Голова ОП Андрій Єрмак відреагував на дії США в Ірані

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

“Сьогодні, 8 листопада, станом на 9:30, рівень споживання був на 5% вищим, ніж попереднього дня – у четвер, 7 листопада”, – повідомили у компанії.

Пояснили це зниженням температури повітря, порівняно із попереднім днем. А також – встановленням хмарної погоди у більшості регіонів України, крім південних, що зумовлює зниження ефективності роботи побутових СЕС

“У години максимального споживання вранці та увечері — в енергосистемі зберігається дефіцит потужності. Будь ласка, не вмикайте одночасно кілька потужних електроприладів з 7:00 до 11:00 вранці та з 16:00 до 21:00 у вечірні години”, – наголосили в Укренерго.

Імпорт

Відбуватиметься протягом доби з Польщі, Румунії, Словаччини, Угорщини, Молдови. Загальним обсягом 2 395 МВт•год, з максимальною потужністю в окремі години до 307 МВт.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Ракетні обстріли залишають найбільший слід на енергосистемі. За словами Рябцева, усунення руйнувань може займати від кількох днів до кількох тижнів, залежно від масштабів ушкоджень. Наприклад, після атаки 26 серпня енергосистему відновлювали 13 діб, і цей період супроводжувався віяловими відключеннями.

Зимові холоди також серйозно впливають на стабільність енергопостачання. Якщо температура опуститься нижче -5°C, ймовірність погодинних відключень значно зросте, зазначає експерт. Зниження температури збільшує споживання електроенергії для обігріву, створюючи додаткове навантаження на систему.

Заметілі, хуртовини, сильний вітер і налипання мокрого снігу можуть викликати обмерзання ліній електропередач і вихід з ладу обладнання. Це призводить до аварійних ситуацій, які вимагають термінового втручання.

Енергетична інфраструктура України залишається вразливою через старе обладнання. Його зношеність збільшує ризик поломок на електростанціях, що може знизити доступну генерацію енергії.

На думку Рябцева, з урахуванням усіх зазначених факторів, ситуація цієї зими може бути схожою на минулий сезон. Він закликав уникати паніки та працювати над пом’якшенням ризиків. Водночас, експерт наголосив на важливості оперативного реагування на будь-які загрози та готовності громадян до можливих перебоїв.

Що робити громадянам? Експерти радять підготуватися до зими: мати вдома альтернативні джерела світла та тепла, планувати енергоспоживання з урахуванням можливих графіків відключень і зберігати спокій у складних ситуаціях.

Згідно з новими правилами, усі військовозобов'язані громадяни України зобов'язані оновити свої персональні дані в територіальних центрах комплектування (ТЦК). Це стосується як чоловіків, так і жінок, які перебувають на військовому обліку. Важливо зазначити, що цей процес є обов'язковим, і його ігнорування може призвести до певних наслідків.

Президент Росії Володимир Путін має намір встановити контроль над шістьма українськими регіонами, включаючи Крим, Севастополь, Донецьк, Луганськ, Херсон та Запоріжжя. За словами Селезньова, Путін прагне зробити ці регіони офіційно визнаними територіями Росії.

Експерт також вважає, що Росія відкладе питання мобілізації до осені, сподіваючись на стабілізацію фронту та заморожування конфлікту. Протягом найближчих місяців росіяни планують зосередити свої зусилля на Запорізькому напрямку.

Військовий аналітик Олександр Коваленко додає, що до кінця року ЗСУ будуть переважно в обороні, а головними напрямками атак стануть Покровський та Торецький. Він прогнозує, що Торецька агломерація стане ключовою точкою наступальної кампанії ворога у 2024 році.

Коваленко також зазначає, що противник буде намагатися взяти під контроль Краматорський напрямок і Часів Яр, щоб у 2025 році розпочати наступ на Костянтинівку. Окрім цього, окупанти просуватимуться південними територіями України з метою досягти лівого берега річки Оскіл, захопити Вовчанськ та закріпитися в районі Липців.