Харчування як чинник уповільнення хвороби Альцгеймера

Заразовий відпочинок української гривні у порівнянні з доларом знову приніс невелике зниження — на цей раз в 10 копійок. Ця динаміка відзначається як важливий індикатор економічного становища у країні, наголошуючи на наявності серйозних викликів і завдань перед фінансовою системою. Такі зміни можуть стати стимулом для пошуку нових шляхів підтримки валютного курсу та зміцнення економічної стабільності в цілому.

Якщо вчора міжбанківська торгівля на майданчику Bloomberg закінчилася на 40,31 грн/$, то сьогодні ринок відкривався вже на 40,40 грн/$. Близько полудня активізувалися валютні покупки, і котирування досягли 40,425 грн/$.

Однак справжній прорив стався ближче до обіду – на ринок вийшов оптовий скупник долара і почав, що називається, «гребти валюту лопатою». З цього моменту обсяг торгів підскочив майже в 4 рази (з $130 млн), і досяг до 15:28 відразу $488,6 млн.

Зазвичай у такі моменти вмикається нацбанківський принцип гнучкого курсу, який скарбники називають «секретною формулою» НБУ, і курс долара починає зростати пропорційно зростанню попиту на нього і валютним продажам із золотовалютних резервів регулятора. Однак цього разу все було з точністю до навпаки. За майже чотириразового зростання обсягу торгів курс відійшов із 40,425 грн/$ до 40,41 грн/$ – і на цьому рівні було продано більшу частину обсягу, і саме на 40,41 грн/$ закрилася торгівля на Bloomberg.

Як повідомили наші джерела, Нацбанк не просто так не пішов на нове підвищення валютного курсу на міжбанку в обід (слідом за зростанням попиту), і навіть трохи його відсунув назад. А все тому, що долар скуповував один із держбанків на військові потреби. Що саме буде оплачено цим доларом – невідомо, і є державною таємницею. Але ясно, що на військові потреби сьогодні пішло понад $300 млн.

Нинішній обсяг торгів абсолютний рекорд для 2024 року. Для розуміння: минулого тижня середньоденний обсяг валютних торгів на цьому майданчику становив $175,7 млн, а на піку попиту в березні-2024 (останній тиждень) сягав $202,1 млн, водночас сьогодні тут наторгували одразу $488,6 млн. Востаннє ринок був більшим аж 3 жовтня 2023 року – $550,2 млн, на другий день після скасування Нацбанком зафіксованого на початку війни міжбанківського та офіційного курсів, і переходу до регульованого гнучкого курсу, як його назвав регулятор.

Обсяг продажів долара Нацбанком, за оцінками фінансистів, сьогодні трохи перевищив $400 млн і за цим показником також було встановлено рекорд 2024 року. Останніми тижнями середньодобові валютні продажі регулятора рідко перевищували $100 млн.

За підсумками дня НБУ опустив офіційний курс гривні з 40,3012 грн/$ до 40,3958 грн/$.

На чорному ринку курс продажу долара сьогодні зріс з 40,65 грн/$ до 40,91 грн/$, а купівлі – з 40,3 грн/$ до 40,4 грн/$.

У касах банків максимальний готівковий курс підскочив на продажу одразу на 44 копійки, пробив 41-й рівень, і досяг 41,19 грн/$ – його ставив Бізбанк. Оксі банк продавав по 41,15 грн/$, а Комінбанк – по 41 грн/$. Середня ціна продажу готівкового долара банками була в рамках 40,60-41,15 грн/$, купівлі – 39,70-40,50 грн/$.

Дві найбільші роздрібні держструктури Приватбанк і Ощадбанк ставили купівлю/продаж на 40,25-40,85 грн/$ і 40,30-40,80 грн/$, відповідно.

Максимальний картковий курс продажу долара досяг 41,35 грн/$, а середній був у діапазоні 40,45-40,85 грн/$. Середній курс купівлі на картах був у рамках 39,70-40,30 грн/$.

Переговори велися з кількома великими інвестиційними фондами та фінансовими установами. В результаті було досягнуто компромісу, який передбачає певні поступки з боку кредиторів щодо умов обслуговування українського боргу.

Фонди, які інвестували в українські боргові зобов’язання, погодилися зробити Україні «знижку в розмірі 37%» від початкової суми кредиту – $23,3 млрд.

«У результаті кредитори недоотримують $8,67 млрд», – повідомляє Berliner Zeitung.

Український міністр фінансів Сергій Марченко заявив також, що завдяки угоді щодо зниження відсотка і продовження термінів за наступні три роки Київ заощадить $11,4 млрд.

Економісти, які вивчають вплив державних боргів на розвиток економіки, однак зазначають, що угода виявилася «порівняно скромною». Фредерік Муссо з Інституту Окленда (США) порівнює угоду «з краплею на розпеченому камені», адже «навіть із цією угодою Україна залишається економікою з третьою за величиною заборгованістю перед МВФ». У коментарі для берлінського видання він вказує, що $8,67 млрд – це «дрібниця» порівняно із сукупним боргом у $143 млрд.

Хоча через угоду український уряд уникнув банкрутства, «але для населення це що завгодно, але не гарна новина», – продовжує Муссо. Він вказує, що такі угоди завжди супроводжуються вимогами «структурної перебудови, яка включає в себе безліч дорогих заходів для українців». Серед очевидних заходів Муссо називає скорочення субсидій на газ і електроенергію для населення, пенсійну реформу, приватизацію аграрних земель і державних підприємств.

Цього разу до цього списку додасться і підвищення податків для населення, «ніби втрати важливих суспільних благ і систем соціального забезпечення було недостатньо», – коментує Муссо.

Ситуація для населення «катастрофічна». Berliner Zeitung нагадує, що Україні не вдалося досягти своєї мети на переговорах, замість знижки в 60%, якої вимагав Київ, кредитори погодилися лише на 37%. Кредитори обґрунтували свою згоду на знижку для України тим, що розраховують «мати можливість сприяти майбутньому відновленню країни на благо українського народу».