Глобальне поширення H3N2: чому новий штам грипу викликає занепокоєння науковців

Головне управління розвідки України (ГУР) заявило про виявлення російського винищувача Су-57 на території аеродрому «Ахтубинск» в Астраханській області Російської Федерації. Ця подія стала свідченням зростаючого напруження в регіоні та нагадала про постійну готовність України до захисту своїх інтересів і територіальної цілісності.

Заява ГУРу викликала серйозні обговорення як серед політичних аналітиків, так і серед звичайних громадян. Виникли припущення про можливі наступні кроки, які може здійснити Україна у зв'язку з цим інцидентом, а також про можливі наслідки для відносин між двома країнами.

Звістка про ураження винищувача Су-57 свідчить про важливість посилення контррозвідувальних заходів та розвитку оборонної сфери України. Це також підкреслює необхідність постійного моніторингу ситуації в регіоні та підтримки спільних зусиль з партнерами з метою забезпечення мирного співіснування та стабільності у міжнародних відносинах.

Інцидент стався 8 червня 2024 року і підтверджується супутниковими знімками, які демонструють сліди вибухів і пожежі на стоянці літака.

«На знімках видно, що сьомого червня Су-57 стоїть цілий, а вже восьмого біля нього з’явилися вирви від вибуху і характерні плями пожежі, яка виникла в результаті вогневого ураження», – йдеться в повідомленні.

На знімку видно слід імовірно від прильоту недалеко від літака. Наскільки пошкоджений він сам, на супутникових кадрах не видно.

Су-57 – найсучасніший винищувач на озброєнні РФ.

Нагадаємо, вчора міноборони РФ заявляло про збиття дронів над Астраханською областю. Ураження літака російські джерела не підтверджували.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Розстріли в урочищі Бабин Яр розпочалися одразу після того як нацисти увійшли до Києва. Та найтрагічнішими стали 29 і 30 вересня 1941 року.

Як вважають деякі історики, приводом для розправи над євреями нацисти використали підрив радянськими диверсантами декількох будівель в центрі Києва у 20-х числах вересня.

Після цього у Києві розвісили оголошення, що всі євреї міста мають прибути 29 вересня вранці на ріг вулиць Мельникова та Дегтярівської. При цьому, взяти з собою документи, цінні речі та необхідний одяг. До початку війни у Києві жило близько 160 тисяч євреїв. На момент окупації міста нацистами їх залишилося близько 60-ти тисяч.

29 вересня 1941 року в район Бабиного Яру потягнулися величезні черги людей, які в той момент не розуміли, що на них очікує.

Їх, нібито, для чогось, реєстрували. Потім відбирали усі речі, змушували роздягнутися, і розстрілювали по 40-50 чоловік за хвилину. Розстрілювали на майже пів кілометровому відтинку яру, який починався біля пам’ятника, встановленого 1976 року, а закінчувався за теперішньою станцією метро “Дорогожичі”. Тіла присипали землею, і страта продовжувалася.

Безперервні звуки пострілів приглушували музикою та мотором літака, який літав над Бабиним Яром.

За два дні нацисти у Бабиному Яру вбили майже 34 тисячі євреїв. Виконавцем розстрілів кінця вересня була зондеркоманда 4а під орудою штандартенфюрера СС Пауля Блобеля.

Регулярні розстріли у Бабиному Яру продовжувалися і після цього. Зокрема, протягом двох років саме тут були вбиті більше 600 членів ОУН.

Точну кількість розстріляних у Бабиному Яру встановити неможливо. Вважається, що нацисти, до то як їх вибили з Києва, вбили тут близько 100 тисяч людей.

Усім чоловікам, що перебувають за кордоном, дуже важливо мати вичерпну інформацію щодо оновлень у наданні консульських послуг у Тимчасових консульських центрах (ТЦК). Міністерство закордонних справ уточнило, що наразі надання консульських послуг чоловікам призовного віку тимчасово призупинено. Проте, після того, як вступить в силу відповідний закон про мобілізацію, вони зможуть знову отримати необхідні документи. Цю важливу інформацію можна знайти на офіційному веб-сайті МЗС.

Починаючи з 24 квітня, українські дипломатичні представництва тимчасово призупинили прийом заяв щодо консульської допомоги для чоловіків віком від 18 до 60 років. Однак, щодо консульських послуг, які наразі доступні, вони включають оформлення документів, необхідних для повернення до України. Згідно з уточненням, призупинення надання консульських послуг є тимчасовим заходом, необхідним для вирішення питань, пов'язаних з військовим обліком чоловіків мобілізаційного віку. Міністерство підкреслює, що дипломатичні представництва ретельно розглядатимуть та оброблятимуть заяви, подані до 23 квітня. Це обмеження введено через можливу перевищену тривалість розгляду заяв до набуття чинності відповідного законодавства.

“Намагаємося забезпечити захист громадян від ситуацій, коли надання послуг неможливе”, – наголошують у МЗС. Після 18 травня чоловіки призовного віку, які оновили військово-облікові дані в ТЦК, знову зможуть скористатися консульськими послугами. Зараз триває розробка механізму оновлення особистих даних для чоловіків, які перебувають за кордоном. Глава МЗС України, Дмитро Кулеба, реагуючи на інформацію щодо припинення надання послуг військовозобов’язаним чоловікам, підкреслив, що перебування за кордоном не звільняє громадянина від обов'язків перед Батьківщиною та нагадав про необхідність оновлення особистих даних в ТЦК до ухвалення нового мобілізаційного законодавства.

Загальні висновки до цієї статті такі:

• Міністерство закордонних справ тимчасово призупинило надання консульських послуг чоловікам призовного віку за кордоном.

• Це рішення пов'язане з введенням тимчасових обмежень у зв'язку з можливими змінами у законодавстві про військовий облік.

• Українські дипломатичні представництва продовжують ретельно обробляти заяви, подані до введення обмежень, а також працюють над розробкою механізму оновлення особистих даних для чоловіків, що перебувають за кордоном.

• Після введення нового законодавства про мобілізацію, чоловіки призовного віку, які оновлять свої військово-облікові дані, знову матимуть доступ до консульських послуг.

• Голова МЗС України, Дмитро Кулеба, підкреслив, що перебування за кордоном не звільняє громадян від обов'язків перед Батьківщиною та закликав до оновлення особистих даних у Тимчасових консульських центрах.