Головний біль і тиск: коли очікувати пік магнітної бурі цього вікенду

Служба безпеки України разом з Офісом Генерального прокурора викрили масштабне розкрадання бюджетних коштів, пов’язане із закупівлями засобів індивідуального захисту для Сил оборони. У межах кримінального провадження повідомлено про підозру генеральному директору компанії-постачальника, яка передала військовим партію неякісних балістичних окулярів загальною вартістю понад 60 мільйонів гривень.

За матеріалами слідства, у квітні 2024 року підрядна структура виконала контракт на постачання 43 тисяч одиниць захисних окулярів та окулярів-масок для потреб Збройних сил України. Проте вже після передачі продукції з’ясувалося, що вироби не відповідають технічним вимогам і не забезпечують належного рівня захисту під час бойових дій. Частина спорядження мала критичні дефекти, які унеможливлювали його використання в умовах фронту.

Попри це, підрядник отримав повну оплату за двома контрактами, укладеними з державним підприємством Міністерство оборони України. Під час обшуків у офісах компанії та за місцем роботи фігуранта правоохоронці вилучили документацію, що підтверджує злочинну схему, а також частину коштів, отриманих від реалізації бракованої продукції.

Слідчі СБУ повідомили директору компанії про підозру за ч. 5 ст. 191 КК України — привласнення та розтрата майна в особливо великих розмірах із використанням службового становища. Вся партія бракованих окулярів вилучена з логістичних складів Сил оборони та офісів підрядника.

Наразі триває досудове розслідування для встановлення всіх причетних осіб. Фігурантам загрожує до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Комплексні слідчі заходи здійснюються за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора України.

Історія з постачанням продуктів для Збройних Сил України за завищеними цінами вже давно стала символом системних проблем у сфері оборонних закупівель. Одна з ключових фігуранток цього скандалу — підприємниця, відома в медіа під прізвиськом Глиняна, — тривалий час залишається за межами української юрисдикції. Нині вона мешкає у Хорватії, де, за даними журналістських розслідувань, не лише веде спокійне життя, а й бере участь у девелоперських та будівельних проєктах. Попри резонанс справи та обурення суспільства, реального покарання вона досі не зазнала.

Журналістські матеріали, зокрема публікації Тетяни Ніколаєнко та Юрія Ніколова, стали поштовхом до відкриття кримінальних проваджень. Державне бюро розслідувань і Національне антикорупційне бюро майже синхронно зареєстрували справи за фактом можливих зловживань під час укладання контрактів на постачання харчів для армії. Йшлося про багатомільйонні суми та очевидні ознаки штучного завищення цін, що стало особливо чутливим на тлі війни й постійної потреби фронту в ресурсах.

Також повідомляється, що її зять уникнув арешту коштів у справі Бюро економічної безпеки. Журналістка підкреслює, що навіть після гучних викриттів і відставок, проблема корупції у державних закупівлях та контрактах для армії залишається невирішеною.

Цей випадок знову став прикладом того, як повільно і вибірково застосовується українське законодавство щодо осіб, які причетні до корупційних схем у час війни.

Офіс генерального прокурора та Державне бюро розслідувань (ДБР) наразі утримуються від розголошення деталей справи, посилаючись на таємницю слідства. Це викликало значний інтерес та обговорення в суспільстві.

У ДБР додали, що не можуть розголошувати відомості досудового розслідування без письмового дозволу слідчого або прокурора.

Наразі невідомо, яку суму коштів слідчі вилучили з будинку Тищенка і чи накладено на них арешт. За даними е-декларації за 2023 рік нардеп Микола Тищенко вказав готівкою 5,2 млн грн, $45 тис. і 22 тис. євро. На банківських рахунках політик тримав 75 тис. грн і $1,5 тис.

У лютому 2024 року Тищенко задекларував 12,63 млн грн, які отримав від ексдружини Алли Барановської у вигляді подарунка.

Після цього суду Тищенка помітили у п’ятизірковому готелі Hyatt у Києві. Браслет йому одягли лише о 22:30 вівторка, 25 червня, оскільки процедура оформлення запобіжного заходу зайняла час, протягом якого Тищенко міг пересуватися містом.

20 червня в центрі Дніпра група людей у балаклавах і камуфляжі напала на колишнього військовослужбовця ЗСУ Дмитра Павлова, відомого за позивним “Син”. Інцидент стався після суперечки між Павловим і Тищенком та його командою через їхню прогулянку містом зі зброєю та у військовій формі. У сутичці також брав участь поліцейський з Києва, якого згодом звільнили.

Державне бюро розслідувань провело обшук у Тищенка та оголосило йому підозру за фактом незаконного позбавлення волі (ч. 2 ст. 146 КК України). Під час вручення підозри Тищенко розбив свій телефон, але в ДБР запевнили, що це не завадить слідству отримати потрібну інформацію. Також підозру отримала ще одна особа, яка брала участь у протиправних діях, за ч. 2 ст. 127 та ч. 2 ст. 146 КК України. Ім’я цієї особи не розголошується.

Раніше міністр внутрішніх справ Ігор Клименко заявив, що всі причетні до інциденту мають бути покарані, незалежно від їхніх посад чи зв’язків. А голова Офісу президента Андрій Єрмак, який є кумом Тищенка, назвав поведінку депутата “абсолютно ганебною”.