо суддів Віктора Глиняного, Ігоря Паленика, В'ячеслава Дзюбіна та Юрія Сливи. Їм інкримінується отримання неправомірної вигоди у розмірі 35 тисяч доларів США.

За рішенням Вищого антикорупційного суду від 4 липня, стороні захисту було обмежено строк для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування до 19 вересня 2024 року включно. Після цієї дати сторона захисту буде вважатися такою, що реалізувала своє право на доступ до матеріалів справи.

Деталі справи

НАБУ і САП викрили чотирьох суддів Київського апеляційного суду на одержанні неправомірної вигоди. Згідно зі слідством, суддя В’ячеслав Дзюбін отримав 35 тисяч доларів за зняття арешту з двох літаків у справі колишнього керівника «Мотор-Січі» В’ячеслава Богуслаєва. З цієї суми 10 тисяч доларів він залишив собі, а решту 25 тисяч доларів розподілив між трьома іншими суддями – Юрієм Сливою, Ігорем Палеником і Віктором Глиняним.

Суддя Паленик отримав 25 тисяч доларів у коробці з-під віскі, з яких 8300 доларів він передав судді Сливі у пачці з-під кави. Суддя Глиняний отримав 8300 доларів у рекламній брошурі інтернет-провайдера.

Під час обшуків НАБУ відшукало 10 тисяч доларів у Дзюбіна, 25 тисяч доларів у Паленика, які той, за версією слідства, поміняв перед їхньою передачею іншим суддям, а також по 8300 доларів у Сливи та Глиняного.

Розслідування завершено

НАБУ і САП завершили розслідування цієї справи, і після 19 вересня обвинувальний акт буде скеровано до суду. Сторона захисту, обмежена в строках на ознайомлення з матеріалами слідства, повинна завершити ознайомлення до зазначеної дати.

Активність у вечірній та нічний час може мати небажані наслідки для здоров’я людини. Результати масштабного дослідження, в якому взяли участь сотні тисяч осіб, показали, що люди з вечірнім хронотипом — так звані «сови» — мають значно більший ризик розвитку серйозних захворювань порівняно з тими, хто віддає перевагу ранньому підйому і розпочинає день з самого ранку. Вчені, що провели це дослідження, проаналізували медичні дані понад 320 тисяч осіб віком від 39 до 74 років. Метою роботи було дослідити, як схильність до певного часу активності — ранкового або вечірнього — може впливати на стан серцево-судинної системи та загальне здоров’я на довгостроковій основі.

Згідно з отриманими результатами, люди з вечірнім хронотипом значно частіше стикаються з серцево-судинними захворюваннями, високим кров'яним тиском, а також мають більші шанси на інсульти і інші тяжкі ускладнення. Це явище можна пояснити порушенням циркадних ритмів організму, коли внутрішній біологічний годинник не відповідає природним умовам навколишнього середовища. Зміщення часу активності на нічні години змушує організм працювати в умовах, які не є оптимальними для нормального функціонування всіх систем.

Результати виявилися невтішними для прихильників нічного способу життя. У порівнянні з «жайворонками» та людьми з проміжним типом активності, «сови» значно частіше мали погані показники загального стану серцево-судинної системи. Крім того, ризик перенести інфаркт або інсульт упродовж наступних 14 років у них був помітно вищим.

Для максимальної точності дослідники врахували ключові чинники, які можуть впливати на здоров’я, зокрема харчування, масу тіла, рівень фізичної активності, артеріальний тиск, показники холестерину та інші медичні параметри. Навіть з урахуванням цих даних негативний вплив вечірнього режиму залишався суттєвим.

Експерти наголошують, що проблема полягає не лише у самому часі засинання. Вечірній хронотип часто супроводжується способом життя, який додатково підвищує ризики. За словами фахівців, люди, які ведуть нічний спосіб життя, не обов’язково мають гірше здоров’я від природи, однак вони частіше стикаються з поведінковими чинниками, що шкодять організму.

Дослідження показало, що вечірня активність часто поєднується з курінням, вживанням алкоголю, нездоровим харчуванням і нічними перекусами, а також хронічним недосипанням. У сукупності ці фактори створюють додаткове навантаження на серце та судини.

Окрім серцево-судинних ризиків, нічний спосіб життя пов’язують із вищою ймовірністю розвитку депресії, діабету, деменції та інших порушень психічного й когнітивного здоров’я. Також у «сов» фіксують підвищений ризик передчасної смерті.

Єдиним несподіваним позитивним моментом стало те, що люди з вечірнім хронотипом у середньому демонстрували дещо кращі результати в когнітивних тестах, ніж ті, хто звик рано вставати. Втім, цей ефект не компенсує загальних ризиків для здоров’я.

Щоб зменшити загрозу для серця, психіки та загального стану організму, фахівці радять поступово коригувати режим дня і намагатися лягати спати не пізніше першої години ночі.