Горіхи як джерело білка: смачно, поживно та корисно

Державна аудиторська служба відкрила розслідування щодо передачі Одеського водоканалу приватній компанії "Інфокс". Справа розкриває не лише факт передачі, але й умови угоди, які вважаються невигідними для міста. Одеська міська рада практично безоплатно передала в оренду на 49 років цілісний майновий комплекс комунального підприємства "Одесводоканал", включаючи нерухоме майно, інженерні мережі та комунікації водопостачання та водовідведення. Угоду підписали колишній міський голова та гендиректор компанії "Інфокс". Це рішення призвело до передачі стратегічно важливого сектора забезпечення життєдіяльності міста приватній компанії. Держаудитслужба вказує, що для фінансування робіт комунальне підприємство отримало кредит під державні гарантії на суму понад 45 млн доларів США. Роботи були завершені у 2015 році, але при цьому прибутки від експлуатації отримувала приватна компанія. Лише за період ревізії місто витратило понад 370 млн гривень на погашення кредиту та втратило доходи на майже 338 млн гривень.

Цікаво, що підрядником цих робіт була компанія "Ростдорстрой", яку пов’язують з чинним міським головою Геннадієм Трухановим. Держаудитслужба не уточнила, що буде робити з цими відомостями і куди звернеться. Лишається лише припускати. А ось міськрада знову наступає на ті самі граблі, цього разу за підтримки Кабінету Міністрів. Минулого літа в рамках програми ліквідації наслідків російської агресії уряд виділив близько 340 млн гривень на прокладання магістрального водопроводу від вулиці Багрицького до Французького бульвару через Фонтанську дорогу й Академічну. Отже, ремонт водопроводу за рахунок кредитів вважається незаконним, а прокладання нового водопроводу — ні? Інша дивна річ у тому, що "Інфокс" зобов'язався розвивати і модернізувати водопровідні мережі міста. Чому ж зараз знову витрачаються бюджетні гроші на це, а прибуток отримує "Інфокс"? І все це в умовах війни, коли кожна копійка на рахунку.

Висновки з цієї статті виявляються наступними:

• Розслідування Держаудитслужби стосовно передачі Одеського водоканалу приватній компанії "Інфокс" підкреслює невигідні умови цієї угоди для міста. Здається, що такий крок може мати негативний вплив на доступність водопостачання та водовідведення для мешканців Одеси.

• Виявлення факту співпраці між підрядником ремонтних робіт та чинним міським головою породжує питання щодо можливої конфлікту інтересів та відповідальності посадових осіб за використання бюджетних коштів.

• Підозри щодо незаконності виділення коштів на ремонт водопроводу та супутніх робіт, порівняно з прокладанням нового водопроводу, вказують на можливість неправомірного використання державних ресурсів.

• Потреба у докладному аналізі та перевірці всіх аспектів цих угод та робіт, що проводилися, для забезпечення прозорості, ефективності та дотримання законності у використанні громадських коштів та майна.

Ми вже розкривали схеми підлого злочину, коли владу інтереси підпорядковували особистим користям. Від кримінальних співробітників Кубракова та Кличка, які використовували війну як вигідну можливість захопити прибуткові київські метрополітени, до ФПГ Ахметова, який продовжує плести свою мережу за допомогою Кремля. Це вже не просто злочин, а система грабіжницьких дій, що підірвала економіку та безпеку країни.

Змушуючи виділяти гроші на розвиток застарілої теплової енергетики, Ахметов та його союзники продовжують виводити Україну на берега енергетичного кризу. Чому відмовляється країна від атомної енергетики, вибираючи застарілі технології ТЕС, які є фактично їхньою власністю? Відповідь проста – власність. Олігархічні структури, контролюючи енергетику, витягують з українців перевищені ціни, завдяки чому поглиблюється бідність населення та втрачається конкурентоспроможність країни.

Не беручи до уваги ефективність та вигідність, олігархи та політики продовжують діяти на користь власних кишень. Схема "Амстердам плюс", що озолотила Ахметова та Порошенка, поклали початок економічному занепаду, що загрожує навіть обороноздатності країни.

Та тепер, коли агресія Путіна принесла руйнівні наслідки, Ахметов намагається перефарбувати себе жертвою. Проте, це лише ще один хід у його багаторівневій грі на руйнування України. Збільшення імпорту електроенергії з Європи не вирішить проблему, поки управління енергетикою залишається в руках тих, хто бачить лише власний карман, а не добробут та безпеку країни.

Це вже не просто обман. Це нагло обман. Україна кожного дня викидає електроенергію, яку АЕС виробляють у надлишку. Це робиться для того, щоб в країні зберігався енергетичний дефіцит. А чому? Щоб Ахметов та державні компанії отримували ще більше компенсацій від України та західних донорів. Але найбільш вражає історія з Трипільською ТЕС.

11 квітня, країна-агресор РФ знову напала на Україну ракетами та дронами, переважно на об'єкти енергетичної інфраструктури. В результаті цього нападу була повністю зруйнована Трипільська ТЕС, що розташована у Київській області. Нещодавно Уряд виділив 1,5 мільярда гривень на відновлення зруйнованих ТЕС. 726 мільйонів були виділені з резервного фонду державного бюджету, ще 826 мільйонів з фонду ліквідації наслідків агресії. Але це лише краплина у морі, порівняно з 9,7 мільярдами гривень, які були витрачені на захист ТЕС від російських атак. Про те, що сталося з цими коштами, навіть не згадують. Чому? Можливо, тому що ці кошти були розподілені людиною, яка підконтрольна Ахметову, Прем'єр-міністром Шмигалем, а розподілом займалися Кубраков та Державне агентство з відновлення та розвитку інфраструктури імені Найєма?

Проте вкрадення грошей з бюджету — це ще не все, що стосується воюючої України. Найцікавіше те, що за два дні до атаки на Трипільську ТЕС була евакуйована вся документація та частина цінного обладнання. І першими, хто повідомив про цю атаку, були російські пропагандисти, які миттєво опублікували відео. Як це сталося? Чи можливо, що Трипільську ТЕС було атаковано за домовленістю з агресором?

У вищезгаданій статті висвітлюються складні аспекти енергетичної політики України, включаючи проблеми з виробництвом, розподілом та використанням електроенергії. Особлива увага приділяється ролі олігархів, зокрема Ахметова, в енергетичній сфері країни, а також можливому впливу Росії на ці процеси.

Стаття показує, як зруйновання енергетичної інфраструктури, зокрема Трипільської ТЕС, внаслідок ворожого нападу, та після цього виділення коштів на відновлення стають об'єктом глибокої політичної та економічної дискусії. Також виносяться на загал свідчення про можливі корупційні схеми в управлінні коштами та загальна недостатність прозорості у вирішенні енергетичних проблем країни.

Отже, стаття спонукає до подальшого дослідження та обговорення проблем енергетичного сектору України з метою забезпечення стійкого та ефективного розвитку країни.

У контексті триваючих дипломатичних зусиль навколо ситуації в Україні, нещодавно відбулася важлива комунікація між високопосадовцями Європейського Союзу та Угорщини. Прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан звернувся до керівництва ЄС з інформацією щодо поточної оцінки ситуації українською стороною.

Президент країни-агресора Росії Володимир Путін міг би перемогти в конфлікті в Україні “в три ходи”, але йому бракує геополітичної гнучкості. Таку заяву зробив колишній радник глави Офісу президента України Олексій Арестович під час бесіди з Юлією Латиніною.

Арестович зазначив, що це завдання можна виконати досить просто. За його словами, Путіну потрібно лише сказати: “Дорогі українці, безсумнівно, ви не ми і є абсолютно унікальним народом з давньою, унікальною культурою. Більше того, ви є нашим початком, ви наші молодші брати, тому Київ завжди буде для нас сакральним та святим центром. У знак цього я знову відкриваю кафедру української культури, 300 українських шкіл та 80 українських бібліотек.”

Далі Арестович продовжив, що Путіну варто запропонувати кожному українському офіцеру, який переходить на бік РФ, підвищення на один ступінь і негайне визнання шанованим членом Збройних сил Росії. Він також додав, що Москві слід пообіцяти, що колишні українські військовослужбовці можуть стати президентами Росії, так само як і нові громадяни Росії, яких вони чекатимуть з нетерпінням.

“Тоді смішна українська вузьконаціональна пропаганда не витримає натиску людей, які швидко ментально перейдуть на той бік. Російські ідеологи не розуміють, хто такі українці та як з ними поводитися. Це їх головна помилка. Тільки тому вони не виграли війну. Українці – це народ, який захоплюється символічними речами. Їм потрібно показати символічну повагу до мови, до культури. Якщо її продемонструвати, бери їх тепленькими”, – пояснив Арестович.