“Харківенергоремонт-Холдінг” отримав держзамовлення на 7 млн ​​грн, попри зв’язки із держзрадниками

Голова фракції «Слуга народу» в Черкаській обласній раді Араік Мкртчян став фігурантом гучного обговорення після оприлюднення інформації про значне оновлення сімейного автопарку в період повномасштабної війни. Журналіст Василь Крутчак, аналізуючи дані з державних реєстрів та офіційних документів, повідомив, що родина депутата придбала відразу три дорогі позашляховики, оформивши їх на його доньку Анну Араіківну.

За наданою інформацією, перше авто — BMW X4 2022 року випуску — зареєстрували на ім’я доньки 20 червня 2023 року. Лише через півтора місяця, 2 серпня, у власність Анни Мкртчян перейшов уже інший автомобіль — BMW X5 2023 року, що належить до ще вищого цінового сегмента. Завершив низку придбань престижний MERCEDES-BENZ GLS 450 D 2024 року, який був оформлений на неї 18 числа відповідного місяця, завершивши формування нового сімейного автопарку.

Це не перший раз, коли статки Мкртчяна та майно його родини опиняються в центрі уваги антикорупційних органів і медіа. Раніше Національне агентство з питань запобігання корупції встановило, що депутат Черкаської міськради (де Мкртчян також був обранцем) не задекларував понад 9,7 млн грн заощаджень і занизив майже на 3,5 млн грн вартість елітного автомобіля BMW, оформленого на дружину. Про це йшлося, зокрема, в розслідуванні черкаського видання «18000», а згодом в офісі генерального прокурора повідомили йому про підозру у неправдивому декларуванні.

Сам Мкртчян тоді заявляв, що вартість автомобіля була вказана з огляду на особливості угоди купівлі-продажу, а різницю з ринковою ціною пояснював «домовленістю всередині сім’ї». Однак саме цей епізод зробив його «клієнтом» НАЗК і поставив під сумнів прозорість його декларацій.

Нинішня історія з трьома люксовими автівками, оформленими на доньку, лише посилює суспільні питання до походження статків політика. Вона особливо контрастує з реаліями повномасштабної війни, коли значна частина українців втрачає майно, бізнес і житло, а військові та волонтери збирають кошти на автомобілі для фронту буквально по гривні.

Журналісти й місцеві активісти звертають увагу й на політичний контекст. Араік Мкртчян вважається близьким до заступниці мера Черкас Анастасії Чубіної, а його вплив у місцевих радах виходить далеко за межі формального статусу голови фракції. У поєднанні з історією про незадекларовані мільйони та занизену вартість BMW, оформленого на дружину, нові дані про автівки доньки формують для нього стійкий імідж «багатого депутата», який активно переписує активи на членів родини.

Формально реєстрація майна на доньку не є прямим порушенням закону. Однак у контексті вже наявних претензій НАЗК та підозри в неправдивому декларуванні така поведінка сприймається як спроба розпорошити активи в родині й зменшити ризики додаткових запитань від контролюючих органів. Антикорупційні експерти наголошують: подібні кейси мають перевірятися не лише за лінією декларування, а й з погляду можливого незаконного збагачення та відповідності доходів рівню витрат.

Поки що сам Мкртчян публічно не коментував інформацію журналіста Крутчака про автівки доньки. Однак з огляду на резонанс, який спричинила історія з «дешевим BMW» дружини, нова хвиля запитань до його майна та стилю життя, ймовірно, лише посилить тиск на правоохоронні органи з вимогою надати публічну і вичерпну відповідь.

Нещодавно Міністерство охорони здоров'я України повідомило про проведення перевірок та скасування рішень про встановлення інвалідності для 74 військовозобов'язаних осіб, які проходили експертизу в Хмельницькій медико-соціальній експертній комісії (МСЕК). Ця інформація була надана у відповідь на запит Українських Новин.

Ар’єв підкреслив, що будь-яка особа, яка отримує високі оцінки в опитуваннях, стає мішенню для президента. За його словами, аналогічну ситуацію вже пережив міністр закордонних справ Дмитро Кулеба, а Буданов став наступним у черзі.

Володимир Ар’єв розповів, що президент Зеленський ревнує кожного, хто може перевершити його за популярністю, і з особливим роздратуванням ставиться до своїх найближчих соратників. Валерій Залужний, командувач Збройних Сил України, на думку Ар’єва, став найяскравішим прикладом цієї політичної ревнощів. Буданов, чий рейтинг продовжує зростати, опинився на межі звільнення. За словами Ар’єва, на місце Буданова хотіли призначити голову Служби зовнішньої розвідки, але цей план тимчасово відклали.

Особливо тривожним є те, що, за словами Ар’єва, міністр оборони України Рустем Умєров допомагає Банковій у підриві позицій Буданова. Умєров звинувачує розвідку у зловживаннях, пов’язаних із компанією «Спецтехноекспорт», але Ар’єв називає це маніпуляцією. Він нагадує, що основні зловживання на мільярдні суми мали місце в травні-червні 2022 року, коли Міноборони очолив Денис Шарапов – близький партнер голови Офісу Президента Андрія Єрмака.

Ар’єв підкреслює, що саме через фірми-прокладки та «Укрспецекспорт» були проведені контракти зі 100% передоплатою, після чого озброєння не було поставлено, а гроші зникли. Міністр Умєров, за словами депутата, закриває очі на зловживання з боку людей Єрмака, роблячи акцент на Буданові, що свідчить про підготовку його звільнення.

Ар’єв резюмував, що президент Зеленський, маючи завдяки воєнному стану необмежену владу, зрештою звільнить Буданова, використовуючи дискредитацію як основний інструмент. Ця ситуація показує, що політична боротьба в Україні набуває нових, більш загострених форм, де на кону стоять не тільки посади, але й майбутнє держави.

В Україні зростає усвідомлення необхідності створення умов для керованої трудової міграції, оскільки демографічні проблеми та повоєнна відбудова вимагають термінових рішень. Різні експерти, включаючи ексміністра Дмитра Кулебу, відзначають, що в майбутньому Україна може бути змушена відкрити свої двері для працівників з таких країн, як Бангладеш, Непал, Індія, Філіппіни та В’єтнам. Водночас, президент Київської школи економіки та радник Офісу Президента Тимофій Мілованов підкреслює серйозний дефіцит кадрів і стверджує, що імпорт працівників має йти не лише "десятками тисяч", а й мільйонами осіб.

Ці зміни вже зараз стають помітними, адже потреба в робочих руках зростає внаслідок масштабних руйнувань інфраструктури та економіки, викликаних війною. Відбудова інфраструктури та промислових потужностей вимагатиме значних зусиль, а недостатня кількість кваліфікованих фахівців усіх рівнів може стати серйозною перепоною на шляху до відновлення країни. Таким чином, трудова міграція стає важливою складовою стратегії національного розвитку в післявоєнний період.

Політолог Володимир Фесенко закликає зменшити градус драматизації. Демографічна криза — факт, але дефіцит буде точковим, за регіонами й спеціальностями. Ключовий брак — інженери, висококваліфіковані технічні кадри, зварювальники та сезонні працівники в агросекторі. Імпорт фахівців слід налаштовувати адресно, під проєкти і з урахуванням кваліфікацій. Частину проблем вирішуватимуть самі компанії: як і нині на інфраструктурних об’єктах, генпідрядники заводитимуть власний персонал. Водночас очікується маятник міграції українців: після відкриття кордонів чимало людей поїдуть, але частина — повернеться, зіткнувшись із реальністю ринків праці за кордоном.

Окремий чинник — технології. За оцінкою Фесенка, протягом 5–10 років автоматизація та ШІ скоротять потребу у низці масових професій (зокрема у перевезеннях), перерозподіляючи попит із «людських рук» на «розумні» системи. Це ще більше підштовхне державу до таргетованої, а не «валової» імміграційної політики.

Соціальний вимір не менш важливий за економічний. Із ростом міграції неминуче підніматимуться антимігрантські настрої, особливо в консервативніших регіонах. Уже нині мовні тертя між місцевими та переселенцями показують, наскільки делікатно доведеться вибудовувати політику інтеграції. Рецепт — прозорі правила допуску, вимоги до мови й дотримання закону, розселення без «гетто», інвестиції в освіту і професійне навчання, а також чесна комунікація, чому країні потрібні саме ці працівники й на який термін.

Найближче десятиліття визначить комбінація трьох речей: керована імміграція під конкретні проєкти, масова перекваліфікація українців і швидка автоматизація секторів. Без перших двох складно втримати темп відбудови; без третьої — залишимося неконкурентними. Від того, як держава поєднає ці вектори, залежатимуть і економіка, і баланс української ідентичності у новій, більш відкритій Україні.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Згідно з інформацією, нововведення стане важливим етапом у процесі залучення добровольців, оскільки дозволить командирам бригад безпосередньо контролювати процес набірного контингенту та забезпечити ефективну роботу з потенційними військовослужбовцями. Цей підхід дозволить оперативно реагувати на потреби армії в нових кадрах.

Зазначимо, що 1 жовтня 2024 року була внесена зміна до постанови уряду України від 16 травня 2024 року № 560, яка дозволяє командирам військових частин набирати добровольців безпосередньо в свої підрозділи, без звернення до територіальних центрів комплектування. Це змінило структуру рекрутингу, надаючи більше автономії командуванню для прийому нових солдатів.

Раніше в Збройних Силах України вже функціонували рекрутингові центри у різних родах військ, таких як Сухопутні війська, Військово-Морські Сили, Десантно-штурмові війська, Сили спеціальних операцій та територіальна оборона. Вони продовжують свою роботу, вдосконалюючи стратегії рекрутингу та розширюючи свої можливості.

Зі свого боку, заступниця міністра оборони України з питань цифрового розвитку Катерина Чорногоренко повідомила, що за два тижні через сервіс “Резерв+” було подано понад 5 тис. заявок від українців. Серед найпопулярніших вакансій — оператори БПЛА, а також робота в розвідці та штабі. Це підкреслює високий інтерес до служби серед громадян, особливо у таких важливих сферах, як оборона і розвідка.

Таким чином, нові ініціативи Генштабу ЗСУ та зміни в законодавстві зможуть забезпечити більш ефективну мобілізацію та набір необхідних кадрів до лав української армії, що є важливим аспектом для зміцнення обороноздатності країни.