Головнокомандувач Сирський заявив про складну ситуацію під Куп’янськом

Закарпаття в 2024 році стало яскравим прикладом того, як одна з найбагатших природних галузей, лісова, приносить бюджету лише крихти, у той час як тіньові заробітки обчислюються мільярдами. За офіційними даними, в області протягом року було вирубано близько 700 тисяч кубометрів лісу — це приблизно 400 тисяч дерев. Більшість з них була перероблена на понад 200 місцевих пилорамах і в подальшому продана за кордон. Здавалося б, це має бути джерелом стабільних доходів для місцевих громад, економічного розвитку та поповнення державної скарбниці.

Однак реальність виглядає зовсім інакше. Попри масштабну лісозаготівлю, місцеві бюджети отримали лише 17 мільйонів гривень. Така сума вражає своєю скромністю на фоні величезних обсягів лісозаготівлі і тіньового обороту, який насправді значно більший. За оцінками експертів, більша частина лісу, що вирубується, йде через нелегальні канали, не потрапляючи до офіційної економіки. Внаслідок цього місцеві бюджети недоотримують мільярди гривень, які могли б стати основою для розвитку інфраструктури, соціальних програм чи підтримки місцевих ініціатив.

Цей дисбаланс оголює абсурдність системи: регіон, де ліс — основний природний ресурс, отримує від його експлуатації менше, ніж два заклади громадського харчування. І це при тому, що лісова галузь потенційно здатна стати одним із головних донорів держбюджету. За оцінками експертів, Україна щороку могла б отримувати до 880 мільярдів гривень доходу, що приблизно дорівнює вартості закупівлі понад 600 винищувачів F-16.

Однак реальні надходження виглядають жалюгідно: у 2022 році ліс дав державі лише 23,3 мільярда гривень, а решта коштів — за оцінками аналітиків, сотні мільярдів — осідають у тіньових схемах, які десятиліттями контролюють “лісові барони”.

У 2022 році держава створила єдиного оператора лісової галузі — ДП «Ліси України», до якого увійшли 158 лісгоспів та 9 регіональних офісів. Ідея центральної реформи полягала в боротьбі з хаосом, розпорошеними фінансовими потоками та корупційними практиками. Але на практиці «реформа» перетворилася на централізацію старих схем у нових руках.

Керівником новоствореного підприємства став Юрій Болоховець, якого раніше звільнили з Держлісагентства за фінансові порушення. Його призначення наробило шуму ще на старті — і недарма. Замість очищення галузі система отримала адміністратора, здатного звести всі тіньові потоки під єдиний дах.

За інформацією зсередини системи, саме під час керівництва Болоховця ліс остаточно перетворився на товар для корупційних оборудок.

Основні схеми виглядають так:

– під виглядом санітарних рубок вирубуються цілком здорові дерева;– деревину продають не напряму, а через фірми-прокладки, які штучно занижують реальну вартість;– після цього деревина “подорожує” через десятки приватних пилорам, де легалізуються обсяги та доходи;– зароблені гроші виводяться через публічні закупівлі та маніпуляції з договорами постачання.

Найбільші прибутки приховує ще один напрям — постачання деревини для оборонних споруд. Після початку повномасштабної війни ціни різко злетіли, і деревина продавалася за тарифами, що в рази перевищували ринкові. Саме тут і «осідали» найбільші гроші — не в бюджетах громад, а в кишенях наглядачів лісового бізнесу.

У результаті Закарпаття втрачає не просто гроші — воно втрачає можливість розвитку. Громади, на території яких ведеться масова вирубка, не отримують адекватних компенсацій, інфраструктура не розвивається, а лісові масиви деградують.

Натомість десятиріччями збагачуються ті самі люди, які й «реформують» галузь. Централізація лісгоспів у рамках «Лісів України» не зламала старі схеми — вона лише укрупнила їх і зробила ще менш прозорими.

Розумію важливість цієї теми. Ось оновлений текст, який фокусується на загальній ситуації, не згадуючи конкретні деталі про атаки чи втрати:

На сході України спостерігається загострення військової ситуації. Експерти відзначають зростання напруженості та збільшення кількості обстрілів в регіоні. Особливу увагу привертають повідомлення про атаки на об'єкти критичної інфраструктури, зокрема на військові аеродроми.

Військові аналітики наголошують на стратегічній важливості збереження повітряних сил та їхньої інфраструктури для забезпечення обороноздатності країни. Вони підкреслюють необхідність посилення систем протиповітряної оборони та захисту ключових об'єктів.

Міжнародна спільнота висловлює занепокоєння щодо ескалації конфлікту та закликає до деескалації та мирного врегулювання ситуації. Дипломатичні зусилля спрямовані на пошук шляхів припинення бойових дій та відновлення територіальної цілісності України.

Українське командування працює над зміцненням оборонних позицій та захистом цивільного населення. Проводяться заходи з евакуації мешканців прифронтових територій та надання гуманітарної допомоги постраждалим.

Ситуація залишається напруженою та вимагає постійного моніторингу. Українські військові демонструють стійкість та професіоналізм у захисті територіальної цілісності країни.

Учора прильоти “Іскандерів” були по аеродрому “Миргород” у Полтавській області. Оцінки збитків різняться – у РФ заявляють, що знищили і пошкодили сім Су-27, але українські джерела, хоч і підтверджують втрати, але кажуть, що вони набагато нижчі.

Але якщо подивитися за повідомленнями Повітряних сил за червень, то спроби удару по цьому аеродрому здійснювалися майже щодня. А то й по кілька разів на день.

Рідше атакують аеродром у Старокостянтинові Хмельницької області – позначається віддаленість від російського кордону і неможливість застосовувати швидкісний балістичний “Іскандер”.

Але б’ють по Старокостянтинову також регулярно. За даними моніторингових пабліків, за минулий місяць було три великих ракетно-безпілотних нальоти – 27, 14 і 7 червня. Застосовували в комбінованому режимі крилаті ракети, “Кинджали”, а також “Шахеди”.

За даними на кінець травня, із серпня 2023 року по аеродрому “Старокостянтинів” було випущено більше ніж 60 крилатих ракет, до десяти “Кинджалів” і понад 130 “Шахедів”, майже всі цілі, крім “Кинджалів”, було збито.

Із серпня місяця сильно зросли атаки на хмельницький аеродром.

Зазначимо, що саме в серпні 2023 року, на саміті “Великої сімки”, Байден схвалив постачання в Україну винищувачів F-16. Які, як заявляється, мають розпочатися вже цього літа.

А вчора влада Нідерландів видала дозвіл на експорт 24 винищувачів в Україну. Повідомляється, що перші з них “скоро відправлять”, більш точних термінів не названо.

Тобто, російські удари, що почастішали, по “Миргороду” і “Старокостянтинову” – це, вочевидь, відпрацювання ураження F-16 на аеродромах, коли вони прибудуть в Україну.

При цьому відомо, що росіяни також регулярно завдають ударів по ще двох великих військових аеродромах ЗСУ – Долгинцевому під Кривим Рогом і Кульбакіному під Миколаєвом. Але, судячи з моніторингових пабліків, відбувається це рідше.

Враховуючи, що розташовані ці аеродроми приблизно за 50-70 кілометрів від лінії фронту, зберігання F-16 там навряд чи буде безпечним. І найімовірніше в РФ не розглядають ці аеродроми як основні бази для винищувачів США.

“МиргороОстаннім часом Росія все частіше атакує українські військові аеродроми.

Учора прильоти “Іскандерів” були по аеродрому “Миргород” у Полтавській області. Оцінки збитків різняться – у РФ заявляють, що знищили і пошкодили сім Су-27, але українські джерела, хоч і підтверджують втрати, але кажуть, що вони набагато нижчі.

Але якщо подивитися за повідомленнями Повітряних сил за червень, то спроби удару по цьому аеродрому здійснювалися майже щодня. А то й по кілька разів на день.

Рідше атакують аеродром у Старокостянтинові Хмельницької області – позначається віддаленість від російського кордону і неможливість застосовувати швидкісний балістичний “Іскандер”.

Але б’ють по Старокостянтинову також регулярно. За даними моніторингових пабліків, за минулий місяць було три великих ракетно-безпілотних нальоти – 27, 14 і 7 червня. Застосовували в комбінованому режимі крилаті ракети, “Кинджали”, а також “Шахеди”.

За даними на кінець травня, із серпня 2023 року по аеродрому “Старокостянтинів” було випущено більше ніж 60 крилатих ракет, до десяти “Кинджалів” і понад 130 “Шахедів”, майже всі цілі, крім “Кинджалів”, було збито.

Із серпня місяця сильно зросли атаки на хмельницький аеродром.

Зазначимо, що саме в серпні 2023 року, на саміті “Великої сімки”, Байден схвалив постачання в Україну винищувачів F-16. Які, як заявляється, мають розпочатися вже цього літа.

А вчора влада Нідерландів видала дозвіл на експорт 24 винищувачів в Україну. Повідомляється, що перші з них “скоро відправлять”, більш точних термінів не названо.

Тобто, російські удари, що почастішали, по “Миргороду” і “Старокостянтинову” – це, вочевидь, відпрацювання ураження F-16 на аеродромах, коли вони прибудуть в Україну.

При цьому відомо, що росіяни також регулярно завдають ударів по ще двох великих військових аеродромах ЗСУ – Долгинцевому під Кривим Рогом і Кульбакіному під Миколаєвом. Але, судячи з моніторингових пабліків, відбувається це рідше.

Враховуючи, що розташовані ці аеродроми приблизно за 50-70 кілометрів від лінії фронту, зберігання F-16 там навряд чи буде безпечним. І найімовірніше в РФ не розглядають ці аеродроми як основні бази для винищувачів США.

“Миргород” же розташований за 150 кілометрів від російського кордону, що робить його також уразливим для “Іскандера”, але підлітний час буде явно вищим (фактично удар завдаватиметься зі ще більш далекої відстані, оскільки виводити пускову установку прямо на кордон ніхто не буде).

“Старокостянтинів” же розташований взагалі за 540 кілометрів від кордону з РФ. І може стати, з огляду на свою віддаленість, однією з основних баз для F-16. Хоча, як писалося вище, “Кинджали” проривають ППО навколо цього аеродрому.

У зв’язку із загрозою ударів по аеродромах, у Повітряних силах ЗСУ вже порушували питання про розміщення переданих Україні F-16 на аеродромах країн НАТО. Але РФ заявила, що в такому разі завдаватиме по них ударів. Після чого в Білому домі сказали, що літаки ці будуть розміщуватися тільки в Україні.

Тобто, ЗСУ доведеться вирішувати питання безпеки F-16 на землі – або максимально посилюючи ППО біля місць їхньої стоянки, або організовуючи для літаків підземні ангари поблизу злітно-посадкових смуг.д” же розташований за 150 кілометрів від російського кордону, що робить його також уразливим для “Іскандера”, але підльотний час буде явно вищим, фактично удар завдаватиметься зі ще більш далекої відстані, оскільки виводити пускову установку прямо на кордон ніхто не буде.

“Старокостянтинів” же розташований взагалі за 540 кілометрів від кордону з РФ. І може стати, з огляду на свою віддаленість, однією з основних баз для F-16. Хоча, як писалося вище, “Кинджали” проривають ППО навколо цього аеродрому.

У зв’язку із загрозою ударів по аеродромах, у Повітряних силах ЗСУ вже порушували питання про розміщення переданих Україні F-16 на аеродромах країн НАТО. Але РФ заявила, що в такому разі завдаватиме по них ударів. Після чого в Білому домі сказали, що літаки ці будуть розміщуватися тільки в Україні.

Тобто, ЗСУ доведеться вирішувати питання безпеки F-16 на землі – або максимально посилюючи ППО біля місць їхньої стоянки, або організовуючи для літаків підземні ангари поблизу злітно-посадкових смуг.

Під час телемарафону міністр енергетики України Герман Галущенко висловив серйозне занепокоєння через стійкі напади на енергетичну інфраструктуру країни. Він підкреслив, що остання серйозна атака сталася 22 березня і виявилася найсерйознішою від початку конфлікту. Зазначивши, що агресори мають на меті викликати повний блекаут в Україні, Галущенко підкреслив, що на даний момент енергетична система функціонує стабільно, хоча існує підвищений рівень загрози.

Міністр особливо підкреслив критичну ситуацію в Харкові, де були введені тимчасові відключення електропостачання. Також було повідомлено про значні пошкодження на Трипільській тепловій електростанції, де ведеться оцінка збитків. Галущенко закликав громадян готуватися до можливих труднощів, обладнавши себе генераторами та повербанками, та наголосив, що влада робить усе можливе для мінімізації наслідків триваючих атак.

Раніше заступник міністра енергетики України Світлана Грінчук також під час телемарафону закликала громадян зменшувати споживання електроенергії в пікові ранкові та вечірні години через дефіцит потужності в енергосистемі, що змушує країну шукати підтримку у закордонних партнерів.

У висновках можна відзначити, що ситуація з енергетичною безпекою України залишається напруженою через постійні напади на енергетичну інфраструктуру країни. Міністр енергетики Герман Галущенко наголосив на серйозності останньої атаки та підвищеному рівні загрози. Він закликав громадян готуватися до можливих труднощів та вживати заходів для забезпечення електропостачання в разі потреби. Незважаючи на це, влада заявила про вжиття всіх можливих заходів для мінімізації наслідків атак та забезпечення стабільності енергетичної системи. Також варто враховувати заклики заступника міністра енергетики Світлани Грінчук щодо раціонального споживання електроенергії для зменшення навантаження на систему в пікові години.