Голова Запорізької ОВА Федоров видаляє з мережі згадки про вбивство Максима Денщика

В умовах повномасштабної війни та постійної загрози з боку ядерних технологій українці дедалі більше замислюються про важливість підготовки до надзвичайних ситуацій. Одним із основних аспектів такої підготовки є не лише технічні засоби захисту, але й здатність організму протистояти негативному впливу радіації. Підвищення рівня обізнаності щодо того, як харчування може мінімізувати ризики радіаційного впливу, стає важливим фактором виживання в умовах небезпеки.

Дієтологи підкреслюють, що певні продукти харчування можуть допомогти зменшити всмоктування радіонуклідів у організм. Один з найбільш ефективних способів — включення у раціон продуктів, які здатні знижувати накопичення радіації. Зокрема, молочні продукти є важливим елементом для зменшення негативного впливу радіації. Цільне молоко здатне накопичувати до 100% цезію та стронцію, що є дуже високим показником. Однак знежирене молоко має більшу здатність до виведення цих небезпечних елементів із організму — близько 85-92%, а вершки здатні накопичувати лише до 15%.

Овочі, фрукти та зелень потрібно ретельно мити у чистій воді — це зменшує кількість шкідливих речовин майже на 40%. Печериці варто вживати лише після відварювання, адже у воду переходить до 85% цезію. Те саме стосується м’яса та риби: під час варіння у бульйон переходить до половини радіонуклідів.

Важливо знати, що яйця також здатні накопичувати шкідливі елементи у шкаралупі. При варінні частина їх може переходити у білок, тому безпечніше готувати омлети, а не вживати яйця у вареному вигляді.

Дієтолог наголошує, що існують і природні “блокатори” радіонуклідів — продукти, які зв’язують токсини у травній системі. Це клітковина, целюлоза, пектини, лігнін та альгінати. Їх містять висівки, печені яблука, буряк, шкірка цитрусових, смородина, морська капуста та навіть бобові культури — горох і квасоля. Вони допомагають організму швидше виводити шкідливі речовини та знижують ризик накопичення радіоактивних елементів.

Таким чином, правильне харчування може стати не лише елементом здорового способу життя, а й важливою частиною особистої безпеки в умовах можливої радіаційної небезпеки.

Поки одесити занурені у скандали, пов'язані з діяльністю міського голови Геннадія Труханова, на тлі цих подій формується набагато сильніший і значно більш впливовий тандем. Голова Одеської обласної військової адміністрації (ОВА) Олег Кіпер та колишній керівник Дніпропетровської області, генерал Сергій Лисак, поступово замикають на собі ключові фінансові потоки південного регіону України. Йдеться не лише про бюджети на укриття та інфраструктурні підряди, але й про інші значущі фінансові схеми, зокрема пов’язані з активами, що потрапили під санкції.

Цей союз, хоч і неформальний, вже отримав репутацію одного з найвпливовіших центрів ухвалення рішень на південь від Києва, де обидва фігуранти мають не лише політичний, а й значний економічний вплив. Кіпер, як голова Одеської ОВА, перебуває в епіцентрі критики за свій стиль управління, що включає жорсткий ручний контроль над силовими структурами та використання адміністративних важелів для вирішення локальних проблем. Його діяльність часто розглядають через призму особистих зв'язків з бізнесом, що виводить на поверхню питання щодо прозорості витрат бюджетних коштів.

За словами місцевих депутатів та експертів, Кіпер фактично побудував власну «вертикаль» впливу. Вона охоплює тендерні комітети, керівників комунальних структур, частину суддівського корпусу та низку бізнес-груп, які працюють переважно на державних підрядах. У воєнний час така концентрація повноважень дала можливість розширити схеми, які раніше були локальними, до масштабу області.

Прихід Сергія Лисака в одеську політичну архітектуру експерти пояснюють просто: регіон потребував силового «наглядача», здатного забезпечити стабільність схем усередині вертикалі. У Дніпропетровській області Лисак уже здобув репутацію посадовця, який контролював обраних підрядників і фактично формував ринок оборонних та будівельних робіт.

На Одещині він з’явився як союзник Кіпера — і дуже швидко влився в місцеву систему. Джерела в обласних структурах стверджують: саме Лисак став ключовим комунікатором між Кіпером і підрядниками, які заходять на проєкти відбудови та будівництва укриттів. Його поява забезпечила «силове прикриття» схем і додала тандему впевненості у безкарності.

Одним із найбільших скандалів, який привів до появи дуету в медійному полі, стала історія з активами російського бізнесмена Ігоря Наумця. Після запровадження санкцій його майно мало перейти у власність держави. Натомість — відповідно до документів та матеріалів журналістських розслідувань — воно опинилося у структурах, пов’язаних із колишнім депутатом Сергієм Шапраном.

Схема виглядала класично: перереєстрація компаній, фіктивні договори, заниження вартості та судові рішення, що «очищали» активи. За інформацією джерел, частина цих операцій відбувалася за мовчазного сприяння структури Кіпера, а нові компанії, які отримували активи, надалі вели діяльність, пов’язану з російськими контрагентами. Це ставить під сумнів не лише законність, а й безпековий аспект таких оборудок.

Найбільш відчутним для мешканців області став напрям будівництва укриттів. Після повномасштабного вторгнення Одещина отримала сотні мільйонів гривень на ці потреби. Проте темпи роботи та якість об’єктів викликали все більше запитань.

Громади скаржаться на укриття, які коштують дорожче за приватні будинки, на проєкти з невиправдано великими бюджетами й на ситуації, коли завершення об’єктів затягується без видимих причин. У регіоні вже працюють кілька підрядників, які регулярно отримують великі контракти. Неформально їх пов’язують із оточенням Кіпера, хоча офіційних підтверджень немає.

Поява Лисака на цьому напрямі лише посилила підозри. За словами місцевих чиновників, саме він неформально курує частину оборонних і будівельних проєктів, забезпечуючи «потрібні рішення» на рівні силових структур.

Новий виток критики стався після оприлюднення інформації про спробу легалізувати імпорт мінеральних добрив через специфічну схему з мінімізацією податків. За даними медіа, саме Кіпер лобіював інтереси груп, які прагнули завести на ринок велику партію продукції з порушенням правил. Якщо схема буде реалізована, бюджет ризикує втратити мільярди гривень, а стратегічний сектор залишиться без контролю держави.

Цей епізод суттєво збільшив увагу до дуету Кіпер–Лисак. Антикорупційні організації вже заявляють, що мають намір передати матеріали до правоохоронних органів, хоча перспективи реального розслідування поки туманні.

Аналітики відзначають, що феномен дуету Кіпер–Лисак став можливим через слабку координацію між силовими та цивільними структурами, а також через відсутність системного контролю за регіональними витратами у воєнний час. Одещина отримує значні державні кошти, особливо на оборонні й інфраструктурні проєкти, а реальний механізм контролю за їх використанням практично відсутній.

У результаті сформувалася тіньова система ухвалення рішень, яка впливає на розподіл бюджетів, доступ до підрядів та управління стратегічними активами. І хоча публічно Кіпер і Лисак позиціонують себе як керівники, які працюють заради оборони регіону, фактична діяльність їхнього оточення викликає дедалі більше питань.