24 квітня в Києві відбулося весілля Івана Пелиха — сина відомого українського телеведучого та журналіста Ігоря Пелиха, який загинув у ДТП у 2009 році. Його обраницею стала дівчина на ім’я Ксенія. Весільна церемонія пройшла в одному зі столичних документ-сервісів. Наречена була в обтислій білій сукні з букетом квітів у руках, а Іван обрав стриманий образ […]
Після зустрічі Дональда Трампа та Володимира Зеленського у Ватикані західні оглядачі заговорили про наближення перемир’я у війні між Росією та Україною. Як пише The Telegraph, хоча перемир’я здається близьким як ніколи, для України воно навряд чи стане перемогою. Оглядач Річард Кемп наголошує, що на цьому етапі поступки України неминучі. Росія бере гору у війні на […]
У світлі постійних зусиль України стабілізувати економіку та зміцнити фінансову платоспроможність, з’являються нові виклики, які ставлять під загрозу ці намагання. Одним із таких викликів є поширення схем, спрямованих на підрив цих зусиль та заподіяння значних збитків державному бюджету. Одна з найновіших та найбільш красномовних серед них — це та, що можна вважати “Головною схемою країни”. Ця схема передбачає конвертацію бананів у “фіктивне зерно” та отримання від держави незаконних 20% від суми такого шахрайського експорту.
Ця схема полягає в наступному: підприємства, які займаються імпортом товарів, таких як банани, знаходять спосіб фіктивно перетворити їх на інші товари, що підлягають експорту, зокрема зерно. Після цього вони декларують фіктивний експорт цих товарів, отримуючи від держави відшкодування ПДВ у розмірі 20% від суми “експорту”.
Є імпортер, фірма А, який ввіз у країну умовні “банани” на суму 60 млн грн.
За партію імпорту офіційно заплачені гроші, а також утримано на митниці ПДВ у розмірі 20% вартості, тобто 10 млн грн.
Потім імпортер реалізує цей товар на базарі оптовикам за готівку, наприклад, за 120 млн грн.
Податок з прибутку не платить, оскільки реалізація пройшла неофіційно.
Також він не донараховує ПДВ на різницю між ціною реалізації та митною декларацією.
Але він має 120 млн грн готівки, а реалізацію товару потрібно закрити за балансом. Крім того, є ще 10 млн грн податкового кредиту – просто так його не отримаєш.
І Імпортер знаходить “фірму-скрутчика”, яка фіктивно купує у нього банани за 60 млн грн, тобто за собівартістю і “скручує” податковий кредит із ПДВ на 10 млн грн, тобто забирає його собі.
Рух товару йде тільки на папері, простими словами “продаються-купуються” лише документи на товар і податковий кредит з ПДВ.
У цей же час зернотрейдер – “Фірма С” скуповує зерно на внутрішньому ринку.
Робить це переважно за готівку або купує у фермерів на єдиному податку, які не можуть надати податковий кредит з ПДВ.
В результаті зернотрейдер має 5000 тонн зерна на 30 млн грн, але офіційно його немає на балансі. Нема й податкового кредиту. Що робити?
Зернотрейдер звертається до вже відомої нам “фірми-скрутчика”.
Купує у неї 10 000 тонн зерна на 60 млн. грн. і отримує “скручений” раніше на бананах податковий кредит на 10 млн. грн.
Тепер на балансі є зерно та є податковий кредит.
Далі зернотрейдер експортує 5000 тонн легалізованого зерна плюс 5000 тонн фіктивного.
Зернотрейдер перераховує 60 млн грн фірмі-скрутчику, та, у свою чергу, жене ці гроші імпортеру, імпортер віддає зернотрейдеру 60 млн грн готівкою.
У фіналі зернотрейдер отримує ще й 10 млн грн відшкодування ПДВ від держави та її ділять учасники схеми.
Загалом, все лише у плюсах:
Імпортер отримав на рахунок безготівку на 60 млн грн і може купувати нову партію бананів.
Експортер – отримав 60 млн грн готівки та може знову купувати зерно за готівку.
ПДВ “скручений” і поділений. Фірма-скрутчик отримала свою комісію.
У мінусі тільки держава – вона виплатила відшкодування ПДВ з фіктивної операції та отримала спотворену статистику експорту.
