“Харківенергоремонт-Холдінг” отримав держзамовлення на 7 млн ​​грн, попри зв’язки із держзрадниками

У світлі проведеного аудиту у Міністерстві оборони України, заступник міністра, Юрій Джигир, розкривав шокуючі факти корупції, які виявили порушення на загальну суму 10 мільярдів гривень. Одним із найбільш вразливих місць у системі виявилися виплати "бойових" додатків та передача гуманітарної допомоги.

Найбільшою проблемою виявилася практика включення до наказів командирів військових частин на виплату додаткової винагороди в розмірі 30 тисяч гривень військовослужбовцям, які фактично не брали участі в бойових діях. Це стало можливим через відсутність чітких критеріїв для "спеціальних" завдань, оскільки військові вважали такими і ті завдання, що виконувалися поза зонами активних бойових дій.

У сфері гуманітарної допомоги ситуація також виявилася катастрофічною: третина від усієї ввезеної гуманітарки не надійшла до адресатів — військових частин. За період з початку 2023 року було перевірено понад 9 тисяч фактів переміщення гуманітарної допомоги до 200 військових частин, і в понад 3 тисячах випадків не було підтверджено факту надходження допомоги.

Загальна сума втрат ресурсів у 2023 році склала понад 1 мільярд 311 мільйонів гривень, а лише за перший квартал 2024 року ця цифра перевищила 1 мільярд 812 мільйонів гривень. Така ситуація свідчить про серйозні проблеми у веденні оборонної галузі та потребує негайних заходів для забезпечення ефективного контролю та запобігання корупції.

Виявлені порушення в Міністерстві оборони України, зокрема у сферах виплат "бойових" додатків та передачі гуманітарної допомоги, свідчать про серйозні проблеми з контролем та ефективним використанням ресурсів. Недостатня чіткість критеріїв та недостатній контроль над виконанням завдань призвели до значних втрат. Загальна сума втрат за досліджений період є великою, що підкреслює необхідність негайного вжиття заходів для запобігання подібним ситуаціям у майбутньому та забезпечення ефективного використання оборонних ресурсів на користь національної безпеки та обороноздатності.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Як ідеться в повідомленні, серед підозрюваних – ексзаступник голови Гостомельської селищної військово-цивільної адміністрації, колишній начальник відділу та троє її працівників.

Вони уклали низку договір із підрядником, однак власники приватних будинків закінчували відновлювальні роботи власним коштом.

У Нацполіції розповіли, що для відновлення житлових будинків адміністрація уклала низку прямих договорів із фіктивним підприємством, яке нібито спеціалізується на ремонті та житловому будівництві.

Кошторис цих угод становив від 100 тис грн до 500 тис грн. Загалом підприємство отримало на свої рахунки з бюджету понад 6 млн гривень.

Підрядник мав реставрувати десятки пошкоджених будинків за лічені місяці – заміна даху, вікон, фасаду тощо. Однак чиновники вносили до актів виконаних робіт відомості про їхні обсяги та вартість, які не відповідали дійсності, після чого підписували документи.

У результаті, постраждалі власники приватних будинків закінчували відновлювальні роботи власним коштом.

На сьогодні лише за шістьма угодами, укладеними з лютого по травень 2023 року, сума підтверджених експертизою збитків становить 650 тис. грн.

Поліцейські перевіряють причетність фігурантів до понад 40 епізодів протиправної діяльності. За попередніми оцінками, сума завданих збитків може сягати десятків мільйонів гривень.

Під час обшуків в офісних приміщеннях і за місцями проживання фігурантів у Києві та Київській області поліцейські вилучили 150 тисяч доларів, службову документацію фінансово-господарської діяльності, печатки, комп’ютерну техніку, автомобілі, мобільні телефони та «чорнові» записи.

Наразі в Україні актуальна проблема поширення недостовірної інформації щодо дій Генштабу щодо стратегії утримання лінії фронту. Певні джерела поширюють чутки про те, що велика кількість мобілізованих осіб використовується на фронті лише короткий час перед їх відправленням на лінію безпеки. Ця тактика, за словами деяких джерел, спричиняє збільшення кількості поранених і загиблих серед українських військових, але про це при цьому не розповсюджується офіційна інформація.

Важливо зазначити, що такі висловлення можуть бути необґрунтованими і спричиняти паніку серед громадськості. Військові дії та використання мобілізованих осіб є стратегічною відповіддю на поточну ситуацію, проте звіти та інформація про загиблих і поранених військових піддаються контролю та розгляду відповідних військових влад.

Цифри високі. Навіть у 2022 році цифра добових втрат була меншою, ніж зараз.

Абсолютного “протипоказання” від мобілізації для українців, яким немає 25 років, не існує. Якщо громадянин має статус військовозобов’язаного, то його можуть мобілізувати і до цього віку.

Про це розповів в ефірі одного з телеканалів народний депутат України Роман Костенко.

Є різниця між призовниками та військовозобов’язаними, розповів депутат. Призовники – це люди, в яких ще немає досвіду військової служби. І в такому разі вони не підлягають мобілізації до визначеного законом віку, тобто до 25 років. Українці, які пройшли військову підготовку до 25-ти, можуть бути мобілізовані.

Військовозобов’язаними вважаються всі громадяни, які пройшли військовий вишкіл і склали присягу на вірність Україні. Таким чином, якщо людина пройшла строкову службу в армії або здобула освіту у виші на військовій кафедрі, то вона вже вважається військовозобов’язаною. І в такому разі не важливо, є їй уже 25, чи ще немає – її можуть мобілізувати.

“Наприклад, якщо ти відслужив строкову службу і тобі був 21 рік на момент 2022 року, а через три дні розпочалася мобілізація, то ти вже військовозобов’язаний, незважаючи на те, що тобі 21 рік. Ти вже проходив строкову службу. Тому, ще раз повторю, що призовників не беруть до 25 років, це протизаконно, а ті, хто набув статусу військовозобов’язаного, то їх цілком законно призивають, закон це дозволяє”, – розтлумачив нардеп.

Костенко також навів приклад із курсантами військових училищ, які закінчують навчання, як правило, у 21 або 22 роки. Однак ніхто не чекає, коли їм виповниться 25, щоб мобілізувати їх. Вони підлягають призову та відправленню в зону бойових дій одразу після закінчення військового навчального закладу.

Ще одна категорія – це військовозобов’язані громадяни, які до 25 років отримали військовий квиток із відміткою, що вони не придатні до військової служби у мирний час. Однак у воєнний час усе змінилося. І багато хто з обмежено придатних тепер став придатними. Тому їх також цілком можуть мобілізувати ще до 25 років.

Державне бюро розслідувань України (ДБР) розпочало розслідування щодо можливого незаконного виїзду з країни Геннадія Боголюбова, відомого бізнесмена та колишнього співвласника "Приватбанку". За попередніми даними, виїзд міг бути здійснений з використанням підроблених документів.

За звітами джерел в правоохоронних органах, розпочато кримінальне провадження через сприяння у незаконному перетині державного кордону. Наразі затримано одного прикордонника, який надав допомогу Боголюбову покинути Україну з використанням підробленого документа, і встановлюється повне коло осіб, причетних до цього інциденту.

Пресслужба ДБР офіційно не коментує поточну ситуацію.

Нагадаємо, що Боголюбов виїхав з України в ніч на 24 червня поїздом Київ – Хельм, користуючись підробленими документами. Причиною його втечі вказано підготовку Бюро економічної безпеки до оголошення підозри у справі “Приватбанку”.