Главу НАБУ закликають провести розслідування щодо витоку інформації з бюро, про який повідомили журналісти

Румунія та Україна наближаються до запуску спільного виробництва оборонних безпілотників-перехоплювачів на території Румунії. Про це повідомила міністр закордонних справ Румунії Оана Тойю в інтерв'ю для Reuters, підкресливши, що переговори щодо цього проєкту почалися ще до недавніх інцидентів з "невідомими" дронами, які порушували повітряний простір у регіоні.

Метою запуску спільного виробництва є не тільки покращення безпеки в рамках протиповітряної оборони, а й зміцнення захисту східного флангу Європи. Оана Тойю зазначила, що проект має стратегічне значення для союзників Румунії в ЄС та НАТО, оскільки надасть додаткові можливості в сфері протиповітряної оборони, особливо в умовах поточної геополітичної ситуації. Угода про спільне виробництво повинна підвищити ефективність оборонних механізмів і зміцнити здатність країн до швидкої реакції на загрози з повітря.

Окрім питання виробництва дронів, дипломатка підтвердила, що Бухарест схвалив збільшення присутності американських військ на своїй території в інтересах підтримки операцій поза регіоном, зокрема операцій з дозаправки на Близькому Сході. Конкретних числових даних про розширення контингенту Тойю не назвала, але підкреслила, що Румунія вже приймає частину американських підрозділів і планує значні інвестиції у свої аеробази.

Інвестиційні плани охоплюють базу імені Міхая Когелничану: у найближчі роки уряд планує вкладення понад 2,5 мільярда євро, щоб надати авіабазі інфраструктуру для розміщення до десяти тисяч румунських і союзних військових. Така модернізація, за словами міністра, має підвищити оперативні можливості для реагування на регіональні загрози та зміцнити логістичну підтримку союзних операцій.

Ініціатива спільного виробництва БПЛА з Україною має кілька вимірів: вона поєднує необхідність оперативного підвищення обороноздатності сходу ЄС, прагнення зменшити залежність від третіь країн у критичних технологіях і створення промислових можливостей для постачання техніки союзникам. Для України це також можливість розширити експортний потенціал і закріпити партнерські зв’язки з країною-сусідом, яка готова вкладати значні ресурси в оборонну інфраструктуру.

Водночас реалізація подібних проєктів вимагатиме вирішення низки практичних питань: узгодження стандартів і протоколів інтеграції в існуючі системи ППО, питання ліцензування і контролю експорту озброєнь, а також питання фінансування й розподілу виробничих циклів між українськими та румунськими підприємствами. Дипломатична робота та технічні перемовини, судячи з сигналів з Бухареста, уже тривають.

Оана Тойю наголосила, що робота над партнерствами у сфері протиповітряної оборони і створення «стіни дронів» — це не лише питання техніки, а й політичної солідарності. Розбудова регіональних можливостей захисту, на її думку, підвищить стійкість східного флангу ЄС і сприятиме більш ефективній координації з НАТО та партнерами з трансатлантичного простору.

Відтепер очікується, що на порядку денному перемовин стоятимуть деталі виробничого плану, строки поставок і питання тестування систем. Якщо домовленості буде досягнуто, спільні виробничі потужності Румунії й України можуть стати важливим елементом європейської архітектури безпеки в найближчі роки.

Останні дані з аналітичних джерел вказують на складну ситуацію в районі траси Т0511, яка з'єднує населені пункти Очеретине та Прогрес. Ця дорога має стратегічне значення для логістики та мобільності в регіоні.

За даними DeepState, підрозділи ЗС РФ просуваються у чотирьох напрямках до міста Покровськ у Донецькій області. Ворогу вдалося прорватись через українську оборону в чотирьох місцях. Один із цих проривів стався у селі Воздвиженка, яке є останньою перепоною перед логістичною трасою між Покровськом та Костянтинівкою. Деталі про ці бої на сході станом на 9 липня були опубліковані у Telegram-каналі експертів DeepState.

Експерти на карті відзначили чотири напрямки успішних наступів ЗС РФ: Воздвиженка, Лозуватське, Прогрес і Новоселівка Перша. В усіх випадках ворожі війська зуміли прорвати українську лінію оборони на відстань від 600 м до 1,5 км. Усі ці напрямки розташовані недалеко від Покровська і відокремлені від найвіддаленішої точки на близько 11 кілометрів.

Воздвиженка розташована поблизу водойми, що простягається від села до Новоолександрівки. Росіянам вдалося продовжити майже кілометр до траси Т0504, яка з’єднує Покровськ із Костянтинівкою. Відстань до самої траси складає близько 5,7 км, а площа селища, яке має 380 мешканців, — 1 квадратний кілометр.

Лозуватське відзначається найбільшим проривом за останню добу, коли російські війська пройшли 1,57 км через поля на схід від населеного пункту, де раніше жили 17 людей.

Прогрес позначений тим, що російським військам вдалося просунутися вздовж траси Т0511 з Очеретиного на відстань близько 840 метрів.

Новоселівка Перша також стала місцем прориву, коли російські війська рухалися на відстань до 1,4 км через поля між Євгенівкою-Соколом та Новопрокопівським.

За звітом Генштабу ЗСУ станом на вечір 8 липня, Покровський напрямок залишався найбільш напруженим. Протягом останньої доби відбулося 38 “штурмових та наступальних дій” з боку ЗС РФ. Серед точок, де відбулись атаки, експерти DeepState відзначили Воздвиженку (разом із Новоолександрівкою) і Новоселівку Першу.

Також варто відзначити, що у попередньому звіті експерти зазначили успіхи російських військ у трьох інших населених пунктах. На онлайн-карті бойових дій також з’явились зміни на Куп’янському, Покровському та Курахівському напрямках.

Міністерство внутрішніх справ під керівництвом Ігоря Клименка та підрозділи Національної гвардії, очолювані Олександром Півненком, протягом останніх двох років суттєво наростили масштаби фінансування ремонтних робіт у Києві. Формально йдеться про оновлення інфраструктури в тилових районах столиці, однак механізм, за яким реалізуються ці проєкти, викликає дедалі більше запитань. У центрі уваги — відсутність конкуренції, поява єдиного підрядника та стрімке збільшення вартості будівельних робіт, що фінансуються з державного бюджету.

У 2024 році було укладено ключовий контракт на реконструкцію однієї з адмінбудівель, оцінений у 254,4 млн грн. Саме ця угода стала фундаментом для подальших фінансових рішень, адже вже наступного року Нацгвардія повідомила про необхідність виконання «додаткових робіт». Їхню ціну оцінили ще у 125 млн грн, і оголошений тендер знову не залучив жодного альтернативного учасника. Єдиним претендентом та переможцем залишилося ТОВ «Артденбуд», яке вже давно асоціюють із тендерами без конкуренції.

Договори складені максимально розмито, що дозволяє змінювати обсяги робіт, перелік завдань та ціни у будь-який момент. Аналіз кошторисів показав, що ціни на матеріали завищені майже вдвічі порівняно з ринковими. Так, тинькування, яке коштує 98 грн/кг, у тендері вказане за 224 грн/кг, аналогічна ситуація з кріпленнями та оздоблювальними матеріалами.

ТОВ «Артденбуд» — постійний фаворит Нацгвардії, компанія має мінімум персоналу, відсутність підтверджених потужностей і реальної бази, проте регулярно виграє тендери на десятки та сотні мільйонів гривень без конкурентів.

Експерти зазначають, що за схемою Клименка та Півненка тилові об’єкти МВС і Нацгвардії стали джерелом особистої наживи, тоді як волонтери продовжують вирішувати реальні потреби фронту, купуючи техніку, дрони та спорядження.