Грандіозний поєдинок Усика та Ф’юрі: Розкриття букмекерських коефіцієнтів та азарт спортивного шедевру

У більшості країн світу ми можемо спостерігати зростання популярності дронів-убивць. Ця нова форма зброї, яка вперше була розроблена в Україні, відкриває перед військовими можливість проведення масштабних і високоточних операцій, що змінює парадигму ведення війни. Не дивно, що в обкладинці та заголовку ми бачимо гармату-ракету, символізуючи силу і вразливість нової зброї. Проте варто зазначити, що в Україні також розвивається інша галузь безпілотних літальних апаратів, таких як БПЛА і FPV-дрони, які відрізняються своєю більш практичною та функціональною спрямованістю. Такі саморобні дрони, які мають вигляд звичайних моделей на стяжках, навіть викликають сміх та сарказм.

Варто зазначити, що концепція безпілотних літальних апаратів має свої корені в минулому. Нікола Тесла, великий винахідник і електроінженер, вже наприкінці XIX століття запатентував радіокеровану модель корабля, підкресливши, що вона може мати велике значення у воєнний час, звертаючи увагу на потенційну руйнівність такої технології. Перший літаючий ударний безпілотник був створений Чарльзом Кеттерінгом у США ще у 1910 році. Цей літак, замаскований як звичайний літальний апарат, мав на борту вибухівку і годинниковий механізм, що автоматично активувався і спрацьовував, коли апарат перебував над ціллю. Незважаючи на те, що США прийняли вироблені 45 екземплярів на озброєння, вони так і не були використані у жодній воєнній операції.

У висновку можна зазначити, що розвиток безпілотних літальних апаратів, зокрема дронів-убивць, є актуальним явищем у сучасному військовому світі. Важливо враховувати не лише технологічні досягнення, а й потенційні наслідки використання такої зброї. Україна, яка є піонером у цій галузі, має можливість вплинути на подальший розвиток цієї технології та визначити її етичні та правові рамки в контексті міжнародного співробітництва. Також важливо враховувати історичний контекст розвитку безпілотних літальних апаратів і зробити висновки з минулих досвідів, щоб уникнути можливих негативних наслідків використання цієї технології у майбутньому.

Заступник голови Державної служби з надзвичайних ситуацій з питань цифрового розвитку Роман Борисович Примуш у своїй декларації за 2023 рік вказав значні активи, які належать йому та його родині. У документі зазначено, що посадовець володіє кількома об’єктами нерухомості, а також має значні заощадження, що свідчить про стабільне фінансове становище.

Зокрема, у Примуша є дві квартири в селі Чайки Київської області. Одна з них — площею 93,7 м², яка була придбана ще в 2008 році, а друга — новіша, з площею 43,5 м², яку родина набрала у 2023 році. Окрім цього, сім’я орендує будівлю загальною площею 76,9 м². Зазначена нерухомість дає уявлення про стабільність фінансових активів родини посадовця, що викликає певний інтерес до питання джерел доходів та природи таких придбань.

Дружина посадовця, Ніна Миколаївна Примуш, задекларувала п’ять земельних ділянок загальною площею понад 86 тисяч м² у Хмельницькій області (набуто у період 2012–2024 років) та квартиру 49,2 м² у Хмельницькому (2024). Серед транспортних засобів у декларації зазначено BMW X1 2015 року, що належить дружині.

У фінансових показниках сім’ї — готівка та інвестиції. Роман Примуш задекларував 20 тис. доларів готівкою; його дружина має 80,6 тис. грн готівкою. На банківських рахунках вказано 30 тис. грн та 4,6 тис. дол. У декларації також зазначено, що дружина інвестувала в акції компаній, зокрема «Фармак» та «АрселорМіттал Кривий Ріг», загальною вартістю понад 26 тис. грн, а сам Примуш придбав державні облігації на 200 тис. грн.

Що стосується доходів, у документі вказано 1,47 млн грн зарплати Примуша від ДСНС. Дохід його дружини склав близько 181 тис. грн — це доходи від оренди та підприємницької діяльності.

Нагадаємо, декларація — публічний документ, що подається посадовцями згідно з вимогами законодавства. Якщо потрібно, можемо підготувати короткий пресреліз або версію для соцмереж.

У мережі з’явилися заяви про можливе ухилення від сплати податків на суму близько 750 мільйонів гривень, пов’язані з діяльністю Monobank та його партнера — «Універсал банку». Автором публікацій став блогер Володимир Бондаренко, який посилається на аналіз фінансових показників компаній «Фінтех Бенд» та «Універсал банк» за період 2020–2024 років.

Згідно з версією Бондаренка, після підвищення ставки оподаткування прибутку банків до 50% у 2023 році, «Універсал банк» нібито здійснив переказ приблизно 2,5 мільярдів гривень доходу на користь «Фінтех Бенд» у вигляді сервісних виплат. Така операція, на думку автора, могла істотно знизити оподатковувану базу банку та, відповідно, зменшити податкові зобов’язання на сотні мільйонів гривень.

У публікації автор також нагадує про структуру власності та операційну модель: торговельна марка Monobank пов’язується з IT-компанією «Фінтех Бенд», тоді як банківська ліцензія й операційна база належать «Універсал банку». За інформацією з відкритих джерел, згадувані бізнес-фігури пов’язані з внеском у створення та розвитку мобільного банкінгу, але саме формат взаємин між банком і IT-фірмою нині опинився в центрі уваги через масштаб сум, які фігурують у звітах.