Голосування за закон про мобілізацію: визначені терміни у Верховній Раді

29 вересня свій день народження відзначає Андрій Шевченко — видатний український футболіст, а нині голова Української асоціації футболу. Його життєвий шлях є прикладом поєднання спортивної майстерності, громадської активності та відданості своїй країні. Ім’я Шевченка стало синонімом професіоналізму та наполегливості на футбольних полях Європи, а його досягнення надихають нові покоління спортсменів.

Кар’єра Шевченка охоплює не лише виступи за провідні клуби Італії та Англії, а й численні нагороди, включно з «Золотим м’ячем». Проте його роль не обмежується спортом: за межами стадіонів він активно працює над розвитком українського футболу, підтримує молоді таланти та пропагує цінності чесної гри і командної роботи. Його лідерство проявляється не лише у формуванні стратегій для національної асоціації, а й у суспільних ініціативах, спрямованих на зміцнення іміджу України на міжнародній спортивній арені.

Кар’єра футболіста почалася в київському «Динамо» у сезоні 1992/93. Молодий нападник швидко заявив про себе і невдовзі перейшов до «Мілана». Саме з цим італійським клубом Шевченко здобув найвищі нагороди: у 2003 році став переможцем Ліги чемпіонів, а в 2004-му — володарем «Золотого м’яча» як найкращий футболіст Європи. Також двічі ставав найкращим бомбардиром італійської Серії А. У 2006 році він перейшов до лондонського «Челсі» за рекордну на той час суму — 30 мільйонів фунтів. Проте англійський період не став визначальним у його кар’єрі: через травми й конкуренцію Шевченко більше часу проводив на лавці запасних. Після нетривалого повернення в «Мілан» він завершив кар’єру у рідному «Динамо» в 2009 році. Завершивши ігрову кар’єру, Шевченко здобув тренерську ліцензію і очолив збірну України. Під його керівництвом національна команда досягла історичних результатів, зокрема вийшла до чвертьфіналу Євро-2020. Він став наймолодшим головним тренером збірної в її історії. Андрій Шевченко є заслуженим майстром спорту України та має низку державних нагород, включаючи звання Героя України. Його внесок у спорт та імідж країни визнано на найвищому рівні.

Життя за межами футболу стало не менш яскравим. Андрій активно долучився до гуманітарної та громадської діяльності. У 2025 році він виступив на 80-й сесії Генеральної Асамблеї ООН, закликаючи світову спільноту до рішучих дій задля встановлення миру в Україні. Як голова УАФ, Шевченко ініціював аудит діяльності організації за попередні роки та передав результати відповідним органам. Окрім спортивної кар’єри, він також відомий своєю моделлює життям — знімався у фотосесіях, брав участь у модних показах. Одружений з американською моделлю Крістен Пазік, разом виховують чотирьох синів. За словами Шевченка, саме родина є для нього джерелом сили та натхнення. Політична діяльність спортсмена розпочалася ще наприкінці 1990-х, коли він був членом СДПУ(о) та підтримував Віктора Януковича на виборах 2004 року. У 2012-му балотувався до парламенту в списку партії «Україна — Вперед!», проте кампанія виявилася невдалою. Згодом він переорієнтувався на гуманітарну діяльність. У 2018 році підписав звернення на підтримку Олега Сенцова, а після початку повномасштабної війни активно допомагає біженцям та виступає на міжнародних платформах. У травні 2022 року Андрій став першим амбасадором проєкту United24, створеного для збору коштів на потреби України. Того ж року його обрали віцепрезидентом НОК України, проте він залишив посаду через незгоду з кадровим складом організації. У 2023 році його було призначено позаштатним радником Президента України.

Сьогодні Андрій Шевченко продовжує надихати не лише як футболіст, а й як приклад відповідального громадянина. Його участь у благодійних ініціативах, виступи на міжнародних заходах та активна позиція в умовах війни доводять, що справжній лідер — це не тільки той, хто веде за собою на полі, а й той, хто бере на себе відповідальність у складні часи. Він неодноразово наголошував, що футбол дав йому все, але найцінніше — можливість допомагати людям. І саме цим Шевченко продовжує жити й ділитися з іншими.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

«Два тижні тому я надіслав листа до польського Міністерства культури та Польського інституту національної пам’яті із запитом, де саме потрібні пошукові або ексгумаційні роботи. Однак офіційної відповіді поки що не було», – зазначив Дробович.

Голова УІНП додав, що хоча інститут отримав запит від польської громадянки, це звернення буде включене до плану роботи на 2025 рік, навіть за відсутності офіційних звернень на державному рівні. Дробович також згадав, що Польща не виконала попередні домовленості про створення спільної робочої групи для координації пошуково-ексгумаційних робіт.

Крім того, очільник інституту наголосив на важливості дотримання угоди між Україною та Польщею від 1994 року та згадав про випадки вандалізму на українських могилах у Польщі. Він зокрема підкреслив, що братська могила воїнів Української повстанської армії (УПА) на горі Монастир досі залишається зруйнованою.

«Це абсурдна ситуація, навіть польські політики не розуміють, чому законну могилу досі не відновлено», – зазначив Дробович.

Українська влада вже дала дозвіл на початок пошукових робіт на могилах поляків, загиблих під час атаки УПА в лютому 1945 року в містечку Пузники на Поділлі. Однак подальші кроки у цьому напрямку вимагають офіційного звернення Польщі.

Раніше міністр національної оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш зазначив, що вирішення питання Волинської трагедії 1943 року є умовою для вступу України до Євросоюзу. Проте президент Польщі Анджей Дуда розкритикував цю заяву, наголосивши на важливості розвитку польсько-українських відносин.

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Рада Оборони проголосувала за встановлення та облаштування Головної новорічної ялинки на території Софійської площі з 02 грудня 2024 року до 10 січня 2025 року. Як і попередні роки, вона буде встановлена виключно за кошти меценатів без залучення бюджетних грошей

Як додав мер міста Віталій Кличко, урочисте відкриття ялинки заплановане в День Святого Миколая, 6 грудня.

Біля ялинки встановлять фотозону з qr-кодами благодійних фондів і кілька будиночків для продажу виключно сувенірної продукції. Масових заходів, ярмарків чи інших розваг на Софійській площі не передбачено, додав Кличко.

“У Києві цьогоріч Різдво та новорічні свята відбудуться без масових зібрань і заходів, ярмарків та розваг. З дотриманням безпекових вимог і режиму обмеження використання електроенергії”, – розповів Кличко.

Раніше ми повідомляли, що рішення щодо встановлення в Києві головної ялинки буде прийматися наприкінці листопада. У разі погодження вона традиційно буде розташовуватися на Софійській площі.

Бюро економічної безпеки України розпочало комплексні перевірки діяльності власників і адміністраторів найбільших телеграм-каналів, які за останні роки перетворилися на впливові інформаційні платформи з мільйонною аудиторією. За даними з відкритих джерел та результатами аналітичних розслідувань, правоохоронці підозрюють окремі ресурси у системній несплаті податків, а також у можливій легалізації доходів, отриманих незаконним шляхом.

У центрі уваги БЕБ опинилися такі телеграм-канали, як «Інсайдер UA», «Україна Сейчас», «Україна Online», «Реальна війна» та «Times of Ukraine». Сукупна аудиторія цих майданчиків налічує кілька мільйонів підписників, що фактично зробило їх повноцінними медіаімперіями з потужним впливом на громадську думку. За обсягами рекламних надходжень і темпами зростання вони вже давно конкурують з традиційними онлайн-ЗМІ.

Водночас фінансова діяльність цих телеграм-каналів упродовж років залишалася поза податковим обліком. Рекламні доходи, плата за розміщення матеріалів і так звані «інформаційні послуги» не декларувалися, а офіційні суб’єкти господарювання, через які б здійснювалася діяльність, відсутні.

У мережі було оприлюднено інформацію про ймовірних осіб, яких пов’язують із контролем та управлінням цими телеграм-ресурсами. Серед них фігурують Олег Арутюнянц, Богдан Тимощук, Андрій Сахаров, В’ячеслав Мішалов та Вадим Климовець. За наявними даними, саме ці особи можуть бути причетні до організації та монетизації діяльності вказаних пабліків. Офіційних процесуальних статусів щодо них наразі публічно не оголошено.

Окрім податкових порушень, діяльність окремих телеграм-каналів, за оцінками експертів, має ознаки скоординованої інформаційної групи, що спеціалізується на дискредитаційних кампаніях. Йдеться про системне поширення негативних, часто непідтверджених або вигаданих матеріалів щодо політиків, бізнесменів та громадських діячів.

За наявною інформацією, після публікації негативних матеріалів адміністраторам каналів пропонувалося «вирішити питання» за гроші. Вартість видалення компрометуючих дописів або встановлення так званого «блоку на негатив» коливалася від 900 до 2000 доларів США, а в окремих випадках — значно більше.

Фінансові розрахунки, як встановлено в ході аналізу комунікацій і транзакцій, здійснювалися переважно в криптовалюті. Це дозволяло приховувати реальні обсяги доходів і уникати фінансового моніторингу. Слідчі та аналітики ідентифікували низку криптогаманців, через які проходили значні суми коштів.

Зокрема, обіг криптогаманця, пов’язаного з телеграм-каналом «Адвокат Права», перевищив 395 тисяч доларів США. Водночас структури, які пов’язують з Андрієм Сахаровим та телеграм-каналом «Інсайдер UA», за даними розслідувачів, використовували рахунки на криптобіржі Binance, через які пройшли обороти на суму понад 3 мільйони доларів США.

Для ускладнення відстеження коштів застосовувалися одноразові криптогаманці, багаторівневі ланцюги транзакцій і подальша конвертація через обмінники. Надалі ці кошти, за попередніми даними, легалізовувалися через придбання нерухомості, елітних автомобілів та інших дороговартісних активів.

Наразі Бюро економічної безпеки продовжує аналітичну та процесуальну роботу. У правоохоронних органах наголошують, що остаточні висновки будуть зроблені після завершення перевірок, фінансових експертиз і прийняття відповідних процесуальних рішень.