Грандіозний поєдинок Усика та Ф’юрі: Розкриття букмекерських коефіцієнтів та азарт спортивного шедевру

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Згідно з поданими деклараціями за червень та липень, Порошенко заробив понад 38 мільйонів 200 тисяч гривень. Це викликало хвилю критики у ЗМІ та суспільстві, оскільки раніше з’явилася інформація про інші фінансові махінації, пов’язані з Порошенком та його партією.

Один з найбільших скандалів стосується інвестицій Порошенка в облігації через його власний банк. Згідно з повідомленнями ЗМІ, Порошенко інвестував 156 мільйонів гривень, які були зібрані українцями для його фонду на підтримку Збройних Сил України (ЗСУ), в облігації державного боргу. Ця інвестиція принесла Порошенку прибуток у 50 мільйонів гривень, який залишився неоподаткованим.

Крім того, аналітичний звіт YouControl вказує на те, що депутати від “Європейської солідарності”, яких у парламенті всього 27 з 401, під час війни збагатилися на суму більшу, ніж усі інші депутати разом узяті. У 2022 році, попри військовий стан та економічні труднощі в країні, Порошенко задекларував майже 1,5 мільярда гривень заробітків, що в 20 разів більше, ніж до війни. Таким чином, він увійшов у трійку найзаможніших олігархів України.

У 2023 році, порівняно з 2022 роком, статки Порошенка зросли ще на 224 мільйони доларів, і наразі оцінюються майже в 1 мільярд доларів.

Додатково, згідно з повідомленнями ЗМІ, кошти, які були зібрані фондом Порошенка та пов’язаною з ним громадською організацією “Справа громад” на підтримку ЗСУ, використовувалися для внесення застав підозрюваним у кримінальних справах, а також для отримання прибутку на купівлі-продажу державних облігацій.

Ще один скандал стосується того, що за даними НАЗК, “Європейська солідарність” Порошенка вивела з державного бюджету на власний рахунок 35 мільйонів гривень. Ці кошти, які мали бути використані для фінансування політичних партій, були привласнені через схему з купівлею державних облігацій.

Прем'єр-міністр України Денис Шмигаль оголосив про очікуване покращення енергетичної ситуації в країні до кінця липня. Ця заява є важливим сигналом для громадян та бізнесу, які останнім часом стикалися з викликами у сфері енергозабезпечення.

Під час засідання Кабінету міністрів він відзвітував, що через наслідки інтенсивних обстрілів та спеку тривають погодинні відключення електроенергії. Проте, до двадцятих чисел липня планується завершити ремонтні роботи на деяких генераційних об’єктах, що збільшить потужність енергосистеми і зменшить тривалість відключень.

Крім того, Шмигаль повідомив, що уряд розробив і вже частково впровадив комплекс заходів, спрямованих на підвищення енергетичної стійкості серед населення та підприємств.

“Очікуємо, що до 25 липня всі ці механізми будуть функціонувати на повну потужність”, – підсумував прем’єр-міністр, підкреслюючи складність ситуації в енергетиці.

Верховна Рада України ухвалила за основу законопроєкт № 10313, який передбачає введення обмежень на поширення певного типу інформації військовослужбовцями. Згідно зі статтею цього законопроєкту, під назвою "Реалізація права військовослужбовців на інформацію", солдатам та офіцерам буде заборонено розголошувати у медіа, в інтернеті та інших загальнодоступних телекомунікаційних мережах певні дані, які можуть бути використані російськими окупантами для аналізу та використання. Ці обмеження охоплюють інформацію, яка дозволяє визначити місцеположення військових об'єктів, діяльність військових частин та деталі їхніх завдань.

У пояснювальній записці до законопроєкту зазначається, що такі заходи спрямовані на забезпечення безпеки військовослужбовців та унеможливлення можливості використання інформації противником. Проте експерт Інституту масової інформації, Іванка Мельник, висловила занепокоєння щодо широти формулювання обмежень, передбачених у законопроєкті. Вона вважає, що таке формулювання може призвести до необґрунтованих обмежень для військовослужбовців, тоді як більш конкретна заборона була б ефективнішою. Експертка сподівається, що народні депутати під час остаточного формулювання закону врахують ці побоювання, особливо з урахуванням суспільного контролю над цим питанням.

У результаті ухвалення законопроєкту № 10313 Верховною Радою України передбачається введення обмежень щодо поширення певної інформації військовослужбовцями, з метою захисту національної безпеки. Проте існує занепокоєння щодо широти формулювання цих обмежень, оскільки вони можуть призвести до необґрунтованих обмежень особистих прав військових. Експерти закликають до уважного розгляду та уточнення формулювань, з метою забезпечення ефективності заходів без порушення основних прав особистості.