Головний рабин Києва та міжнародні зв’язки: як формується діалог з американськими колами

Уночі до четверга, 11 квітня, Верховна Рада виконала важливу місію – завершила розгляд понад 4 тисяч відхилених поправок до законопроєкту щодо мобілізації. Народний депутат Ярослав Железняк довів цю новину до загального відома, підкресливши важливість виконаної роботи. Протягом 11 квітня очікується перехід парламенту до розгляду рекомендованих поправок, що стане наступним кроком у процесі прийняття закону в цілому. Ярослав Железняк розповів, що тривалий процес розгляду 4294 відхилених поправок завершився близько 2:00, затримавши увагу 11 годин. Не зважаючи на затягнуту процедуру, лише 30 депутатів залишилися в залі до її завершення. Відповідно до наступних кроків, після перерви до ранку та мотиваційного виступу військових, розпочнуться 31 голосування за враховані поправки до закону, а потім відбудеться голосування за законопроєкт в цілому.

На думку депутатів Ярослава Железняка та Олексія Гончаренка, у сесійній залі протягом більшої частини 11-годинного процесу було недостатньо депутатів для ефективного голосування, що може призвести до залишення всіх розглянутих поправок відхиленими. Кожен автор поправки міг наполягати на її включенні до голосування, але для її прийняття потрібно було б отримати 226 голосів.

Щодо самого законопроєкту щодо мобілізації, відзначимо, що 30 січня уряд зареєстрував нову редакцію законопроєкту (№ 10449), в якій, серед іншого, передбачено введення повісток через електронний кабінет призовника. Також уряд пропонував встановлення строку служби — у разі безперервної служби протягом 36 місяців під час дії воєнного стану. Звільнення з військової служби в такому разі мало здійснюватися у строки, визначені рішенням Ставки верховного головнокомандувача.

Зауважимо, що 7 лютого законопроєкт № 10449 щодо посилення мобілізації отримав підтримку парламенту на першому читанні, а 27 лютого комітет Ради з питань національної безпеки розпочав розгляд законопроєкту до другого читання. 9 квітня комітет із національної безпеки і оборони, за ініціативою Кабінету Міністрів, вилучив розділ про строки служби з законопроєкту і завершив його розгляд. Народна депутатка Ірина Фріз, член комітету, розкрила деталі затверджених поправок до законопроєкту, зокрема, надання консульських послуг громадянам України за кордоном з умовою оновлення персональних даних протягом 60 днів з моменту введення в дію Закону відповідно до вимог умов воєнного стану.

Впровадження електронного кабінету для військовозобов’язаного, призовника та резервіста залишається на сьогоднішній день правом, а не обов'язком. Це означає, що кожен військовослужбовець має можливість створити електронний кабінет для отримання інформації та здійснення необхідних дій онлайн, але він не є примусовим заходом. Такий підхід сприяє зручності та доступності обслуговування для військовослужбовців, але залишає вільним вибір кожного щодо участі в цьому процесі. Однак варто враховувати, що використання електронного кабінету може забезпечити швидке та зручне отримання необхідної інформації, спростити взаємодію з військовими органами та зробити процес виконання військових обов'язків більш ефективним. Тому, хоча це не є обов'язковою умовою, використання електронного кабінету може бути корисним для кожного військовозобов’язаного.

• Впровадження електронного кабінету для військовозобов’язаного, призовника та резервіста є на сьогоднішній день правом, а не обов'язком.

• Кожен військовослужбовець має можливість створити електронний кабінет для отримання інформації та здійснення необхідних дій онлайн.

• Хоча використання електронного кабінету не є обов'язковим, воно може забезпечити зручність та швидкість отримання необхідної інформації та спростити взаємодію з військовими органами.

• Використання електронного кабінету може зробити процес виконання військових обов'язків більш ефективним.

• Незважаючи на те, що це право, а не обов'язок, користування електронним кабінетом може бути корисним для кожного військовозобов’язаного, оскільки забезпечує зручний та доступний спосіб виконання військових процедур.

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Зокрема, пом’якшено заборону на купівлю-продаж банківських металів. Тепер юридичні особи та фізичні особи-підприємці зможуть купувати та продавати банківські метали без фізичної поставки за безготівкові гривні, якщо це пов’язано з їх виробничою діяльністю, зокрема в ювелірній сфері. Для цього компанії повинні мати відповідні документи, що підтверджують їх діяльність у цій галузі до початку повномасштабного вторгнення.

Цей крок дозволить забезпечити стабільну роботу українських ювелірів, зменшити обсяг імпорту готових ювелірних виробів та знизити виробничі витрати бізнесу завдяки можливості безпосередньо закуповувати сировину.

Крім того, НБУ розширив дозвіл на купівлю валюти для операторів ядерних установок, що дозволить забезпечити безперебійні поставки ядерного палива для атомних станцій, що є важливим для енергетичної безпеки України.

Також було продовжено уніфікацію підходів до виплат за єврооблігаціями, що дозволяє українським компаніям оптимізувати витрати на сплату купонів за євробонди нерезидентам.

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

“Вони постійно збільшують виробництво і кількість дронів, при цьому використовують різноманітні тактики для того, щоб виснажити нашу систему протиповітряної оборони (ППО)”, – зазначив Дикий в інтерв’ю “Спецпроєкти Сергія Мамаєва”. Однією з таких тактик є використання дронів-обманок, які, завдяки спеціальним дзеркалам, добре помітні на радарах, що дозволяє відволікати сили ППО від основної загрози.

Цей підхід має на меті не тільки створення дефіциту ракет у ППО, але й призводить до перевтоми військових, які полюють на ці дрони. Враховуючи це, Дикий пропонує зосередити зусилля на збільшенні кількості мобільних груп, здатних ефективно реагувати на загрози.

Цивільні як частина оборони

На думку експерта, однією з можливих відповідей на нові виклики є залучення до боротьби з дронами цивільного населення. В Україні є багато заброньованих чоловіків, які фізично здорові і придатні до служби. За словами Дикого, їх можна залучити до захисту неба, організувавши мобільні групи, які могли б почергово виконувати бойові чергування.

“Не бачу проблеми в тому, щоб студенти, які мають відстрочку, або люди, які заброньовані на роботах, допомагали в боротьбі з “Геранями” в свій вільний час”, – зазначив експерт. Він підкреслив, що це дозволить зняти частину навантаження з ППО, яке зараз відчувають військові.

Переведення мобільних груп у піхоту

Дикий також звернув увагу на проблему переведення мобільних вогневих груп у піхотні підрозділи через нестачу людей на фронті. Цю проблему можна було б розв’язати, використовуючи цивільних для боротьби з дронами, що дозволить зберегти основні сили для інших важливих завдань на фронті.

“Ми можемо розгорнути значно більше мобільних груп, ніж є зараз, і це допоможе зміцнити оборону країни”, – підсумував експерт.