Готівкові заощадження заступника мера Дніпра: що показала декларація Андрія Денисенка за 2024 рік

9 листопада в Україні святкують День української писемності та мови — важливу подію, яка займає особливе місце в культурному календарі країни. Це свято не лише відображає глибоку повагу до рідної мови, але й служить нагадуванням про важливість її збереження для майбутніх поколінь. Щороку, в цей день, українці по всьому світу об’єднуються, щоб разом підкреслити значення мови як основного елементу національної ідентичності, важливого зв’язку з історією та культурною спадщиною.

Одна з головних традицій цього дня — написання Радіодиктанту національної єдності, в якому беруть участь мільйони людей. Цей захід став символом єдності та взаємопідтримки, адже кожен, незалежно від віку чи професії, може долучитися до цієї мовної акції, продемонструвавши свою любов до рідної мови та прагнення до її розвитку. Окрім цього, в Україні проходять різноманітні мовні флешмоби, де учасники не тільки практикують правильність мовлення, а й популяризують українську мову в повсякденному житті.

У світі 9 листопада також має свої знакові дати. Зокрема, відзначають Всесвітній день якості — ініціативу, спрямовану на підвищення стандартів у виробництві, управлінні, освіті та соціальній сфері. У Німеччині згадують «Кришталеву ніч» 1938 року — трагедію, що стала початком масових репресій проти єврейського населення. У Сполучених Штатах відзначають День винахідника — вшанування людей, ідеї яких змінюють світ.

В українських селах 9 листопада було пов’язане з прогнозами зими. Наші предки вірили, що цього дня природа говорить про те, яким буде холодний сезон. Серед головних прикмет:

якщо вранці густий туман — зима прийде теплою і вологою;

якщо іній вкрив дерева — зима буде сніжною і морозною;

якщо день безвітряний і ясний — чекай суворих холодів у грудні;

якщо птахи летять низько — скоро прийдуть сильні морози.

Серед народних заборон цього дня — не сваритися, не лихословити, не відмовляти в допомозі і не обманювати, адже вірили, що слова, сказані 9 листопада, мають особливу вагу і можуть впливати на долю. Також не радили позичати гроші — «щоб успіх не вийшов із хати».

Доброю традицією вважалося писати листи або починати важливу інтелектуальну справу: навчання, роботу над рукописом, переклад чи дослідження. Казали: «Що сьогодні напишеш — те доля почує».

Іменини 9 листопада святкують: Нестор, Андрій, Іван, Олександр, Степан, Максим.

Цей день нагадує: мова — не просто інструмент спілкування, це фундамент культури, історії та свободи. А старі прикмети й традиції додають святу тепла, глибини та відчуття зв’язку поколінь.

Українська політична сцена знову стурбована скандалом, що вибухнув навколо Миколи Тищенка, народного депутата Верховної Ради України. Петиція, що вимагає позбавлення його повноважень через зловживання службовим становищем, зібрала значну кількість підписів, незважаючи на короткий час її існування. Суспільство виявило надзвичайний інтерес до цього питання, підкреслюючи важливість чесності і прозорості в політичних справах.

Інцидент викликав широку реакцію громадськості та засобів масової інформації, які активно обговорюють можливі наслідки для депутата. Вимога позбавлення його мандата свідчить про рішучість українців не терпіти корупцію і зловживання у владі. Цей випадок є ще однією нагадівкою для політичних лідерів про необхідність відповідальності перед народом та дотримання етичних норм у виконанні державних обов’язків.

Наразі ситуація залишається напруженою, і подальший розвиток подій визначатиметься реакцією політичної та правової системи України. Громадськість очікує відповідного реагування владних структур та нагадує про важливість недоторканості закону і принципу рівності перед законом для всіх громадян країни.

Як відомо, петиція на сайті Верховної ради зʼявилась після того, як Тищенко потрапив у черговий скандал. Цього разу через справу про напад осіб у камуфляжній формі на колишнього військового у центрі Дніпра.

Наразі за фактом незаконного позбавлення волі потерпілого нардепу вже оголошено підозру, прокурори проситимуть для Тищенка домашній арешт.

Міністр внутрішніх справ України Ігор Клименко в ефірі телемарафону прокоментував напад на колишнього бійця у Дніпрі та зазначив, що всі причетні мають понести покарання. А на питання телеведучої про те, що нападниками можуть бути охоронці нардепа Тищенка, очільник МВС сказав: “Неважливо, що це за люди. Кожен громадянин має відповідати перед законом”.

Клименко також повідомив, що за цим фактом було відкрито два кримінальних провадження: нанесення легких тілесних ушкоджень і незаконне позбавлення волі.

Керівник Офісу президента Андрій Єрмак, який доводиться Тищенку кумом, також відреагував на конфлікт, зазначивши, що поведінка народного депутата – абсолютно ганебна.

“Подивився відеозапис конфлікту народного депутата Тищенка та військового. Тут нема навіть про що говорити. Поведінка народного депутата – абсолютно ганебна. Їй немає виправдань. Правоохоронним органам точно є на що реагувати. Так, Тищенка я знаю давно. Дійсно – хрестив його сина. Але це було багато років тому. Я давно вже не сприймаю його вчинки і не розумію їх. Тому не підтримую з ним жодних стосунків”, – написав Єрмак у своєму Telegram-каналі.

Він додав, що “така поведінка Тищенка несумісна зі статусом народного депутата”.

Вже сьогодні вранці, 25 червня у Тищенка провели обшуки під час яких ДБР оголосило йому про підозру за фактом незаконного позбавлення волі потерпілого (ч. 2 ст. 146 КК України). Санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п’яти до десяти років.

Версія слідства наступна: 20 червня 2024 у Дніпрі група осіб за вказівкою народного депутата України протиправно позбавила волі потерпілого – колишнього військовослужбовця ЗСУ. Його утримували протягом певного часу та завдали тілесні ушкодження. Слідство встановило, що це було зроблено за попередньою змовою групою осіб та із застосуванням фізичної сили та спецзасобів.

Своєю чергою Офісі генпрокурора тим часом повідомили, що клопотатимуть про обрання народному депутату запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Міжнародний валютний фонд (МВФ) зберіг свій економічний прогноз для України на 2025 рік, зазначивши, що зростання реального ВВП країни у наступному році складе 2%. Проте, у своїй доповіді Фонд наголосив на важливих обставинах, що можуть суттєво вплинути на стабільність та розвиток економіки. Одним з основних стримуючих факторів залишається війна, що триває, а також регулярні атаки з боку Росії на критичну інфраструктуру України. За словами голови Європейського департаменту МВФ Альфреда Каммера, фактор війни ймовірно буде визначальним для економічних прогнозів, зокрема, через ймовірне продовження конфлікту до 2026 року.

У жовтневому Огляді світової економіки МВФ, на основі актуальних даних, фонд підтвердив попередній прогноз зростання реального ВВП України на 2% у 2025 році та 4,5% у 2026-му. Цей прогноз зберігає обережність через невизначеність, пов'язану з конфліктом та його потенційними довгостроковими наслідками для економічної ситуації в країні.

За словами Каммера, МВФ врахував позицію українського уряду, який визнає, що війна триватиме довше, а також наслідки російських ударів по енергосистемі, що гальмують економічне відновлення.

Він особливо наголосив на важливості структурних реформ — боротьбі з корупцією, посиленні інституцій та підвищенні ефективності врядування. Це, на думку МВФ, стане основою для подальших переговорів про реструктуризацію боргу та просування України до членства в ЄС.

Окремо Каммер звернув увагу на необхідність мобілізації внутрішніх доходів. Попри значну допомогу від міжнародних донорів, Україна повинна посилити можливості самостійного фінансування бюджету, зокрема через податкову реформу.

Раніше повідомлялося про тиск з боку МВФ щодо контрольованої девальвації гривні в межах підготовки до нового пакету фінансової підтримки.