Гранати посеред міста: у Львові затримали торговця боєприпасами-рецидивіста

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Новий субваріант коронавірусу “Omicron” – “FLiRT” попередньо характеризується тим, що ще швидше передається від людини до людини й ще більшою мірою йде від імунної відповіді. Це означає, що людина яка не отримала бустерної дози вакцини має більший ризик захворіти.

Про це повідомив заступник міністра охорони здоров’я – головний державний санітарний лікар Ігор Кузін в ефірі телемарафону.

Кузін зазначив, що останні декілька місяців спостерігається зростання в абсолютних показниках захворюваність в Україні. Він нагадав, що на минулому тижні було зареєстровано три випадки нового субваріанту коронавірусу “Omicron” – “FLiRT”, який до цього на території України не зустрічався.

Це є одним з субваріантів, який попередньо характеризується тим, що ще швидше передається від людини до людини й ще в більшій мірі йде від імунної відповіді. Це означає, що людина яка не отримала бустерної дози вакцини має більший ризик захворіти, якщо в неї є актуальний рівень імунітету проти COVID-19 через вакцинацію

Він повідомив, що попри те, що не надано ще офіційних оцінок ризику, з боку ВООЗ є повідомлення про те, що поточна вакцина яка використовується в Україні та в світі є такою ж ефективною проти цього штаму “FLiRT”.

“Тому вакцинація є доступною, є вакцина на території України – більше півмільйона доз. Тобто сама вакцина залишається ефективним засобом”, – сказав Кузін.

Також він повідомив, що загальні симптоми “FLiRT” – це підвищення температури тіла переважно в перші дні захворювання, кашель. Може виникати головний біль, втома в м’язах й ці симптоми є загальними для будь-якого штаму.

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Другий поєдинок двох титулованих боксерів відбудеться у суботу, 21 грудня, на Kongdom Arena в Ер-Ріяді, Саудівська Аравія. Початок трансляції запланований на 01:00 за київським часом у неділю, 22 грудня.

Попередній бій Усика та Ф’юрі, що відбувся 18 травня, завершився перемогою українця роздільним рішенням суддів. Олександр завоював титул абсолютного чемпіона світу у надважкій вазі, ставши першим українцем, який досяг цього у даній категорії.

Після напруженої першої зустрічі, в якій Усик домінував у рингу та мало не відправив Ф’юрі в нокаут, аналітики ставлять на українця. Букмекери оцінюють шанси Олександра на перемогу коефіцієнтом 1,53. Водночас перемога британця має коефіцієнт 2,50, а нічия оцінюється як малоймовірна – з показником 15,00.

Цей бій – не лише про пояси, а й про репутацію. Для Усика це шанс закріпити свій статус найкращого боксера світу у суперважкій вазі. Для Ф’юрі – можливість повернути титули та реабілітуватися після поразки у травні.

Українська зброя: зброєвиробництво після російської агресії

Після розпаду Радянського Союзу Україна опинилася перед викликом відновлення своєї збройної промисловості. Безгосподарність і корупція, а також зосередження виробництва на російських покупцях зробили її залежною від імпорту. Здача ядерного арсеналу в обмін на гарантії суверенітету теж збентежила оборонний потенціал. Тепер, після війни, Україні необхідне все: від базових боєприпасів до складної техніки. Міністр стратегічної промисловості Олександр Камишин заявив про успіхи в розробці ракет власного виробництва, але багато хто визнає, що досягнення рівня високотехнологічної зброї візьме десятиліття. Збройні сили зазнають тиск через недостатність боєприпасів і зброї, а прогнози розвідки США щодо втрат ППО лишають сумніви. За допомогою світових партнерів, Україна отримала деяку допомогу, але це далеко не вистачає для задоволення потреб країни.

Українські чиновники стикаються з серйозними викликами у відновленні вітчизняної збройної промисловості. Незважаючи на обмеження щодо оприлюднення точних цифр виробництва з міркувань безпеки, стає очевидним, що Україні необхідно збільшити виробництво зброї. Недостатнє фінансування з боку держави і обмежений доступ до інвестиційного капіталу ускладнюють ситуацію. Влада веде дискусію щодо використання заморожених активів російського Центрального банку, проте це лише один з кроків. Не лише фінансові аспекти, а й нестача вибухонебезпечних речовин, які поставляються з-за кордону, ускладнюють ситуацію. Додаткові труднощі виникають через неспроможність українських міністерств організувати ефективні закупівлі та контракти. Водночас, підвищення виробництва зброї стає необхідним, і українська промисловість зброї намагається відповісти на цей виклик, хоча зі зростанням обсягів виробництва виникають нові труднощі з плануванням та закупівлею сировини.

Українські виробники зброї стикаються з численними викликами, які ускладнюють процес нарощування виробництва. Чиновники стверджують, що спрощують процедури, проте на шляху до успіху зустрічаються різноманітні перешкоди. Співпраця з західними компаніями стає одним із шляхів розвитку, проте ситуація ускладнюється атаками російських сил на виробництва. Українські компанії вживають заходів для збереження виробництва, переносячи його за межі країни та дублюючи ключові процеси. Ці заходи, хоч і сприяють збереженню виробництва, знижують його ефективність. Виробники розмірковують над шляхами вирішення цих проблем, розуміючи, що їхня успішність на цьому шляху визначатиме майбутнє української оборонної галузі.

Українські виробники зброї стикаються зі складними викликами, але залишаються відданими розвитку оборонної галузі. Неспростовність фінансування, важкі умови ринку та загрози безпеки змушують їх шукати нові шляхи і стратегії. Співпраця з західними партнерами, такими як Rheinmetall, BAE Systems і Baykar, відкриває нові можливості, але атаки російських сил на виробництва ставлять під загрозу цей напрямок розвитку. Українські компанії демонструють гнучкість і винаходливість, розміщуючи частину виробництва за кордоном та вживаючи заходів для збереження ефективності. Однак успіх цього шляху залежить від здатності подолати перешкоди та забезпечити стабільний розвиток української оборонної промисловості.

Європейська Комісія працює над розробкою правового механізму, який дозволить заблокувати можливість Угорщини перешкоджати продовженню санкцій проти Росії. Це питання набуває особливої ваги, оскільки без узгодженого продовження санкцій використання понад 140 мільярдів євро заморожених російських активів на користь України стає неможливим. Джерела Politico повідомляють, що Єврокомісія наполягає на створенні системи, яка зніме ризики блокування з боку окремих держав-членів, зокрема Будапешта.

Одним із ключових мотивів для пришвидшення цього рішення є ризики для бельгійської фінансової системи, де розташований кліринговий гігант Euroclear. Якщо санкції проти Москви не будуть продовжені одностайно, Бельгія може опинитися перед необхідністю повернення Росії мільярдів євро з прибутків, отриманих від заморожених активів. Саме ця загроза створює додатковий тиск на Брюссель у пошуку правового інструменту, який дозволить обійти потребу у згоді всіх членів ЄС.

Санкції ЄС проти РФ нині мають поновлюватися кожні шість місяців і потребують одностайної підтримки всіх країн-членів. Це дає прем’єру Угорщини Віктору Орбану право заблокувати рішення — і поставити під загрозу схему використання доходів від російських активів.

Щоб уникнути цього, Єврокомісія пропонує застосувати статтю 122 Договору ЄС, яка дозволяє ухвалювати рішення кваліфікованою більшістю, якщо цього вимагає економічна ситуація та «солідарність між державами-членами».

Юристи ЄС уже підтвердили, що таке тлумачення статті є можливим, оскільки зупинка санкцій спричинить економічні ризики для всього Союзу. Використання цієї норми дозволило б:

— позбавити Угорщину можливості блокувати поновлення санкцій;— продовжувати санкції не раз на пів року, а один раз на три роки;— гарантувати безпеку механізму надання Україні фінансової допомоги із прибутків від активів РФ.

Бельгія, де зберігається левова частка російських активів, побоюється, що у разі зриву санкцій країна юридично стане відповідальною за повернення заморожених коштів Росії. Йдеться про десятки мільярдів євро, які Euroclear отримав як прибуток від операцій з активами РФ.

Саме цей ризик стримував Брюссель від погодження фінансової моделі допомоги Україні. Тому юридична «страховка» від Єврокомісії є вирішальною.

За інформацією Politico, Єврокомісія прагне переконати прем’єра Бельгії Барта Де Вевера підтримати пакет, щойно буде готовий юридичний механізм.

Питання повністю прив’язане до термінів: у разі провалу домовленостей до квітня бюджет України може вичерпатися, що поставить під загрозу стабільність державних фінансів під час війни.

18 грудня відбудеться саміт ЄС, на якому лідери розглянуть питання російських активів та санкційного пакета. Повна пропозиція Бельгії щодо механізму позики очікується 3 грудня.