Горе в світі футболу: Втрата видатного тренера збірної України залишає невмирущий слід

Колишній соратник бізнесмена Ігоря Коломойського Богдан Якимець опинився в центрі уваги правоохоронних органів у зв’язку з підозрами щодо участі у масштабній схемі відмивання коштів. За даними джерел, мова йде про багаторівневі фінансові операції, у яких могли використовуватися компанії з ознаками фіктивності, транзитні рахунки та складні ланцюги переказів між різними юрисдикціями.

Слідство розглядає версію, що ці механізми дозволяли легалізовувати значні суми грошей, отриманих сумнівним шляхом, шляхом їх «очищення» через формально законні бізнес-операції. У матеріалах розслідування фігурують комерційні структури, пов’язані з Якимцем, а також коло осіб, які могли забезпечувати юридичний та фінансовий супровід таких операцій.

Серед ключових фігурантів українського напрямку Prematch зазначають тернопільського бізнесмена Михайла Хариша, засновника компанії, та директора Володимира Берегового. Хариш раніше працював у Фонді соціального захисту осіб з інвалідністю та брав участь у більш ніж 1700 тендерах через компанію «Перша приватна експертиза». Також Якимець та Хариш співпрацювали у «Терпласт Груп» і підтримують тісні зв’язки з екскерівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назаром Холодницьким.

Офіс Prematch розташований на 18-му поверсі IQ Business Centre, де ведеться управління діяльністю компанії та організація роботи ІТ-команди. Журналісти зафіксували автомобіль, зареєстрований на батька Якимця, біля офісу Ігоря Коломойського під час переговорів щодо «ПриватБанку».

Судові питання також впливають на діяльність Prematch в Україні. Кіпрська компанія «Риллиус Холдинг Лімітед», власник бренду Parimatch, подала позов до Господарського суду Києва з вимогою заборонити КРАІЛ видавати ліцензію Prematch через схожість назв. 7 жовтня 2024 року суд задовольнив позов, і наступного дня КРАІЛ призупинила розгляд заявки Prematch на ліцензію для онлайн-азартних ігор.

Діяльність Богдана Якимця та його зв’язки з Prematch викликають серйозні питання щодо прозорості та законності операцій на українському ринку азартних ігор, а також про роль силових структур у підтримці такої діяльності.

Уночі російські ЗМІ широко освітлили інцидент, повідомивши про напад українського безпілотника на військовий об’єкт у місті Орську, що розташований під Оренбургом, на відстані близько 1800 кілометрів від меж України. Цей несподіваний вчинок викликав значну хвилювання серед місцевого населення та експертного співтовариства, відзначивши його як один із рідкісних прикладів подібних атак на такій великій відстані від території України. Точні мотиви цієї дії залишаються невідомими, але вони безперечно підкреслюють загострення напруженості та небезпеки в районі, які можуть мати далекосяжні наслідки для регіональної стабільності та безпеки.

Офіційно ні сам удар, ні його наслідки ні Україна, ні Росія не коментували.

Однак українські ЗМІ з посиланням на джерела в ГУР заявляють, що метою атаки була радіолокаційна станція дальнього виявлення цілей «Воронеж М».

Чи вражена станція, невідомо.

На супутникових знімках, з’явившихся в мережі, видно, ймовірно, сліди пожежі, пише Радіо Свобода. Хоча достовірно оцінити ступінь можливого ураження не дозволяє якість фото.

Об’єкт належить до ядерної інфраструктури РФ.

Раніше повідомлялося, що аналогічний об’єкт був атакований українським безпілотником 23 травня в Армавірі Краснодарського краю.

«Воронеж М» – це радіолокаційна станція великої дальності, яка входить до системи відбиття ядерного нападу. Російський сенатор Дмитро Рогозін тоді звинуватив США в причетності до удару і заявив, що «вони дадуть відповідь по повній».

Згідно з військовою доктриною РФ, напад на об’єкти ядерного стримування може стати приводом для ядерного удару. Західні ЗМІ вже висловлюють тривогу з цього приводу.

Верховна Рада України ухвалила за основу законопроєкт № 10313, який передбачає введення обмежень на поширення певного типу інформації військовослужбовцями. Згідно зі статтею цього законопроєкту, під назвою "Реалізація права військовослужбовців на інформацію", солдатам та офіцерам буде заборонено розголошувати у медіа, в інтернеті та інших загальнодоступних телекомунікаційних мережах певні дані, які можуть бути використані російськими окупантами для аналізу та використання. Ці обмеження охоплюють інформацію, яка дозволяє визначити місцеположення військових об'єктів, діяльність військових частин та деталі їхніх завдань.

У пояснювальній записці до законопроєкту зазначається, що такі заходи спрямовані на забезпечення безпеки військовослужбовців та унеможливлення можливості використання інформації противником. Проте експерт Інституту масової інформації, Іванка Мельник, висловила занепокоєння щодо широти формулювання обмежень, передбачених у законопроєкті. Вона вважає, що таке формулювання може призвести до необґрунтованих обмежень для військовослужбовців, тоді як більш конкретна заборона була б ефективнішою. Експертка сподівається, що народні депутати під час остаточного формулювання закону врахують ці побоювання, особливо з урахуванням суспільного контролю над цим питанням.

У результаті ухвалення законопроєкту № 10313 Верховною Радою України передбачається введення обмежень щодо поширення певної інформації військовослужбовцями, з метою захисту національної безпеки. Проте існує занепокоєння щодо широти формулювання цих обмежень, оскільки вони можуть призвести до необґрунтованих обмежень особистих прав військових. Експерти закликають до уважного розгляду та уточнення формулювань, з метою забезпечення ефективності заходів без порушення основних прав особистості.