Глибини карантину в освітніх установах Київської області: Регіони з найбільшою напруженою ситуацією

На території Вовчанська, яка перебуває під контролем російських окупантів, залишається близько ста мирних жителів, яких загарбники тримають у заручниках, не надаючи можливості врятуватися. Таку інформацію повідомив Олег Синєгубов, голова Харківської обласної військово-цивільної адміністрації, у ході телемарафону. Він зазначив: "Ми продовжуємо проводити евакуаційні операції, загалом вже успішно врятували 10 700 осіб з Липецького та Вовчанського напрямків, включаючи місто Вовчанськ. Проте, за нашою інформацією, ще близько ста осіб перебувають у заручниках російських силовиків і перебувають у великій небезпеці, оскільки їх утримують під загрозою розстрілів і не дозволяють виїхати на евакуацію". Голова ОВА також наголосив, що на окупованій території міста перебуває від 50 до 100 мирних мешканців, проте точна кількість їх важко визначити через постійні бойові дії. "Лінія фронту проходить через річку Вовча, розділяючи практично місто навпіл. Але навіть намагатися зрозуміти точне співвідношення буде марно, оскільки ситуація там змінюється з кожною хвилиною, і наші військові ведуть боротьбу за визволення кожного будинку окремо", — додав голова ОВА.

Висновки до цієї статті надзвичайно важливі. Вони підкреслюють не лише серйозність ситуації в Вовчанську, де мирні мешканці перебувають у полоні російських окупантів, але й важливість подальших дій для їх врятування. Надзвичайно важливою є евакуація цих людей з місць конфлікту та надання їм захисту. Також висновки підкреслюють величезні зусилля влади та військових у проведенні евакуаційних операцій та рятуванні мирного населення. Однак, важливо продовжувати міжнародний тиск на окупантів для негайного припинення порушень прав людини та ведення активних дій з визволення всіх заручників.

У сучасному цифровому світі питання приватності стає все більш нагальним. Користувачі прагнуть убезпечити себе від можливого стеження в інтернеті, адже кожен клік, кожне підключення може залишати слід. Найпоширеніший спосіб — заклеїти вебкамеру ноутбука. Це дозволяє відчути контроль над власним простором та зменшує ризик випадкового або цілеспрямованого проникнення. Відомі випадки, коли зловмисники отримували доступ до камер через шкідливе програмне забезпечення, фішингові атаки чи уразливості операційних систем, і робили це без відома користувача.

Проте багато хто водночас не звертає уваги на смартфони, які постійно мають відкритий об’єктив. Мобільні пристрої зберігають величезну кількість персональної інформації: місцезнаходження, контакти, фото та повідомлення. Хоча заклеювання камери на смартфоні менш популярне, саме такі гаджети часто стають джерелом витоку даних, адже вони завжди підключені до інтернету та можуть автоматично синхронізувати інформацію з хмарними сервісами.

Фахівці з кібербезпеки пояснюють, що ноутбук часто розташований у спальнях чи вітальнях — у місцях приватного життя, тому є привабливою ціллю для зловмисників. Камера дивиться в один напрямок, що дозволяє вести спостереження навіть без руху пристрою.

Саме тому навіть керівники ІТ-компаній, зокрема Марк Цукерберг, не нехтують цим простим захистом — заклеюють камери та мікрофони на своїх ноутбуках.

На відміну від ноутбука, смартфон не стоїть постійно у фіксованому положенні — він у кишені, сумці чи просто лежить екраном донизу. Це зменшує ризик постійного спостереження.

До того ж, сучасні операційні системи Android та iOS мають розгалужену систему дозволів: програми не можуть користуватися камерою без вашої згоди. Хоча експерти попереджають — повної гарантії це не дає.

«Ризик зламу смартфонної камери нижчий, але можливий. У разі зараження шпигунським ПЗ можна помітити підвищене споживання батареї чи мобільних даних», — пояснює аналітик ESET Україна Дмитро Горобець.

Фізично заклеїти мікрофон марно: навіть через шар клейкої стрічки він частково передає звук. А у смартфоні це взагалі неможливо — блокування мікрофона позбавить пристрій основної функції зв’язку.

За даними Кіберполіції України, понад 60% українців вважають, що їхня приватність під загрозою, але лише 10% реально використовують фізичні способи захисту. Після пандемії та масових випадків витоку відео з вебкамер, інтерес до цифрової безпеки зріс.

Українські компанії радять користувачам перевіряти дозволи застосунків, не залишати ноутбук з увімкненою камерою без нагляду і встановлювати шторки, які нині пропонують багато виробників ноутбуків.

Закривайте камеру, якщо не користуєтесь нею постійно.

Перевіряйте дозволи додатків на смартфоні.

Не завантажуйте підозрілі програми.

Використовуйте антивірус і двофакторну автентифікацію.

Якщо камера чи мікрофон активуються самостійно — це сигнал небезпеки.

Заклеїти камеру — не прояв параної, а розумна звичка у добу цифрової прозорості. Смартфони мають кращий захист, але ризик зламу ніколи не дорівнює нулю. Тож фізичне закриття камери — це простий, але ефективний крок до власної кібербезпеки.

На Івано-Франківщині за один день двоє громадян зазнали фінансових втрат через шахрайські схеми в інтернеті. Зловмисники діяли під виглядом працівників банку та продавців в інтернет-магазинах, переконуючи жертв у безпечності переказів. В результаті постраждалі переказали значні суми грошей на рахунки аферистів, не підозрюючи про шахрайство.

Поліція області зафіксувала ці випадки та закликає громадян бути особливо обережними під час онлайн-операцій. Найпоширеніші методи шахраїв включають надсилання фальшивих повідомлень від імені банків, вимогу підтвердити особисті дані або оплатити товари, яких насправді не існує. Правоохоронці наголошують на необхідності перевіряти інформацію та не поспішати здійснювати фінансові операції, якщо є найменші сумніви.

9 лютого до Богородчанського районного відділу поліції звернулася 65-річна жителька селища Лисець. Жінка розповіла, що знайшла в інтернеті оголошення про продаж обладнання Starlink. Продавець запевнив, що товар є в наявності та може бути швидко доставлений.

Після оформлення заявки з нею зв’язався чоловік, який представився фізичною особою-підприємцем. Він переконав заявницю у надійності угоди та попросив повну передоплату. Не підозрюючи обману, жінка перерахувала близько 400 тисяч гривень. Після отримання коштів «продавець» перестав виходити на зв’язок, а товар так і не був доставлений.

Того ж дня до поліції звернулася ще одна потерпіла — 28-річна жителька Богородчанської громади. Їй зателефонував невідомий, який представився працівником банку та повідомив про нібито спробу несанкціонованого списання коштів з картки.

Під приводом «захисту рахунків» чоловік змусив жінку виконати низку дій, зокрема надати конфіденційну інформацію та підтвердити операції. У результаті з її банківських рахунків було перераховано близько 200 тисяч гривень на сторонні рахунки.

За обома фактами слідчі відкрили кримінальні провадження за статтею 190 Кримінального кодексу України — шахрайство. Правоохоронці проводять оперативно-розшукові заходи для встановлення осіб, причетних до злочинів.

У поліції вкотре закликають громадян бути обережними під час онлайн-покупок, не здійснювати повну передоплату незнайомцям та не повідомляти банківські дані стороннім особам, навіть якщо вони представляються працівниками фінансових установ.