П’ятниця, 17 Липня, 2026

Гетманцев розкритикував БЕБ: проблеми з нерівними умовами для бізнесу тривають

Важливі новини

НАБУ виявило махінації з вугіллям під час війни

Соціальні мережі часто стають майданчиком, де члени відомих родин діляться подробицями свого життя. Нещодавно увагу громадськості привернув допис Ольги Гринкевич, доньки відомого львівського підприємця.

Це розслідування має особливу актуальність у світлі енергетичної кризи, викликаної повномасштабною агресією Росії.

Йдеться про:

За даними слідства, наприкінці липня 2022 року через воєнні дії ринок вугілля в Україні був обмежений. З метою сталого проходження опалювального сезону 2022/2023 Кабінет Міністрів України зобов’язав ДП «Укрвугілля» постачати енергоносій визначеним виробникам електричної енергії, зокрема державному ПАТ «Центренерго».

Попри такі обмеження, бенефіціар приватної компанії, яка мала договір з ДП «Укрвугілля», у змові з ексзаступником міністра енергетики України схилив директора ДП до продажу вугілля його компанії, яка до того ж мала понад 50 млн грн заборгованості перед ДП. У результаті «Укрвугілля» поставило приватній компанії майже 24 тис. тонн сировини, яку та перепродала з надлишком у майже 20 млн грн.

Водночас ПАТ «Центренерго» недоотримало 12,5 тис. тонн вугілля та було змушене викупити його у жовтні 2022 року за значно вищою ціною, переплативши майже 12 млн грн.

За даними джерел, у махінаціях підозрюють:

Нагадаємо, заступник міністра інфраструктури Юрій Васьков реалізував схему з викрадення 300 млн доларів (2,4 млрд гривень) на проєкті сторіччя в Одеському порту разом із директором порту Миколою Павлюком та мостобудівником Беккером.

На Черкащині затримали диверсанта, що співпрацював із російськими спецслужбами

Суд в Черкасах ухвалив вирок місцевому жителю, визнаному винним...

Викриття корупційної схеми в Офісі Генерального прокурора: прокурор та адвокати намагались вплинути на рішення щодо кримінального провадження

Антикорупційні органи виявили складну схему підбурювання до надання неправомірної вигоди, у рамках якої прокурор Офісу Генерального прокурора та група адвокатів намагались домовитись про передачу 3,5 мільйона доларів США. За даними Національного антикорупційного бюро (НАБУ), ця сума повинна була бути використана для впливу на суддів Вищого антикорупційного суду та прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП), щоб домогтись закриття кримінального провадження, яке наразі перебуває на розслідуванні.

Матеріали слідства вказують на те, що з 10 лютого по 18 вересня 2025 року адвокати, перебуваючи у змові з прокурором Офісу Генерального прокурора, почали діяти як посередники, пропонуючи підозрюваному в рамках провадження НАБУ «вирішити питання» щодо закриття справи. Згідно з інформацією, яку розкрили правоохоронці, частина коштів була передбачена як хабар, щоб здійснити тиск на слідчих і суддів, які мали ухвалити рішення по справі.

Встановлено, що зловмисники розробили детальний план передачі хабаря частинами. На момент викриття детективами НАБУ прокурор та адвокати встигли отримати від підозрюваного 200 тисяч доларів США.

Наразі тривають слідчі дії, правоохоронці встановлюють усіх можливих учасників схеми та документують їхню діяльність. Деталі справи обіцяють оприлюднити після завершення розслідування.

Як не стати жертвою карткових афер

В Україні шахраї постійно вдосконалюють свої методи обману, адаптуючи їх до новітніх технологій. Як розповіла заступник голови правління Глобус Банку Анна Довгальська, карткові аферисти швидко освоюють інновації, зокрема штучний інтелект (ШІ), і використовують психологічні прийоми для маніпуляції людьми. Однією з основних тенденцій карткового шахрайства у 2025 році є використання ШІ. Зокрема, шахраї створюють дипфейки – […]

The post Як не стати жертвою карткових афер first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

У Сумах передали до суду справу посадовців Держпродспоживслужби, яких підозрюють у системному хабарництві

Прокурори Сумської обласної прокуратури завершили досудове розслідування та передали до суду обвинувальний акт щодо начальника одного з районних управлінь Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області та його заступника. Обох посадовців звинувачують у вимаганні та систематичному отриманні хабарів, що кваліфікується за ч. 3 ст. 368 Кримінального кодексу України. За версією слідства, керівники вимагали від представників малого […]

Попри реформування Бюро економічної безпеки України (БЕБ) менш ніж рік тому, значних зрушень у боротьбі з тіньовою економікою не відбулося. Про це заявив Данило Гетманцев, голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики, під час Business Wisdom Summit 2026, який відбувся в Києві. Цей захід став важливим майданчиком для обговорення економічних трансформацій та розвитку легального бізнесу.

Гетманцев звернув увагу на те, що, незважаючи на зміни в керівництві та нову структуру БЕБ, залишаються серйозні системні проблеми. Він підкреслив, що значна частина української економіки все ще перебуває в тіні, а державні органи не забезпечують рівні конкурентні умови для всіх учасників ринку. Зокрема, він вказав на труднощі, з якими стикаються чесні бізнеси, змагаючись із підприємствами, які уникають сплати податків, використовують «тіньові» зарплати або працюють без належного контролю.

"Чесний бізнес опиняється у невигідному становищі, оскільки поруч діють компанії, які діють за іншими правилами, а держава не реагує на це адекватно," — зазначив він. Ця ситуація має системний характер і негативно впливає на економіку, підриваючи довіру до державних інститутів, зменшуючи доходи від податків і створюючи нерівність на ринку.

Депутат також наголосив на невдачах у боротьбі з нелегальними ринками, зокрема в тютюновій сфері, де частка нелегального обігу не лише не зменшилася, а в деякі періоди навіть зросла. За його словами, це свідчить про низьку ефективність БЕБ у виконанні своїх основних функцій, таких як виявлення нелегального виробництва та боротьба з контрабандою.

Гетманцев підкреслив, що тіньова економіка не може вважатися звичайною проблемою — це злочин, який потребує системного вирішення.

На Business Wisdom Summit, який зібрав понад 500 учасників, включаючи представників бізнесу та міжнародних організацій, основною темою стала детінізація економіки та створення прозорих умов для ведення бізнесу.

Протягом року БЕБ зустрічався з кадровими скандалами. У 2025 році конкурс на посаду директора виграв детектив Національного антикорупційного бюро України Олександр Цивінський, якого підтримали міжнародні спостерігачі. Проте Кабінет Міністрів спочатку відмовився його призначити через зауваження від Служби безпеки України, що викликало занепокоєння серед бізнесу і міжнародних партнерів. Лише після додаткових перевірок уряд погодився на його призначення, але цей процес підірвав довіру до реформ.

Економісти зауважують, що БЕБ був створений як основний орган для протидії економічним злочинам, замінивши податкову міліцію. Однак, як свідчать відгуки політиків і бізнесменів, реформа наразі не принесла очікуваних результатів. Основними проблемами залишаються низька ефективність розслідувань, брак системної боротьби з нелегальними ринками та слабка координація з іншими державними структурами.

В умовах війни питання детінізації економіки стає особливо актуальним, оскільки держава потребує стабільних податкових надходжень, а бізнес — чітких і справедливих правил. Ефективність БЕБ впливає не тільки на економічну ситуацію, але й на здатність України фінансувати оборону та відновлення.

Таким чином, критика Гетманцева відображає ширшу проблему: незважаючи на реформи, система боротьби з економічними злочинами в Україні ще не функціонує на належному рівні. Питання про те, чи зможе БЕБ виконати свою ключову роль у детінізації економіки, залишається відкритим.

Останні новини